Горішні Плавні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Горішні Плавні
Coat of Arms of Horishni Plavni.svg Flag of Horishni Plavni.svg
Герб Горішніх Плавнів Прапор Горішніх Плавнів
Свято-Миколаївський собор
Свято-Миколаївський собор
Горішні Плавні
Розташування міста Горішні Плавні
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Poltava-Oblast-flag.gif Полтавська область
Район Flag of Horishni Plavni.svg Горішньоплавнівська міська рада
Код КОАТУУ 5310200000
Засноване 1960
Статус міста з 24 квітня 1972 року
Населення 52 167 (1 січня 2016)[1]
Площа 110,9[2] км²
Густота населення 470 осіб/км²
Поштові індекси 39800—890
Телефонний код +380-5348
Координати 49°02′41″ пн. ш. 33°35′19″ сх. д. / 49.04472° пн. ш. 33.58861° сх. д. / 49.04472; 33.58861Координати: 49°02′41″ пн. ш. 33°35′19″ сх. д. / 49.04472° пн. ш. 33.58861° сх. д. / 49.04472; 33.58861
Водойма р. Дніпро
День міста 24 квітня
Відстань
Найближча залізнична станція Потоки
До станції 16 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 103 км
 - автошляхами 108 км
До Києва
 - автошляхами 309 км
Міська влада
Веб-сторінка Горішньоплавнівська міська рада
Міський голова Дмитро Геннадійович Биков

Commons-logo.svg Горішні Плавні у Вікісховищі

Горі́шні Пла́вні (до 1972 року — Комсомольське, з 1972 по 2016 рік — Комсомольськ) — місто обласного підпорядкування в Полтавській області. Розташоване на лівому березі Дніпра, за 16 км від міста Кременчука і за 90 км від обласного центру — Полтави.

Дата заснування населеного пункту — 29 листопада 1960 року. Статус міста районного підпорядкування одержано 24 квітня 1972 року (до цього  — смт Комсомольське). Статус міста обласного підпорядкування одержано 6 квітня 1977 року.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Місто Горішні Плавні лежить у південно-західній частині Полтавської області, на лівому березі Дніпродзержинського водосховища, утвореного на Дніпрі греблею Середньодніпровської ГЕС, між містом Кременчук (лежить вище за течією на відстані 11 км) і селом Келеберда (лежить нижче за течією на відстані 4 км). Місто розташоване в місці багатих покладів металу.

Рельєф[ред.ред. код]

Русло водосховища у районі міста сильно порізане, що сприяло виникненню безлічі лиманів та невеликих островів. Місто з трьох боків оточене річками Псел і Дніпро, а також водами затоки Барбара. Крім цього, до нього примикають відстійники великих розмірів, аж до 12 км.

Символіка міста[ред.ред. код]

Герб міста показує в символах його суть.

Прапор міста — стяг синього кольору, розділений на дві нерівні частини горизонтальною білою смугою.

Історія[ред.ред. код]

Історія території до заснування міста[ред.ред. код]

За результатами досліджень вчених, формувалася у 4–3 тис. до н. е. індоєвропейська культурно-історична спільнота; проходили торговельні шляхи; починаючи від бронзової доби, скіфських часів до Київської Русі.

Недалеко від Горішніх Плавнів є видатні пам'ятки прадавньої історії України — Дереївське енеолітичне поселення; Компаніївський могильник 3–4 ст. н.е; курганна група із трьох насипів «Три брати», кургани «Цегельна», «Зозулина могила», «Стогніївська могила», «Шведська могила», «Могила Стовбувата» — тут залишили свої сліди всі племена, які проживали в цій місцевості: скіфи, сармати, готи, ранні слов'яни.

Найдавніше поховання кочівників датується 41–42 століттям тому. Скарби нашої землі, що зберігає в собі корені стародавніх цивілізацій, неодноразово досліджували відомі археологи старшого покоління І.Ляпушкін, Є. Махно, Д.Телегін; сучасні дослідники — Ю.Шилов, Л.Лугова, О.Супруненко, Ю.Башкатов. За доби Гетьманщини — територія Келебердянської сотні Полтавського полку.

З Дніпром місто пов'язано не тільки назвою і своїм місцем розташування. Горішні Плавні — місто-пам'ятник. Він побудований на місці жорстоких боїв. У цьому місці в роки Німецько-радянської війни йшли до бою бійці 252-ї та 299-ї Харківської Стрілецької Дивізії. У 1967 році за рішенням Комсомольської селищної ради, у місті споруджено пам'ятник воїнам-визволителям біля підніжжя якого було запалено «вічний вогонь». Там, де восени 1943 року проходила битва під час форсування Дніпра частинами Радянської Армії, над Дніпром було споруджено Курган Слави, а 11 жовтня 1974 року до 30-річчя визволення України від нацистських загарбників тут був урочисто відкритий обеліск Слави радянським воїнам, які загинули під час форсування Дніпра.

Початок дослідження Кременчуцької магнітної аномалії видатним ученим магнітологом П. Я. Армащевським та дослідником природничих наук В. І. Вернадським стосуються другої половини 19 століття (1882 рік). Більш як сто років тому дослідниками Полтавського краю були відзначені численні магнітні аномалії, одна з яких, за словами академіка В. І. Вернадського, відрізнялася особливою інтенсивністю. Неподалік від Кременчука в сипучих пісках Дніпровського Лівобережжя незадовго до початку Німецько-радянської війни, у 1928 році, ленінградський геофізик Андрій Олександрович Строна знайшов безцінний скарб. Багатокілометровий підземний кряж ховав у собі запаси залізної руди на сотні років. Так була відкрита Кременчуцька магнітна аномалія, яка складалася з десяти родовищ залізистих кварцитів та багатих залізних руд.

Через 25 років, в середині 50-х років минулого століття, доктор мінерально-геологічних наук М. Н. Доброхотов, поєднавши результати багаторічних досліджень, прийшов до висновку про доцільність промислової розробки родовищ.

На базі перших двох родовищ Горішньоплавнінського (тоді Комсомольського) та Лавриківського — у 1961 році розпочато будівництво первістка гірничо-видобувної промисловості в Полтавській області — Дніпровського (з 1981 року — Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК).

Місто засноване на місці колишніх хуторів та сіл, Горішні Плавні або Горишняки, Пашки, Тищенки, Іскра.

Заснування міста[ред.ред. код]

6 січня 1961 року газета «Комсомольская правда» на першій шпальті розмістила статтю про будівництво гіганта чорної металургії країни і на його базі — нового міста. Увагу юнаків та дівчат, що прагнули до романтики, не міг залишити байдужими заклик зі сторінок газети: «Есть город Комсомольск-на Амуре, будет город Комсомольск-на-Днепре». Після публікації статті піонери почали називати селище, яке будувалося, Комсомольськ-на-Дніпрі. А на будову з усієї країни відразу ж потяглися люди.

Багато першопроходців, які приїхали на будову в перші дні її існування, у своїх спогадах підкреслювали, що саме ця стаття стала вирішальною в їхньому подальшому життєвому шляху. На новобудову до полтавських степів їхали з усіх кінців країни і молодь, і люди старшого віку, але основна маса молодих будівельників прибувала організованими загонами.

12–24 січня 1961 року на станцію Редути прибули перші загони полтавців, чисельністю 50 осіб, 28 січня — 49 робітників з Дніпра, на початку лютого — групи киян і львів'ян.

Будівництво гірничо-збагачувального комбінату було оголошене ударною комсомольською будовою. Морозного січневого дня 1961 року в центрі майбутнього селища, віддаючи данину подвигові комсомольців на Амурі, встановили щит з написом: «Тут буде споруджено місто Комсомольськ-на-Дніпрі».

У наметах першопрохідці жили навесні 1961 року, прокладали під'їзні шляхи до будівельного майданчика, споруджували будинки. Під фундамент найпершого будинку муляри бригади Івана Забоборова заклали символічного листа до наступних поколінь, закликаючи зміцнювати традиції спадкоємців.

Зростало місто, з'являлися нові мікрорайони, а разом з ними, і нові вулиці. Одна з них присвячена гірникам, які прокладали шлях до підземної скарбниці багатющих покладів залізної руди. Назва іншої — Космонавтів — присвячувалася радянським космонавтам-першопроходцям космосу. Одну з магістралей, що вела до корпусів комбінату, спершу назвали Фабричною, а потім перейменували на вулицю Строни. Перша ж вулиця була названа на честь молоді, що зводила Комсомольськ, Молодіжною. Згодом на мапі міста з'явилися вулиці Миру, Добровольського, Конституції, Леніна[3].

Перейменування[ред.ред. код]

У зв'язку з декомунізацією, місто Комсомольськ потрапило до списку сіл і міст, які потрібно перейменувати.

Напередодні кінцевого терміну перейменування міста на сесії міської ради винесли проект рішення, яким обґрунтовують назву «Комсомольськ» як таку, що не містить символіки комуністичного (тоталітарного) режиму. Місцева влада вирішила скористатися ідеєю заслуженого вчителя України Сергія Залізняка. Він запропонував вважати назву «Комсомольськ» не похідною від «комсомол», а від слів: КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків[4]. Таким чином, не виконавши вимоги закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та не запропонувавши у встановлений законом строк Верховній Раді для перейменування альтернативних варіантів назви міста, Комсомольська міська рада втратила право вирішувати долю його назви[5].

Комітет Верховної Ради з питань місцевого самоврядування підтримав пропозицію Інституту національної пам'яті про перейменування Комсомольська на Горішні Плавні[6], а 17 березня 2016 року проект відповідної постанови № 485, в якому, крім Комсомольська, йдеться про цілу низку інших населених пунктів, внесено до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, однак не розглянуто[7] й остаточно ухвалено Верховною Радою 19 травня 2016 року[8]. Нова назва викликала певний резонанс у суспільстві[9][10].

8 червня 2016 року відбулися повторні громадські слухання щодо назви міста, на яких 70 % присутніх висловились за те, щоб їх місто називалося Святомиколаївськ, а міська влада заявила, що буде оскаржувати перейменування Комсомольська на Горішні Плавні в суді.[11][12][13]

« На жаль, зараз місцева влада продовжує боротися та підбурювати місцевих мешканців розмовами, що вони будуть через суди оскаржувати та повертати попередню назву чи придумувати нову. Нічого насправді цього вже неможливо. Варто було скористатися надзвичайною популярністю цього дуже гарного та пізнаваного нового бренду,  »

 — сказав керівник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович[14].

22 листопада 2016 року Вищий адміністративний суд України відхилив позов Горішньоплавнівської міської ради до Верховної Ради про скасування перейменування міста.[15]

Очевидно, така реакція зумовлена проблемою сприйняття назв крізь призму російськомовності. Для російськомовних людей, назва «Горішні Плавні», як і зрештою назва «Олешки» (колишній Цюрупинськ) викликає нерозуміння, слова набувають геть інакшого значення в їхньому сприйнятті, звідси й обурення.

Адміністрація[ред.ред. код]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально Горішньоплавнівській міській раді підпорядкована Дмитрівська сільська рада, яка включає 6 сіл[16]:

Очільники міста[ред.ред. код]

Прізвище, ім'я Посада Роки на посаді
Валентина Кузьмівна Рижова Голова виконкому селищної ради 1964-1967
Людмила Іванівна Бугаєвська Голова виконкому міської ради 1976-1977
Валерій Миколайович Поляков Голова виконкому міської ради 1979-1980
Павло Петрович Василенко Голова виконкому міської ради 1980-1987
Віктор Іванович Капустянський Голова виконкому міської ради 1987-1990
Анатолій Миколайович Трефілов Голова виконкому міської ради 1990
Микола Олександрович Загубибатько Голова виконкому міської ради 1990-1992
Антоніна Іванівна Прядко Голова виконкому міської ради 1990-1994
Олександр Павлович Попов Голова виконкому міської ради — Комсомольський міський голова 1994-2007
Сергій Андрійович Супрун Міський голова 2007-2015
Дмитро Геннадійович Биков Міський голова 2015-

Населення[ред.ред. код]

У місті проживають переважно українці, проживають також росіяни (бл. 28 %) та білоруси (1 %)

Чисельність населення
1961 1970 1979 1989 2001 2016
658 14 555 37 909 51 645 54 740 52 167
Населення за рідною мовою (2001)
українська мова російська білоруська
72,18 % 27,21 % 0,22 %

Промисловість[ред.ред. код]

Швейна фабрика

Горішні Плавні — це промислове місто. Саме промисловість визначає специфіку міста. Структурно промисловості складається з 7 галузей: гірничодобувної промисловості, хімічної, машинобудування, деревообробної, виробництва будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості.

Серед найбільших підприємств міста є такі:

Освіта[ред.ред. код]

Дошкільна освіта[ред.ред. код]

У 1990 році у Горішніх Плавнях працювало 16 дошкільних навчальних закладів, сьогодні з них працює лише 9. Тут праюють 553 працівників, з них 224 педагоги:

  • Дитячий садок «Колобок»

Перший садочок у Горішніх Плавнях було відкрито ще в 1962 р. Він розміщувався в декількох пристосованих приміщеннях. Першою завідувачкою була Ольга Борисівна Глущук. Після розвалу СРСР садок був закритий, а корпуси приватизовані різними організаціями.

  • Дитячий садок «Дружба»

Перший дитячий садок, який розташовувався в спеціально побудованому будинку, відкрився в 1964 р. Першою завідувачкою стала Катерина Абрамівна Кудрявцева. Нині садок закритий. Приміщення здаються в оренду організаціям під різні потреби, а дитячі павільйони повністю зруйновані.

  • Дмитрівський дитячий садок
  • «Дюймовочка»
  • «Золота рибка»
  • «Попелюшка»
  • «Дзвіночок»
  • «Росинка»
  • «Горобинка»
  • «Казка»
  • «Сонечко»
  • «Чебурашка»

Загальна середня освіта[ред.ред. код]

Професійна освіта[ред.ред. код]

  • Політехнічний коледж
  • Професійний гірничий ліцей — Колишнє ПТУ-15

Культура[ред.ред. код]

У місті діють:

  • Централізована бібліотечна система
  • Дитяча музична школа
  • Дитяча художня школа

Дитяча художня школа Горішніх Плавнів була відкрита у 1977 році Рішенням міської ради міста. До того часу в школі навчалося 90 учнів. На сьогодні навчається 150—160 учнів у 14 класах. Навчання у школі триває 4 роки і залучає предмети як-от: рисунок, живопис, композиція, історія мистецтв, скульптура, а з 2003 року провадиться навчання дітей комп'ютерної графіки. Також у школі ведеться підготовка талановитих учнів до вступу у вищі художні навчальні заклади. Це 5 клас.

Міський парк

Вихованці школи беруть активну участь у різних міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах, а також щорічно є учасниками і переможцями багатьох міських виставок і конкурсів. Так, наприклад, у міському конкурсі на найкращу скульптуру для міста, 6 призових місць зайняли саме учні цієї школи. За їхніми ескізами були виготовлені й установлені скульптури, які прикрашають місто Горішні Плавні. Також нещодавно до 50-річчя міста, було проведено конкурс ескізів для значка першопрохідця. Призові місця у цьому конкурсі зайняли викладач та учні згаданої вище школи. Неодноразово діти були переможцями щорічного Всеукраїнського конкурсу «Податки очима дітей», і Гончарного фестивалю в м. Опішня, обласного конкурсу «Світ навколо нас»

  • Палац культури і творчості

Палац культури міста Горішні Плавні побудований за індивідуальним проектом Валентина Костянтиновича Вавилонського в зональному науково-дослідному інституті експериментального проектування м. Києва. У 1978 р. — Активне будівництво за підтримки адміністрації міста і комбінату. Перший термін здання об'єкта — 1978 рік. Другий термін — 1980 р., відкладений у зв'язку з «Олімпіадою — 80». У грудні 1981 року — Палац зданий, виділені штати, затверджений у списках Палаців культури 1 категорії. Функціонують — малий зал і клубна частина. Творчі колективи перейшли до Палацу. Триває активний підбір кадрів, розширення колективів різних жанрів. У грудні 1982 року — функціонує театральна частина, офіційне відкриття, яке вважають Днем народження Палацу. Нині працюють колективи: хор «Славутич», театр, агітбригада, ансамбль «Дніпровські Зорі», вокальна студія, хореографічні студії (займаються понад 500 осіб), дитячий хор, «Ритм балет», цирковий колектив, дорослий духовий оркестр, фольклорний ансамбль «Берегиня». Палац культури відіграє значну роль у культурному житті міста, він є єднальним й організувальним центром народної творчості, допомагає жителям міста в реалізації творчого потенціалу, відкриває перед молодими талантами дорогу до прекрасного світу мистецтва. Працюють 16 творчих колективів, з них 11 — «Народних», 3 — «Зразкових», у них займаються понад 1500 жителів нашого міста. Більшість колективів брали участь і ставали переможцями Обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів. На сьогодні Горішньоплавнівський Палац культури можна справедливо назвати культурним центром, в якому проходять всі значущі заходи і свята міста. ДКіТ має 4 зали:

  • Великий — на 850 місць: партер 560 місць, балкон 290 місць
  • Малий — на 325 місць
  • Лекційний зал — на 50 місць
  • Зал для урочистостей та конференцій «Вікторія». Може розмістити до 100 чоловік

Історико-краєзнавчий музей[ред.ред. код]

Музей міста та ПГЗК
Експозиція «Святині»

15 квітня 1999 сесія Горішньоплавнівської міської ради прийняла рішення «Про створення Горішньоплавнівського історико-краєзнавчого музею». Розташувати міський музей вирішено було на площі музею Полтавського ГЗК. Перші експозиції були відкрито 29 листопаді 1999, тобто через 40 років з дня заснування міста, а в липні 2000 року були відкриті решта експозицій міського музею. З тих пір об'єднаний музей розвивався гармонійно. Його фонди постійно поповнювалися новими матеріалами різного характеру — палеонтологічними і археологічними знахідками, етнографічними пам'ятками і матеріалами сучасної історії.

Протягом цього часу колектив музею тісно співпрацював з першопрохідцями і ветеранами праці, без яких побудова і розвиток музею були б неможливі. Це один з напрямів роботи музею. У музеї з'явилися нові розділи, план-макет промислового майданчика та міста, діорама кар'єру, реконструкція намети першопрохідців. У 2005 році в новому виставковому залі була представлена ​​виставка шедеврів світового мистецтва. Тут же в залі розмістилися вітрини з мінералогічною колекцією. Був відкритий етнографічний розділ «Український дім». Біля входу в музей був зведений комплекс з мегалітичними спорудами III тис. до н. е. і Пам'ятний знак академіку Шилову Ю. А., який досліджував археологічні пам'ятники в районі міста.

Основою пошуку є вивчення історичних джерел, архівних матеріалів, мемуарів і хронік. Тому виникає необхідність роботи в архівах, бібліотеках, музеях, і, на сучасному етапі, в мережі Інтернет. Протягом останніх 7 років в архівах Києва та Полтави було виявлено та скопійовано понад 100 сторінок безцінної історичної інформації й близько години відеоматеріалів про історію будівництва міста і комбінату.

Робота з ветеранами, просвітницька діяльність з кожним роком в музей безліч дарувальників. Тільки за останній рік музейні фонди поповнилися двома тисячами експонатів. Значне місце в процесі поповнення музейних фондів займає експедиційна робота. З 2001 року на території міста і його околиць щорічно проводяться дослідні роботи двома археологічними експедиціями. Результати роботи у вигляді артефактів надходять до фондів музею. На сьогодні це більше ніж 3 тис. одиниць археологічних експонатів.

Власні досягнення музею лише в 2007 році збагатили фонди 30 зразків мінералів та гірських порід, 26 — ґрунтів, понад 50 скам'янілостей з навколишніх кар'єрів. Експозиційні зразки гірських порід обробляються в каменерізні майстерні Дніпровського рудоуправління. Частина експонатів, в основному творів мистецтв, купується за рішенням фондозакупівельноі комісії. Зараз це 44 картини і 5 творів декоративно-прикладного мистецтва. На сьогодні у фондах музею зберігається близько 10 тис. експонатів основного фонду та близько 14 тис. науково-допоміжного. Бібліотечний фонд налічує понад 1000 наукових і науково-популярних книг і періодичних видань, словників та енциклопедій. Невід'ємною частиною роботи з формування фондів та популяризації діяльності музею є фото-, фоно- та відеозйомка.

У музеї зберігаються: більше 100 пластинок, 3 документальних фільми на кіноплівці, 52 відеокасети, 43 бобіни з аудіозаписами, 115 аудіокасет, більше 300 аудіофайлів. Електронний фонд відеоматеріалів включає 200 фільмів і сюжетів на 301 CD диска. Щорічно сканується і обробляється близько 1000 фотографій та понад 200 різноманітних письмових джерел.

Одним з найважливіших завдань, що вирішується в залах музею, є естетичне виховання жителів міста. У цій справі дуже допомагає виставкова робота. Одними з найбільш яскравих і масово відвідуваних виставок можна відзначити такі: ювелірних прикрас Чубарева А. Н. (1999), живопису та графіки Ракова Е. Ф. (2000), живопису Грідіна А. І. (2001, 2007), орігамі Рубана А В. (2003), живопису Лімонченка А. А. (2004, 2006). З відкриттям у липні 2005 року нових виставкових площ в лекційному залі КПК стало можливим проведення більш масштабних виставок. Так в 2005 році в музеї проходила виставка шедеврів світового мистецтва із зібрання Пархомівського історико-художнього музею. В даний час в музеї щорічно проводиться по дві художні виставки. При вході в музей, в спеціальній вітрині, розміщуються тематичні виставки, присвячені місцевим і національним подіям в історії. Постійно використовуються переносні стенди для створення тимчасових експозицій.

Фестивальний рух у місті[ред.ред. код]

У квітні в місті проходить обласний фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Таланти твої, Полтавщино», в якому беруть участь колективи з Гадяча, Лубен, Лохвиці, Карлівки, Миргорода, Кременчука, Кобеляк, Заводського, Диканьки та Горішніх Плавнів.

  • Всеукраїнський історичний фестиваль «Битва за Русь»

Перший фестиваль пройшов 10 Жовтня 2010 року. У програмі: турніри «меч-меч» і «щит-меч», турніри лучників і арбалетників, бугурти, бої 5 на 5, штурм фортеці, битви за корабель, міст і прапор, кінно-показові виступи, виступ менестрелів.

  • Дніпрова хвиля

Традиційним є проведення в місті протягом лютого-березня міського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Дніпрова хвиля», в якому беруть участь обдаровані діти та творчі колективи загальноосвітніх шкіл міста, ліцеїв, технікуму.

  • Козацькі сурми

Всеукраїнський фестиваль, приурочений до Дня українського козацтва, який відзначається 14 жовтня, на день Покрови Пресвятої Богородиці. Мета фестивалю — відродження та розвиток історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва, формування естетичного смаку у підростаючого покоління і виховання у молоді поваги до традиційної культури українського народу. У програмі фестивалю: фестивальні концерти; марш — паради; виїзні концерти; святкове богослужіння у Свято — Миколаївському Соборі; ярмарок виробів народних умільців України та інших країн; виставки художників, фотомайстрів, народних умільців; показові виступи кінно-спортивного клубу, козацькі спортивні розваги і т. д.

  • Крок назустріч

Молодіжний фестиваль рок-музики який проходить в нашому місті. При цьому, створюючи умови для творчої самореалізації молодих виконавців, пропагуючи здоровий спосіб життя (дотримання загальноприйнятих норм моралі, відмова від вживання психотропних і наркотичних речовин, обмеження вживання алкоголю та тютюнопаління), фестиваль покликаний знизити рівень антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі країни, активізувати питання здорового дозвілля та формування високого рівня позитивного світогляду молоді на основі розвинутого почуття патріотизму, естетичного обізнаності, національної самосвідомості та духу взаємодії. Учасниками фестивалю можуть бути представники міст з різних регіонів України віком від 16 до 40 років. Музичні рок-колективи, творчість яких підпадає під один із наступних стилістичних напрямків: Rock & Roll, Punk Rock, Rockabilly, Psychobilly, Blues Rock, Rhythm and Blues, Funk Rock, Ethno Rock, Folk Rock, Art Rock, Progressive, Jazz Rock, Experimental, Electronic Rock, Pop Rock, Brit Pop, Rock hip-Hop, Urban Rock, Ballad Rock, Hard Rock, Grang. Фестиваль проходить в три етапи з обов'язковим попереднім відбором.

Калинове літо 2005

Відбір учасників фестивалю проводить дирекція фестивалю та рок-колегія. Рок-колегія дотримується в оцінці виконавців таких основних критеріїв: різноплановість — пісні мають бути різноманітними і різноплановими повною мірою представляючи на суд глядачів і рок-колегії основну стилістику творчості гурту; сумісність — цілісність іміджевого образу гурту, сценічної манери виступу, виконання та подачі музичного матеріалу; різножанрова окресленість — наявність в музичному матеріалі гурту вокально-ритмічних тощо елементів інших музичних стилів, адаптованих відповідно до визначеного звучання колективу; спрямованість на світові тенденції в музиці — відсутність копіювання вітчизняних та низькопробних аналогів закордонних виконавців, спроба створення оригінальної концепції музичного саунду, іміджевої образу на рівні перспективного розвитку та сприйняття слухачами з різних країн. На другому етапі. Всі музиканти виступають у форматі «LIVE». Допускається використання в реальному часі семплера або секвенсора, які не дублюють «живе» виконання. Фіналісти другого етапу визначаються шляхом голосування членів рок-колегії.

  • Калинове літо на Дніпрі

Дванадцять років поспіль Горішні Плавні приймають і вітають учасників Міжнародного фольклорного фестивалю «Калинове літо на Дніпрі». За ці роки до міста завітали колективи з Індії, Мексики, США, Італії, Іспанії, Ізраїлю, Таїланду, Фінляндії, Китаю, Сербії, Туреччини, Польщі, Вірменії, Грузії, Білорусі, Росії та України.

Творчі колективи[ред.ред. код]

  • АКустические сНы

Музичний гурт складається з музикантів різних колективів час від часу збираються пограти разом. Вперше зібралися щоб виступити на першому фестивалі «Крок назустріч»

  • Анестезия

Горішньоплавнівський рок-гурт. Стиль колективу від хард-року до панк-року. Вперше як «Анестезія!» зібралися на початку 2008 року. У 2009—2010 роках кілька разів грали в клубах Києва, Кременчука та в ДКіТ Горішніх Плавнів. Позиціонували себе як панк-рок гурт. У квітні 2010-го з різних причин припинили існування. Навесні 2011-го з новими силами та ідеями і новим ставленням до справи зібралися в новому складі (вже без знаку оклику в назві).

  • Ансамбль бандуристів

Ансамбль бандуристів учасник міських, обласних та Всеукраїнських конкурсів народної музики та кобзарського мистецтва, за що неодноразово нагороджувався різними дипломами та почесними грамотами. Керівник колективу — Гальченко Галина Михайлівна. У вересні 1983 року в Горішньоплавнівському Палаці культури і творчості розпочав свою творчу діяльність ансамбль бандуристів. Засновником і керівником стала Заводун Олександра Олександрівна. У 1994 році, за значний внесок у скарбницю української національної культури, ансамблю бандуристів було присвоєно почесне звання «Народного самодіяльного колективу». У 2006 році, коли керівник ансамблю Заводун А. А. пішла на заслужений відпочинок, цей чудовий колектив перестав існувати. У травні 2007 року пісня, у супроводі українського національного інструменту, має свої витоки ще з часів козацтва, зазвучали знову! У серпні 2007 року разом з іншими колективами ДКіТ учасники колективу представляли Горішні Плавні на Сорочинському ярмарку. У 2008 році стали Лауреатами 1 премії на обласному конкурсі «Осіннє золото». У 2009 році нагороджені Дипломами 18 всеукраїнських фестивалю кобзарського мистецтва «Дзвени бандуро» ім. М.Лисенка та «Музична весна в Артеці». У жовтні 2010 року колектив брав участь у фестивалі «Козацькі сурми».

  • Ансамбль гітаристів

Неодноразово ансамбль гітаристів за свою діяльність нагороджувався Почесними грамотами та Дипломами: 1994 р. — Подяка за активну пропаганду гітарного мистецтва і участь у фестивалі «Творчість Горішніх Плавнів», 1999 р. — Диплом 2 ступеня за участь у 2 турі Всеукраїнського огляду народної творчості, 2001 р. — Диплом 3 ступеня в Обласному турі Всеукраїнського огляду народної творчості, присвяченому 10 річниці Незалежності України, 2002 р. — Диплом за участь в 3 міжнародному фестивалі авторської пісні «Острова», 2002 р. — Диплом 1 ступеня за участь в обласному огляді «Квітни, моя Україно», 2004 р. — Диплом 3 ступеня за участь у фестивалі патріотичної пісні «Про подвиги, про доблесть, про славу»

  • Оркестр народних інструментів «Барви»

Керівник — Чабанов Григорій Дмитрович. Колектив організований 17 листопада 1982 любителями народної музики. У 1995 році отримують звання «Народного»​​. На сьогодні разом з іншими народними колективами гідно представляє Горішні Плавні на фестивалях і святах.

  • Народний вокальний ансамбль «Натхнення»
  • Ансамбль народного танцю «Веселка»

Керівник Корнієнко Лідія Миколаївна. Створений у 1988 році на базі хореографічної студії. У 1998 році ансамблю танцю «Веселка» присвоєно звання «Зразковий». За вагомий внесок у збереження та розвиток народного мистецтва колектив неодноразово нагороджувався грамотами облдержадміністрації та отримував подяки адміністрації Комосомльська. Колектив брав участь у різних Міжнародних фестивалях: 1999р — Міжнародних фестиваль в місті Влодава (Польща), 2000р — Міжнародні фестивалі, в містах Монтуарі і Кюгані (Франція), 2001р — Агрідженто (Італія). Посіли 2 місце, 2001р — Фестивалю Бескидського культури в місті живиці (Польща). Зайняли 1 місце, 2002р — Міжнародних фестиваль в місті Рибнік (Польща), 2002р — міста Шваленберг, Людвігштайн (Німеччина), Вестерлоо і Васселара (Бельгія), Тульча (Румунія), міста лебанія, Бійні, Ведмедиця (Сербія). У травні 2003 року «Зразковий» ансамбль народного танцю «Веселка» з гідністю представляв нашу країну під час проведення Днів України в Раді Європи, які проходили в місті Страсбург (Франція). У цьому році «Веселка» отримала медаль і Почесну грамоту від Кабінету Міністрів України. У серпні 2005 року колективу була надана почесна місія брати участь у відкритті Всеукраїнського фольклорного руху в Україні і очолити святкова хода по Хрещатику в Києві. У лютому 2007 року колектив став переможцем, отримавши звання «Лауреата» першої премії на 6 Всеукраїнському молодіжному фестивалі «Мистецькі барви». У 2008 році — Дипломанти 1 ступеня Всеукраїнського конкурсу «Танець склікає друзів», м. Кривий Ріг. 2009 рік — володар Гран — Прі фестивалю «Шукаємо таланти», м Полтава.

  • Народний ансамбль естрадного танцю «Глорія»

2001 рік — Міжнародний фестиваль пісні і танцю «соловейко» (Фінляндія), 2004 рік — Міжнародний фестиваль-конкурс «Усмішки моря», 1 і 2 місця (Болгарія), 2005 рік — Міжнародний фестиваль-конкурс «Вінець Овідія» 1 місце (Україна), 2005 рік — Міжнародний фестиваль-конкурс «Веспремські ігри», 1 і 2 місця (Угорщина), 2006 рік — Міжнародний фестиваль «Планета танцю» (Естонія), 2007 рік — Міжнародний фестиваль-конкурс «Інтер-шоу», 1 місце (Польща), 2008 рік — Міжнародний фестиваль — конкурс «Квітка надії», Гран — Прі (Чехія). Крім міжнародних фестивалів, ансамбль «Глорія» бере участь у Всеукраїнських та обласних фестивалях, на багатьох з яких колектив отримав «Гран-прі» фестивалю.

  • Школа танцю Джаз модерн «REMA»

Навчання танцям у стилі нью-стайл, крамп, фанк, джаз контемп, хіп-хоп контемп в гуртах та індивідуально. Заняття з акторської майстерності, акробатики і гімнастики. Художні керівники — подружжя Максим і Світлана Цимбал. Джаз модерн «REMA» постійно бере участь у фестивалях і конкурсах танцю. Щорічно проводяться звітні концерти: 2008 р. — «Синдром паралельності», 2009 р. — «Знайди свій танець», 2010 р. — «Серце», 2011 р. — «Зроби крок».

  • ШОУ — ГУРТ «Дніпровські зорі»

У вересні 1979 року в Горішньоплавнівському Палаці культури Полтавського ГЗК почав свій творчий шлях вокально-інструментальний ансамбль «Рецитал». Його засновником став Тришин Олександр Миколайович, який і донині є керівником ансамблю, який зараз називається «Дніпровські зорі». Вже з 1980 року ансамбль стає постійним учасником і переможцем обласного огляду — конкурсу «Співає молодість»; Лауреатом Республіканських конкурсів «Молоді голоси» та «Сонячні кларнети». У 1982 році ВІА «Рецитал» напередодні концертно — творчої поїздки в Болгарію, надають інше ім'я — «Дніпровські зорі». І вже з новим ім'ям ансамбль їде в Болгарію, Угорщину, Чехословаччину, Румунію та Німеччину. З самого початку й дотепер не було такого року, щоб «Дніпровські зорі» не привозили нагороди за участь і перемогу на різних конкурсах і фестивалях. Згодом були поїздки в Польщу, Туреччини, Фінляндії, Росії, Білорусі, де колектив гідно представляв нашу країну. За досягнуті успіхи і яскраве мистецтво, яким ансамбль захоплює своїх глядачів, в 1983 році ВІА «Дніпровські зорі» присвоєно почесне звання «Народного» самодіяльного колективу. При ВІА «Дніпровські зорі» був створений дитячий вокальний ансамбль «Камертон», керівником якого стала солістка колективу Тришина Людмила Петрівна. Зараз це вже самостійний колектив — шоу — гурт «Парне молоко». За час свого існування шоу — гурт «Дніпровські зорі» міцно утвердився серед відомих музичних колективів. Колектив бере активну участь у всіх заходах міського, обласного та Всеукраїнського рівня і має велику популярність серед мешканців нашого міста.

  • Народний вокальний ансамбль «Дніпряночка»

Керівник — Епішко Людмила. Заснований в 1980 році. Дипломант Міжнародного фольклорного фестивалю «Калинове літо на Дніпрі» (2001 р.) та Всеукраїнського фестивалю «Козацькі сурми». Дипломант 1 ступеня за участь в обласному огляді — конкурсі фольклорних ансамблів "" Чиста криниця «(2004 р.) і» І світлий сум и радість Перемоги ", " Будуймо України храм «(2005 р., 2006 р.) Та» Квітні Полтавщині, в єдіній Україні «(2002 р.) Диплом лауреата за участь у Всеукраїнському фестивалі козацької творчості» козацькому роду нема переводу ", м. Донецьк (2006 р.), за 2 місце у Всеукраїнському фестивалі козацької пісні"Байда", Тернопіль (2005, 2007 р.) дипломи за 2 і 1 місця, як учасники фестивалю — конкурсі вокально — хорового мистецтва «Калиновий спів» (2005—2007 рр.)

  • Народний український самодіяльних драматичних театр

В основі репертуару — драматургія українських класиків: А. Крим «Фіктивний шлюб», І. Науменко «Перед весіллям», М. Старицький «За двома зайцями», А. Коломієць «Фараони», дитячий спектакль «Правдива пісня», водевіль "Хто сміється — тому не минеться ", І. Котляревський «Наталка — Полтавка „, Л. Костенко“ Маруся Чурай». Розпочав свою роботу У 1982 році під керівництвом Долгих В. Л. За активну роботу, професіоналізм, високий ідейно-художній рівень репертуару, до 10 річчя — колективу було присвоєно звання «Народний». Акторський склад театру — 30 осіб, кожен з них талановита особистість, нескінченно закоханий в театр. Учасники драматичного театру — постійні учасники міських, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів, переможцями конкурсів гумору та сатири, фестивалів фольклору і театрального мистецтва.

  • Хореографічна студія «Імідж»

Колектив є неодноразовим переможцем фестивалів: «Дніпрова хвиля», «Веселка», «Мистецьке сузір'я».

  • К92

Горішньоплавнівський рок-гурт. з 1 вересня 2010 К92 є офіційним творчим колективом ДКіТ. Назва гурту — від номера кабінету у Палаці культури (Кабінет № 92), де проходять репетиції колективу.

  • Корінне Населення

Горішньоплавнівський реп-гурт працює в стилях: лірика, психо-ліра, соціал. Назва відображає склад команди, де всі учасники корінні жителі Горішніх Плавнів. Періодично представляють Горішні Плавні в різних містах України. Є артистами лейбла «Man Records studio».

  • Дитяча театральна студія «КРОК»
  • Вокальна студія «Майстер».
  • Муніципальний духовий оркестр

Громадська організація «Муніципальний духовий оркестр» створена для реалізації соціального замовлення. «Програма забезпечення культурного дозвілля для мешканців Горішніх Плавнів з залученням муніципального духового оркестру на 2012 рік». Затверджено 20 березні 2012 року, 19 сесією Горішньоплавнівської міської ради. Згідно з програмою, оркестр повинен взяти участь у 54 заходах на рік. Загальна вартість програми — 202 тис. гривень. Коштів ідуть на костюми, інструменти і зарплату музикантам у розмірі 300—350 грн. на місяць. Керівник — Піскляк В. І. Диригент — Черевко О. М. Склад — 24 музиканти.

  • Народний хор «Славутич»

1970 рік, 22 ентузіасти народного співу заснували хор. Першим керівником «Славутича» став Арнольд Нізола. У 1977 році — хор отримав звання «Народного»​​. З 1978 року керівник колективу Епішко Василь Леонідович. Репертуар: козацькі, авторські, народні пісні. Лауреат Всеукраїнського фестивалю самодіяльних художніх колективів профспілок; дипломант: Обласних оглядів народної творчості «Квітні, Полтавщини, в єдіній Україні» та «І світлий сум, и радість Перемоги» Всеукраїнського фестивалю козацької пісні «Козацькому роду нема переводу» фестивалю — конкурсу вокально — хорового мистецтва «Калиновий спів» (м. Кіровоград) Міжнародного фольклорного фестивалю «Калинове літо на Дніпрі» Міжнародного фестивалю «Слов'янськ — 2008» (Кубань, Росія)

  • Народний хор ветеранів війни та праці

В 1995 році хору ветеранів присвоєно звання «Народного»

  • Зразковий дитячий оркестр духових інструментів

За пропаганду і популяризацію духової музики в 1993 році дитячому духовому оркестру присвоєно звання «зразковий». Колектив духового оркестру постійний учасник загальноміських та обласних заходів, концертів Палацу культури, бажаний гість у цехах комбінату.

  • Парное молоко

Колектив є Лауреатом Міжнародних фестивалів в Бердянську, Талліні (Естонія), дипломантом обласного конкурсу «Наталка — Полтавка» (Полтава), переможцем Республіканського конкурсу «Фант-лото — Надія».

  • Раскаленное солнце

Розпечене сонце або «RHS» (Red Hot Sun) — горішньоплавнівський музичний гурт, виконуючий лірик-реп на соціальні теми. Команда була утворена в 2004 році, проіснувавши в рядах андеграундного репу до 2008 р. За час свого існування склад періодично змінювався. І в кінцевому підсумку утвердився з двох учасників. Данильченко Дмитро (MI) — організатор команди, автор текстів і музики, аранжувальник — Герасименко Костя (KOS) — автор текстів і музики.

  • Темперамент улиц

Горішньоплавнівський музичний гурт складається з двох реперів (DoK & MatveI) раніше були учасниками Arial BlacK

  • Язикаті хвеськи

Гумористичний дует «Язиката Хвеська». Створений учасниками народного самодіяльного драматичного театру Палацу Культури і Творчості в 2001 році. Склад: Калинку Ніна Дмитрівна, Поварова Світлана Миколаївна. У репертуарі «Хвесек» гумористичні мініатюри видатних українських гумористів і авторські роботи Ніни Калинку. Творчий дует Ніни Калинку і Світлани Поварова є постійними учасниками міських, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів, переможцями конкурсів гумору та сатири, фестивалів фольклору.

  • Street Dance

Танцювальний колектив, організований на базі центру дитячої та юнацької творчості.

  • Zippy Kid

Музичний проект працює в стилі idm, abstract hip-hop і avantgarde.Автор проекту-Руслан Трохнюк. Проект Zippy Kid випустив 20 альбомів,17 ЕП та більше 390 cинглів.

Vermona Музичний гурт грає в стилі інді-рок. Виконує кавери на популярні гурти і свої пісні. Склад: Купців Дмитро — Гітара, Мамченко Руслана — Вокал.

Клуби[ред.ред. код]

  • Туристичний гурток «Пілігрим»
  • Клуб любителів коней «Лісовик»
  • Альпіністський клуб «Плай»

Клуб був створений у 1978 році. Члени клубу здійснили більше 1500 спортивних походів в тому числі в країнах: Австрія, Італія, Німеччина, Словаччина/

  • Вогняна рись

Громадська організація «Вогняна Рись» — клуб рольових ігор, займається військово-історичною реконструкцією Русі та Монголії 14 століття. Клуб бере участь у різних міських заходах, святах, корпоративах. ГО «Вогняна Рись» займається відродженням історичних коренів, для цього був організований клуб історичного фехтування, який реконструює обладунки, зброю, одяг і побут Русі та Монголії 13-14 століть. В якому будь-який учасник з 7-ми років, може відчути себе лицарем, або ж прекрасною дамою, освоїти володіння різними видами озброєння: мечі, сокири, алебарди, луки і т. д. Дає можливість узяти участь в масових і турнірних боях, виїжджати на різні фестивалі, полігонно-рольові ігри, які проходять по 4-5 днів, зануритися в світ історії, отримати величезну кількість адреналіну і масу задоволення. Дозволяє навчитися ковальській майстерності, навчитися верховій їзді. Тренування з фехтування проходять в спорт-залі школи № 6.

  • Молодіжний туристичний клуб «TYP»

Метою є вдосконалення особистості в дусі традицій українського народу. Організація поїздок учасників клубу, фестивалі, акції, конкурси і т. д. На зустрічах-зльотах навчання учасників клубу виживання в екстремальних умовах, старт формуванню соціально-корисної поведінки та ін.

  • Клуб спортивно — бального танцю «ГАРМОНІЯ»

Танцювальні пари клубу були переможцями та призерами регіональних та Всеукраїнських конкурсів: м. Олександрія, турнір «Дозвольте запросити»; м. Кіровоград, Всеукраїнські класифікаційні змагання «Новорічний карнавал» (грудень 2006р); м. Полтава, конкурс «Дует — 2006» (грудень 2006р); м. Олександрія, класифікаційні змагання «У світі танцю» (березень 2007 р.) м. Харків, змагання «Нові зірки» (квітень 2007 р.); м. Київ, Чемпіонат України з спортивно-бального танцю (квітень 2007 р.) м. Полтава, конкурс «Діамантовий кубок» (червень 2007 р.); м. Кіровоград, Всеукраїнські класифікаційні змагання Центрального регіону (жовтень 2007 р.) м. Харків, Відкритий Кубок України — 2007 (листопад 2007 р.)

Міські свята[ред.ред. код]

  • День міста

Відзначається щороку 24 квітня. Цього дня 1972 Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 123 селище міського типу віднесено до категорії міст районного підпорядкування

  • День металурга

День металурга — професійне свято жителів Горішніх Плавнів. Святкується щороку 16-19 липня.

Релігія[ред.ред. код]

Свято-Миколаївський собор
  • Недільна школа Свято-Миколаївського собору
  • Полтавська Місіонерська Духовна Семінарія

Ректор: Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип. Відділення: Богословсько-місіонерське відділення, іконописне, Регентів-псаломщиків.

  • Свято-Миколаївський собор

Будівництво Свято-Миколаївського собору почалося в липні 1991 року. Київським іконописцям були замовлені ікони для іконостасу та стін. А майстрам із Черкас — обробка для ікон з сусального золота. До весни 1994 року була закінчена споруда і обробка парафіяльного будинку, розташованого поруч із собором. В актовому залі будинку на другому поверсі поставили іконостас (розташувавши на ньому вже написані для іконостасу собору ікони), спорудили криласу — і таким чином влаштували невелику церковцю на честь Покрова Пресвятої Богородиці. До великої радості віруючих Великдень 1994 святкували в цьому храмі. 14 жовтня 1994 на свято Покрови Пресвятої Богородиці Свято-Миколаївський собор було освячено.

  • Храм святої блаженної Ксенії Петербурзької
  • Церква християн євангельської віри «Слово Істини»

Діяльність: школа перших кроків християнства, Реабілітація нарко та алкозалежних, консультування сімей, служіння милосердя, освячення будинків, Молодіжне служіння. При церкві працюють: Дитяча недільна школа, Християнська газета «МИР ВАМ», Церковна студія звукозапису, Молодіжний клуб «Пульс», церковна відеотека, Книжкова крамниця.

  • Церква Християн — Баптистів
  • Церква Християн Адвентистів Сьомого дня
  • Громада Свідків Єгови

Громадські організації[ред.ред. код]

  • Центр розвитку дитини і сім'ї «Родіс»

Громадська організація «Центр розвитку дитини і сім'ї» Родіс (скорочена назва "Центр «Родіс») здійснює свою діяльність з 2005 року, офіційно зареєстрована 29 травня 2006 року в м. Горішні Плавні Полтавської області. Метою діяльності організації є забезпечення реалізації законних вікових, соціальних, творчих, духовних, культурних та інших прав і інтересів громадян. Серед основних напрямків діяльності — організація громадських заходів, спрямованих на захист прав та інтересів дітей, матері, батька і сім'ї в цілому, а також розробка і впровадження просвітницьких, освітніх і розвиваючих програм, популяризація найкращого досвіду сімейного виховання, профілактика негативних явищ у суспільстві та ін.

  • Громадська організація «Батьківська рада»

5 лютого 2007 — «Центр освітніх реформ» презентував проект «Батьківська рада»; травень 2007 року — реєстрація Громадського об'єднання. Цілі й завдання: Долучити батьківську громадськість міста до участі в прийнятті рішень в освітній галузі міста. До складу ради входять по одному представнику від кожного дитячого саду і школи. Голова ради — Володимир Чистяков. Проекти: «Йод — основа здоров'я дитини», «Чиста вода — дітям», «За сьогодення та майбутнє», антинаркотичні акції, Створений методичний кабінет.

  • Громадська організація «Вікторія — 7»
  • Історико-культурологічний центр «Гордарік»
  • Горішньоплавнівська Федерація тенісу
  • Горішньоплавнівська а міська Федерація Дзюдо
Веслування у затоці Барбара
  • Громадська організація «Драгонком»

Спортивна команда з веслування на човнах класу «Дракон» створена навесні 2009 року. Команда брала активну участь у багатьох змаганнях в різних містах України. У тому числі і в Горішніх Плавнях, де щорічно проводиться всеукраїнський чемпіонат України з веслування на човнах класу «Дракон» пам'яті Литвиненко Олександра.

  • Громадська організація «Горішньоплавнівська федерація мотоспорту»

Команда Горішньоплавнівської федерації — «АртСлавМоторс», з 2007 року брала участь у змаганнях різних рівнів України. У 2009 році команда зайняла 3 місце в командному Чемпіонаті України групи «А» і 3 місце у зональному чемпіонаті України. Федерація мотоспорту щорічно проводить в Горішніх Плавнях Кубок міста з мотокросу. Президент федерації — Яропуд Олексій Валерійович

  • Громадська організація «За професійну допомогу»
  • Клуб Почесних громадян

Клуб Почесних громадян міста — займається питаннями соціальних потреб міста. Відкритий 27 вересня 2008 року по ініціативі Олександра Попова. У клубі складаються 8 чоловік мають звання «Почесного громадянина». здійснені проекти: Встановлення декоративних скульптур, виконаних за ескізами переможців дитячого конкурсу. Турнір з міні-футболу на приз «Клубу Почесних громадян міста». Фото-конкурс «Місто очима горішньоплавнівців». Виготовлення та встановлення скульптурної композиції «Тарас Бульба».

  • Клуб першопрохідців «Полтавська Магнітка»

Членами клубу є перші будівельники нашого міста, які приїздять сюди ще в 1960—1961 роках. На сьогодні клуб налічує близько 500 людей.

  • Громадська організація «Ліга партнерів за розвиток Горішніх Плавнів»
  • Громадська організація «Культ-тур».
  • Громадська організація «Молодіжний центр демократії».
  • Товариство захисту прав дітей-інвалідів «Ніжність»
  • Громадська організація Горішньоплавнівського обласного відділення Українського товариства захисту птахів.
  • Товариство бджолярів
  • Товариство рибалок і мисливців
  • Громадська організація «Перспектива».
  • Благодійний фонд «Подаруй надію»

Благодійний фонд «Подаруй надію» приймає дитячі речі, підгузники, іграшки і дитячі книжки. Мами міста можуть прийти в офіс фонду за новими трикотажними речами і підгузками для своїх малюків.

  • Рада ветеранів
  • Міське добровільне товариство «Союз — Чорнобиль»
  • Громадська організація «Спілка ветеранів Афганістану»
  • Союз першозасновника Полтавського гірничо-збагачувального комбінату
  • Центр муніципального розвитку
  • Громадська організація «Центр освітніх програм».

ЗМІ міста[ред.ред. код]

  • Телерадіокомпанія «ГОК»
  • Горішньоплавнівське радіо — засноване в 1962 році.
  • Громадська думка — Газета Горішньоплавнівської міськради. Заснована в березні 1991 року. Виходить по середах загальним тиражем 4000—4500 екземплярів. Редактор — Терен Тетяна Юріївна.
  • Телеэкспресс — Інформаційно-рекламний тижневик «Телерадіокомпанії ГОК». Видається з 1995 року. Формат А4, обсяг 64 сторінки.
  • Телеэкспресс Плюс — Інформаційно-рекламний тижневик «Телеекспрес-Плюс». Засновник — ПП Збітнєва Оксана Іванівна. Тижневик виходив по середах, тиражем близько 3000 примірників. Припинив своє існування навесні 2011 року.

Міські відзнаки[ред.ред. код]

Почесна грамота виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради є формою заохочення окремих осіб, трудових колективів підприємств, установ і організацій міста всіх форм власності та свідченням їх вагомого внеску у розвиток економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, бізнесу, зміцнення авторитету міста, активну благодійну, гуманістичну і громадську діяльності. Почесною грамотою нагороджуються громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, трудові колективи за високі виробничі, науково-технічні, творчі досягнення, результатом яких стало покращення показників роботи підприємств, установ та організацій, значний внесок в одну чи кілька сфер діяльності, зазначених у пункті 1 цього Положення, а також за мужність і героїзм, проявлені у надзвичайних ситуаціях.

Щира вдячність виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради є формою заохочення окремих осіб, трудових колективів підприємств, установ і організацій міста всіх форм власності. Щира вдячність виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради висловлюється окремим особам, трудовим колективам підприємств, установ і організацій міста за високі трудові досягнення, професійну майстерність, громадську та благодійну діяльність і приурочується до ювілейних та знаменних дат осіб, підприємств, установ, організацій.

У 1985 р. у м. Горішні Плавні було засновано звання «Почесний громадянин міста Горішні Плавні», яке є найвищою оцінкою територіальної громади і присвоюється особам, які мають видатні заслуги, а також зробили особистий внесок у розвиток міста, йог економіки, культури, освіти, науки і спорту, чия багаторічна виробнича, благодійна, просвітницька та громадська діяльність одержала визнання містян. Разом із посвідченням про нагороду вручаються пам'ятний знак та стрічка з написом «Почесний- громадянин міста Горішні Плавні».

Пам'ятники[ред.ред. код]

Місто багате на класичні та неординарні пам'ятки мистецтва. Значну кількість з них витворив скульптор Олег Рябо.

Міський парк культури та відпочинку приваблює численними ігровими майданчиками посеред сосен, з-поміж яких розкидані скульптури героїв дитячих казок:

Певний час міський парк прикрашала скульптура барона Мюнхгаузена, проте, вона була перевезена до міста Кременчука.

Територія паркового озера прикрашена пам'ятниками поблизу Свято-Миколаївського собору:

Скульптура на композиція «Покрова Пресвятої Богородиці» на братській могилі козаків з'явилася у 2006 році. У кургані у різний час були перепоховані рештки українських козаків. Так, 17 жовтня 1992 року тут перепоховано рештки козаків, знайдених під час розкопок курганів біля села Пділужжя, 16 жовтня 1993 — знайдених під час розкопок курганів біля села Чирвівки та хутора Кормилиці, а 14 жовтня 2004 року тут було перепоховано рештки козаків, знайдені під час розкопок кургану Могила Стовбувата біля села Волошине.

  • скульптура козак-бандурист.
  • скульптура козак у молитві.
  • Пам'ятник гірникам
  • Пам'ятник робітникам

На вулицях міста розташовані як серйозні, так і комічні скульптури:

Зазвичай до 24 квітня Горішні Плавні убираються в тюльпанові шати. Тисячі цих провісників весни майорять різноманітними барвами на міських клумбах, утворюючи єдиний величезний букет-дарунок. Іншим подарунком- родзинкою стали малі декоративні скульптури, які встановлюють на вулицях міста та в зонах відпочинку. Донедавна їх було п’ять. Найпершою з’явилася скульптура підприємливої бабусі, що торгує насінням. Витвір місцевого архітектора Олега Рябо земляки жартома прозвали “тіткою Машею”. Невдовзі через дорогу напроти до неї приєднався ще й “дядя Вася” – таку назву отримала друга скульптура того самого автора. Цього разу вона втілила образ сантехніка, що піднімається з каналізаційного люка. На поверхні на нього вже чекає вірний друг – песик.]

А торік за ініціативою Клубу почесних громадян Горішніх Плавнів та за підтримки міської влади міським відділом культури було проведено конкурс дитячої декоративної скульптури, в якому взяли участь чимало бажаючих. Найкращі ескізи, за умовами конкурсу, мають бути втіленими в скульптурах і прикрасити вулиці міста. Таким чином біля дитячої бібліотеки з’явилася скульптура вченої Сови, а біля РАЦСу – малятко у капустині та лава для закоханих. Наречені, взявши шлюб, охоче сідають на цю лаву з Амурчиком і вдягають капці, що стоять поруч, а потім загадують бажання біля капустини щодо народження майбутньої дитини. Символічний обряд уже став традиційним для всіх молодят, розповіла завідуюча міським відділом культури Ірина Зеленська.

У ході підготовки до Дня міста експозиція декоративних скульптур поповнилася ще трьома. Одна з них – “Свиня в калюжі” – також переможець дитячого конкурсу. Її автор, учень другого класу художньої школи Ваня Куімов, свій проект задумав як застереження дорослим мешканцям і гостям Горішніх Плавнів, щоб ті не втрачали людської подоби, не напивалися до “свинячого вереску” й зберігали громадський спокій. Його “героїня” у виконанні Олега Рябо зручно примостилася поблизу супермаркету “Сільпо”. Інший образ скульптури “Працівник ДАІ” відтепер не тільки регулюватиме рух, а й стежитиме за порядком у Дитячому містечку, яке нещодавно за ініціативою депутатів міської ради зазнало серйозної реконструкції. Ще одну свою роботу – “Голова велетня” – Олег Рябо творив за мотивами пушкінської казки “Руслан і Людмила”. На радість малечі та дорослих її встановили в місцевому парку культури та відпочинку.

Вочевидь, мешканці Горішніх Плавнів, як і влада, з гумором і оптимізмом ставляться до життя, а оригінальні об’єкти декоративних скульптур роблять їхнє місто туристично привабливим для гостей.

Віра ІЛЬКОВА [17]

  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку
  • Пам'ятний знак академіку В. І. Вернадському знаходиться в с. Дмитрівка. Автор пам'ятного знака — Стахів М. П.
  • Пам'ятник Ю. Кондратюку
  • Пам'ятний знак «Палатка першопрохідників» засновникам міста
  • Пам'ятник В. І. Леніну (звалений за законом про декомунізацію)
  • Пам'ятний знак-символ Полтавського гірничо-збагачувального комбінату
  • Пам'ятний знак академіку Шилову

Пам'ятний знак розташовано біля міського музею і являє собою невеликий насип, що символізує курган, із установленим на вершині каменем, на якому прикріплено барельєф із зображенням відомого археолога Шилова Юрія Олексійовича. Юрій Олексійович удостоївся такої честі завдяки своїм роботам і співпраці з музеєм міста. Ведучи розкопки в районі Горішніх Плавнів написав кілька книг з історії нашого краю. Хоча пам'ятний знак і називається «академіку Шилову», офіційно Шилов Юрій Олексійович не є дійсним членом академії наук. Більш того, його роботи піддаються критиці з боку офіційних істориків. Насправді Шилов Ю. А. обраний академіком Академії Оригінальних ідей[18]

  • Скульптура працівника ДАІ

Скульптура зображає пишного інспектора ДАІ, сорочка якого ледве сходиться на пузі. У правій руці жезл. На голові — кашкет з написом «ДАІ» (Державна Авто Інспекція), на грудях орден «Дають — бери». Початковий варіант встановленої скульптури був негативно сприйнятий працівниками міліції. Олегу Рябо, як автору довелося змінити деякі деталі. Так на кашкеті довелося замінити слово «ДАЙ» на «ДАИ», а куп'юри, що стирчали з кишені — зовсім прибрати.

  • Скульптурна композиція «Бабуся з насінням»

Скульптура являє собою сидячу на базарі бабусю в хусточці, права рука якої вказує на миску з насінням, де стоять дві наповнені склянки (маленька і велика). Поруч з бабусею стоїть ящик, швидше службовець як лавка для охочих сфотографуватися. Біля ніг бабусі розташувалася кішка. Розташована скульптурна композиція на вулиці Гірників. У перебігу багатьох років на цьому місці існував стихійний ринок. Статут боротися з торгуючими заборонними методами. Влада прийняла рішення знести ринок і на його місці розбити сквер. Схоже, що бабуся торгує не лише насінням. Якщо заглянути на скульптуру із зворотного боку то можна побачити під «прилавком» з насінням пляшку. Місцеві торговці (старий стихійний ринок знесли, але новий виник трохи оддалік від скверу) придумали прикмету: якщо посидіти поруч з «коммерсанткою» до сходу сонця, то до кінця дня в торгівлі буде супроводжувати удача.

  • Скульптурна композиція «Хатка веселих бобренят» на території дитячого містечка
  • Скульптурна композиція «Кіт Леопольд з мишенятами» знаходиться поряд з будинком по проспекту Героїв Дніпра, 40.
  • Скульптурна композиція «Лавочка наречених» біля міського РАЦСу
  • Немовля у капусті біля міського РАЦСу
  • Мудра сова біля міської дитячої бібліотеки
  • Скульптурна композиція «Сантехнік з цуценям»
  • Свиня в калюжі

Меморіали:

  • Пам'ятні стели воїнам-інтернаціоналістам та воїнам Другої світової війни
  • Пам'ятна стела загиблим на виробництві
  • Меморіал пошани тих, хто форсував Дніпро «Журавлі» на території профілакторію
  • Пам'ятний знак загиблим на території гірничого ліцею
  • Пам'ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС
  • Меморіальний комплекс «Захисникам Вітчизни»

У центрі комплексу стоїть гранітний обеліск заввишки близько 6 метрів, на якому укріплена металева п'ятикутна зірка. За обеліском гранітна стіна на якій прикріплені сталеві пластини з переліком загиблих воїнів. Перед обеліском — Вічний вогонь. Обабіч обеліска — вертикальна плита з іменами загиблих. Меморіальний комплекс споруджений на братській могилі радянських воїнів, перепоховання праху яких відбулося в 1968 році в районі кінотеатру «Юність».

  • Обеліск слави

Обеліск Слави був зведений у 1974 році на честь воїнів, загиблих при форсуванні Дніпра. Автори: Н. Борисенко, Л. Царегородський, Г. Буц. У центрі композиції височать три двадцятиметрових колони, обрамлені у верхній частині поясом з лаврового листя із зіркою в центрі. У підніжжя лежить металева плита з написом: «Вічна слава воїнам двісті сорок третього полку 89-ї Бєлгородсько-Харківсько-Кременчуцької дивізії 37-ї армії, загиблим в боях за нашу Радянську Батьківщину при форсуванні Дніпра в 1943 році»

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Про зміну і встановлення меж міста Горішні Плавні Полтавської області
  3. http://www.komsomolsk-rada.gov.ua/istoriya-mista.html
  4. У Комсомольську вигадали безглузду абревіатуру, аби не декомунізовувати місто
  5. Володимир В'ятрович готовий йти на компроміси щодо перейменування Комсомольська
  6. Комітет Ради запропонував перейменувати Комсомольськ у Горішні Плавні
  7. Комсомольськ-Горішні Плавні??? Проzорий Погляд, 17 березня, 2016
  8. Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний сайт Верховної Ради
  9. Порошенко забракував Горiшнi Плавні: опубліковано відео
  10. Ідеолог декомунізації покартав Порошенко за Горiшнi Плавні
  11. Горишние Плавни не прошли: около 70 % горожан выбрали Святониколаевск — Світанок Полтавщини(рос.)
  12. Міськрада Комсомольська оскаржить у суді перейменування міста у Горішні Плавні — zaxid.net
  13. Горішні Плавні vs Святомиколаївськ: соцмережі обурюються — Укрінформ
  14. В'ятрович: Підстав переглядати назву Горішніх Плавнів немає, ua.censor.net.ua, 30 червня, 2016
  15. Суд залишив назву міста Горішні Плавні
  16. Облікова картка м. Горішні Плавні Полтавської області на офіційному сайті Верховної Ради України
  17. ІЛЬКОВА Віра. Веселі обнови Горішніх Плавнів // Зоря Полтавщини, П’ятниця, 24 квітня 2009 р., стор.15
  18. https://sites.google.com/site/akademiaoriginalnyhidej/