Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
ХНУПС
ХНУПС.png
Kharkov air force university 01.jpg
Харківський університет Повітряних сил ім. І. Кожедуба
Харків
Тип навчальний заклад[1]
видавець відкритого доступуd[2] і військове формування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1][2]
Розташування ХарківХарків
Засновано 10 вересня 2003
Акредитація IV  рівня
Ректор Бережний Андрій Олександрович
Студентів 5767
Докторів 51
Професорів 55
Випускники Категорія:Випускники Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба Категорія:Випускники Харківського університету повітряних сил
Адреса Харків,
Сайт hups.mil.gov.ua
CMNS: Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба у Вікісховищі

Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба — державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству оборони України, розташований у Харкові та названий на честь Івана Кожедуба. Територіально ВНЗ стоїть у двох містечках (вул. Сумська, 77/79), загальною площею навчально-лабораторних приміщень — понад 100 000 м².

Історія[ред. | ред. код]

ХНУПС створено на базі Харківського військового університету та Харківського інституту Військово-Повітряних Сил (колишнього Харківського інституту льотчиків Військово-Повітряних Сил України) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1430[3]. Крім того, ВНЗ є правонаступником 2 військових академій та 9 вищих військових училищ[4]:

30 січня 2009 р. в університеті відбувся перший випуск 15 лейтенантів авіаційного факультету з ступенем «магістр»[5].

Корпуси та кампуси[ред. | ред. код]

Університет має потужну навчально-матеріальну базу. Загальна площа навчально-лабораторних приміщень університету складає більше 100 тисяч квадратних метрів. Навчальні заняття проводяться в аудиторіях, обладнаних комп'ютерною технікою, тренажерами і діючими зразками озброєння. У лабораторіях кафедр використовуються сучасні лабораторні установки, що дозволяють проводити дослідження, необхідні для розуміння принципів дії сучасного озброєння та військової техніки. До послуг слухачів, курсантів та студентів 20 комп'ютерних класів, які надають доступ до всесвітньої мережі Інтернет.

Для надання курсантам та слухачам практичних навичок за фахом університет має у своєму складі: навчальну авіаційну бригаду з навчально-тренувальним комплексом для підготовки фахівців протиповітряної оборони; навчальний полігон; навчально-тренувальний комплекс авіаційних тренажерів; навчально-тренувальні комплекси факультетів та кафедр; спортивний комплекс. Університет має унікальну бібліотеку, яка є однією з найкращих бібліотек державних закладів освіти. Її науково-технічний фонд нараховує понад 1,3 млн видань. У 2007—2008 рр. в університеті розгорнуто електронну бібліотеку для забезпечення навчального процесу, яка містить 4088 одиниць навчально-методичних видань.

Відомі науковці[ред. | ред. код]

Президент Петро Порошенко на церемонії випуску Харківського університету

Структура, спеціальності[ред. | ред. код]

Харківському Університету Повітряних сил підпорядковується 203 навчальна авіабригада, яка розташована у м. Чугуєві, Харківської області. На оснащені бригади знаходяться літаки L-39, Ан-26, Ан-26Ш.

ВНЗ готує кваліфікованих фахівців за 9 напрямами та 18 спеціальностями для Збройних Сил України.

Історія внеску у космічний простір[ред. | ред. код]

Вагомим є внесок навчального закладу в освоєння космічного простору. В стінах університету оволодівали азами льотної справи і отримали путівку в небо 27 льотчиків-космонавтів. До першого загону космонавтів входив наш всесвітньо відомий випускник Олексій Архипович Леонов — двічі Герой Радянського Союзу, перша людина, яка вийшла у відкритий космос.

Випускники університету брали участь у миротворчих операціях у різних куточках планети, ліквідовували наслідки Чорнобильської трагедії, несли бойове чергування, охороняли повітряний простір держави, в своїх руках тримали ракетний щит Батьківщини. За багаторічну історію Харківський університет Повітряних Сил підготував і випустив понад 125 тисяч офіцерів.

Спеціалізовані вчені ради[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

  • начальник університету: бригадний генерал Бережний Андрій Олександрович
  • начальник штабу-заступник начальника університету: полковник Гур'єв Дмитро Олександрович[6]
  • заступник начальника університету: полковник ДУБОВИК Геннадій Валентинович
  • заступник начальника університету з навчальної роботи: полковник Таршин Володимир Анатолійович
  • заступник начальника університету з наукової роботи: полковник Васюта Костянтин Станіславович
  • заступник начальника університету з морально-психологічного забезпечення — начальник відділу: полковник Лук'яненко В'ячеслав В'ячеславович
  • заступник начальника університету з льотної підготовки: генерал-майор Черепенько Ігор Вікторович
  • Заступник начальника університету з озброєння-начальник озброєння: полковник Закапко Олександр Григорович
  • Заступник начальника університету з тилу- начальника тилу: полковник Вітрук Ігор Степанович

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Польоти курсантів ХНУПС на літаках ХАЗ-30

Серед випускників університету 578 Героїв Радянського Союзу, 28 двічі Героїв Радянського Союзу, а також, космонавт двічі Герой Радянського Союзу Олексій Архипович Леонов, а маршал авіації Іван Микитович Кожедуб став тричі Героєм. Після закінчення в 1941 році Чугуївського військового авіаційного училища льотчиків І. М. Кожедуб був призначений льотчиком-інструктором. З березня 1943 року — у діючій армії. За роки війни І. М. Кожедуб здійснив 330 вильотів, провів 120 повітряних боїв і особисто збив 62 ворожих літаки. За співвідношенням повітряних боїв і збитих в них літаків ворога він був визнаний найефективнішим льотчиком Другої світової війни. Після закінчення війни І. М. Кожедуб обіймав ряд високих посад у Збройних Силах СРСР.

У різні роки військові заклади, які ввійшли до складу Харківського національного університету Повітряних Сил, носили ім'я видатних полководців Л. О. Говорова, М. І. Крилова, О. М. Василевського, С. І. Грицевця[7], М. Ф. Ватутіна. Німецько-радянська війна надала потужний поштовх для подальшого розвитку авіації, протиповітряної оборони, ракетних військ та артилерії. Перед військовими навчальними закладами постали завдання з підготовки висококваліфікованих військових фахівців, спроможних керувати новими видами озброєння. Були створені нові факультети і кафедри. Суттєво збільшилася кількість спеціальностей підготовки командирів, льотчиків, військових інженерів. На базі фундаментальних наукових досліджень у галузі авіаційної техніки, теорії радіолокації, участі в розробці і удосконаленні ракетного, авіаційного, зенітно-ракетного і радіоелектронного озброєння військ на факультетах і кафедрах були сформовані науково-педагогічні колективи, спроможні самостійно здійснювати підготовку з перспективних спеціальностей. Значно зміцнилась матеріально-технічна база наукової роботи і навчання.

У різні роки в стінах вишу навчались такі відомі випускники:

Серед випускників університету — головнокомандувачі та заступники головнокомандувачів видами Збройних Сил, командувачі арміями та корпусами, командири дивізій, 407 генералів, члени Академій наук, лауреати Державних премій, доктори та кандидати наук, заслужені діячі науки, освіти і вищої школи.

Нагороди[ред. | ред. код]

Про високий авторитет університету свідчить те, що за останнє десятиріччя він 5 разів визнавався найкращим за рейтингом навчальним закладом України з врученням бронзової статуетки «Софія Київська».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На початку 2009/2010 навчального року в виші було встановлено барокамеру для висотних випробувань типу СБК-80, що розрахована на 4 осіб. Її роботу забезпечують два лікарі. Прилади барокамери точно моделюють підйом людини на висоту 25 тис. м[8].

Бібліотека[ред. | ред. код]

Науково-технічний фонд бібліотеки нараховує понад 1,3 млн видань, художній — понад 100 тис. видань.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. а б Directory of Open Access Journals — 2003.
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1430 "Про утворення Харківського університету Повітряних Сил та Об'єднаного науково-дослідного інституту Збройних Сил". Верховна Рада України (укр.). 10 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2021. 
  4. Історична довідка. Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (укр.). Процитовано 23 червня 2021. 
  5. Перший випуск лейтенантів-магістрів пройшов у Харківському університеті Повітряних сил ім. І. Кожедуба[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  6. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою tur не вказано текст
  7. Сергій Грицевець: чому в СРСР приховали загибель найкращого радянського льотчика (рос.)
  8. Нова барокамера для висотних випробувань з'явилася в Харківському університеті повітряних сил[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]