Волошка первинноперлинна
| Волошка первинноперлинна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Волошка (Centaurea) |
| Вид: | Волошка первинноперлинна (C. protomargaritacea)
|
| Біноміальна назва | |
| Centaurea protomargaritacea | |
Волошка первинноперлинна (Centaurea protomargaritacea Klokov) — вид квіток роду волошка (Centaurea) родини айстрові (Asteraceae).
Біологічні особливості виду[ред. | ред. код]
Гемікриптофіт. Дворічник або озимий однорічник 40-130 см заввишки. Стебла прямостоячі, дуже розгалужені, як і листки негустопавутинисті. Листки пірчастосто-розсічені на вузьколінійні сегменти. Обгортки кошиків яйцеподібно-кулясті, придатки їх листочків жовтуваті або світло-коричневі, шовковисті з інтенсивніше забарвленою, коричневою центральною частиною. Зовнішні лійкоподібні квітки кошика світло-рожеві або рожеві; внутрішні, трубчасті, світло-рожеві або рожеві. Сім'янки чорнуваті з білуватими смужками по ребрах. Цвіте у червні-вересні. Плодоносить у серпні-жовтні. Розмножується насінням.
Поширення та екологія виду[ред. | ред. код]
Вузьколокальний стенотопний ендемік, представник зникаючого комплексу нижньобузьких пісків. Росте на лівому березі Бузького лиману між Ожарською та Кривою косами, в лісових урочищах «Балабанівка» та «Галицинівка» (Жовтневий район Миколаївської області). Більше ніде в світі не знайдена.
Волошка первинноперлинна росте на відкритих піщаних аренах на березі Бузького лиману. Вид знаходиться під інтенсивною дією антропогенного фактору. Ксерофіт. Псамофіт.
Популяції займають площу 10-15 га, локальні з компактно-дифузним типом розміщення рослин, чисельність — декілька десятків тисяч особин. Популяції нестабільні з негативною динамікою; в локалітетах на 100 м2 наявні (33) 90-105 (125) генеративних особин. Насіннєве поновлення на відкритих ділянках задовільне. Вид зникаючий через генетична ізольованість популяцій, використання первинних оселищ виду під дачі, лісопосадки, негативний вплив Миколаївського глиноземного заводу.
Режим охорони[ред. | ред. код]
Вид занесено до Червоної книги України. У 2005 р. затверджено «План дій зі збереження перлистих волошок на Миколаївщині». Охороняється у заказнику «Балабанівка», пам'ятці природи «Старогаліцинівська». Необхідне створення насіннєвих ділянок з наступною реінтродукцією виду в первинні біотопи, культивування в ботанічних садах, моніторинг популяцій, дотримання режиму охорони. Заборонено знищення первинних оселищ, створення лісових насаджень на галявинах і відкритих ділянках піщаного степу, збирання рослин.
Див. також[ред. | ред. код]
- Список видів роду Волошка
- Чорноморська програма «Веòландс Інтернешнл»[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Волошка первинноперлинна у ЧКУ [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Волошка первинноперлинна на сайті Ботанічного саду ПНПУ ім. В. Г. Короленка [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу. Серія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі/ під ред. Г. В. Коломієць.-К.: Громадська організація «Веселий дельфін», 2008. — 40 с.
|