Галицинівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Галицинівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Громада Новогродівська міська громада
Облікова картка Галицинівка 
Основні дані
Засноване 1888
Населення 1111
Поштовий індекс 85620
Телефонний код +380 6278
Географічні дані
Географічні координати 48°06′02″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. / 48.10056° пн. ш. 37.44583° сх. д. / 48.10056; 37.44583Координати: 48°06′02″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. / 48.10056° пн. ш. 37.44583° сх. д. / 48.10056; 37.44583
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Водойми р. Вовча
Відстань до
обласного центру
36,2 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Желанна
Відстань до
залізничної станції
15,6 км
Місцева влада
Адреса ради 85620, с. Галицинівка, вул. Середи, 1а
Сільський голова Кравченко Сергій Миколайович
Карта
Галицинівка. Карта розташування: Україна
Галицинівка
Галицинівка
Галицинівка. Карта розташування: Донецька область
Галицинівка
Галицинівка
Мапа
Мапа

Галици́нівка — село Новогродівської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом місцевого значення. Територія села межує з землями с. Мемрик Покровського району Донецької області.

У селі мешкає 1111 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Мало назви Олександерґоф, Олександрівка.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 615 осіб (309 чоловічої статі та 306 — жіночої), налічувалось 58 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Голицинівської волості мешкало 804 особи, налічувалось 123 дворових господарства, існували православна церква й школа[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1137 осіб (574 чоловічої статі та 563 — жіночої), з яких 1062 — православної віри[3].

У 1908 році в селі мешкало 1499 осіб (749 чоловічої статі та 750 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарства[4].

Менонітська колонія заснована 1888 р. вихідцями з молочанських колоній. Менонітська община Мемрик.[5]

Див. також: Шахти Галицинівки

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1164 особи, з яких 521 чоловік та 643 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1111 осіб.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 73,18 %
російська 26,73 %
грецька 0,09 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1021) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 20-1)
  5. Німці Росії [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]