Вона прекрасна, коли злиться
She's Beautiful When She's Angry | |
|---|---|
| ісп. She's Beautiful When She's Angry | |
| Жанр | документальний фільм |
| Режисер | Mary Dore |
| Продюсер |
|
| Оператор | Svetlana Cvetko |
| Композитор | Mark Degli Antoni |
| Монтаж |
|
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 92 minutes |
| Мова | English |
| Країна | United States |
| Дата виходу | |
| IMDb | ID 3319508 |
| shesbeautifulwhenshesangry.com | |
Вона прекрасна, коли злиться ― американський документальний фільм 2014 року про учасниць феміністичного руху другої хвилі в США режисерки Мері Дор та співавторки Ненсі Кеннеді. [1] [2] [3] Перший документальний фільм, який висвітлив другу хвилю фемінізму. [4]
Огляд[ред. | ред. код]
Вона прекрасна, коли злиться документує Жіночий визвольний рух у США. У ньому продемонстровано ключові занепокоєння активісток протягом 1966-1971 років, включаючи дискримінацію у сфері зайнятості, догляд за дітьми, сексуальне здоров'я та сексуальність, які в сукупності стали називати «проблемами жінок». [4] [5] Він також заглиблюється в сторони, що розділяють рух, такі як гомофобія, раса та клас. [6]
Документальний фільм триває 92 хвилини та містить поєднання архівних кадрів, вирізок із преси, оповідання сучасних інтерв’ю та читань сучасних творів.[5] [4] Він починається з визначення соціального клімату 1960-х та опису деяких перших подій визволення жінок, включаючи публікацію знакового тексту Бетті Фрідан «Загадка жіночності» (1963) та заснування Національної організації для жінок (NOW).[7] [8] Він описує, як жіночий рух пов’язаний з іншими рухами в США, такими як рух за громадянські права афроамериканців, антивоєнний рух та нові ліві.[9] У фільмі також представлені авторки знакової феміністичної книги «Наші тіла, ми самі» та колишні членкині підпільної організації абортів «колектив Джейн».[10] Документальний фільм закінчується висвітленням «Жіночого страйку за рівність» 1970 року та тривалими досягненнями руху.
Виробництво[ред. | ред. код]
Режисеркою та продюсеркою стала документалістка Мері Доре, яка сама брала участь у Жіночому визвольному русі в середині 70-х.[1] [10] Її співпродюсеркою стала Ненсі Кеннеді. Творчині фільму заявили, що створили документальний фільм, щоб надихнути людей продовжувати відстоювати гендерну рівність.[7]
Права на фільм викупили Music Box Films у 2016 році, випустивши його на DVD та iTunes. У 2018 році фільм був доступний на Netflix.[7]
Дебют документального фільму відбувся у Нью-Йорку 5 грудня 2014 року та в Лос-Анджелесі 12 грудня 2014 року. [11] Він продовжував показ у США та інших країнах, включаючи Канаду, Австралію, Туреччину, Південну Корею, Ірландію та Іспанію. [7] Станом на травень 2021 року фільм має оцінку 80 на Metacritic на основі 12 відгуків критиків. [12]
Критичний прийом[ред. | ред. код]
Джордан Гоффман із The Guardian дав фільму три із п'яти зірок, назвавши його «заслуженою оцінкою цих жінок», він критикував іноді роз'єднаний підхід фільму.[10] Алан Шерщуль із The Village Voice описав документальний фільм як найкращу розповідь про те, як жіночий рух «змінив робоче місце, нашу сексуальну політику, нашу мову».[2] Ен Горнадей з The Washington Post дала документальному фільму дві з половиною із чотирьох зірок, посилаючись на «незграбні реконструкції та інші стилістичні хитрощі», але дійшла висновку, що «він служить рухомим нагадуванням про те, наскільки важливими є дії громадян для стимулювання соціальних змін».[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Scherker, Amanda (10 грудня 2014). 'She's Beautiful When She's Angry ' Tells The Feminist History Left Out Of Your School Textbook. HuffPost. The Huffington Post. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ а б Scherstuhl, Alan (3 грудня 2014). She's Beautiful When She's Angry Captures the Women Who Changed It All. The Village Voice. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ The Team — She's Beautiful When She's Angry. Shesbeautifulwhenshesangry.com. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 12 травня 2017.
- ↑ а б в Ride Feminism's Second Wave in New Documentary 'She's Beautiful When She's Angry'. Newsweek. 7 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ а б в Hornaday, Ann (11 лютого 2015). 'She's Beautiful When She's Angry' chronicles 1960s feminism. The Washington Post. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Murray, Steve (20 лютого 2015). Review: "She's Beautiful When She's Angry" a fascinating look at how feminism changed the world. Artsatl.org. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ а б в г Horwitz, Rainey (20 вересня 2019). She's Beautiful When She's Angry (2014) by Mary Dore. Embryo Project Encyclopedia. ISSN 1940-5030. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Blaisdell, Virginia (9 грудня 2014). 'She's Beautiful When She's Angry': Film Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Brody, Richard. She's Beautiful When She's Angry. The New Yorker. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ а б в Hoffman, Jordan (5 грудня 2014). She's Beautiful When She's Angry review – scattered moments in feminist history. The Guardian. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Harvey, Dennis (5 грудня 2014). Film Review: 'She's Beautiful When She's Angry'. Variety. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ She's Beautiful When She's Angry. Metacritic. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
|
