Марков Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрій Андрійович Марков
Андре́й Андре́евич Ма́рков
Ім'я при народженні рос. Андре́й Андре́евич Ма́рков
Народився 2 (14) червня 1856
Рязань, Російська імперія[1]
Помер 20 липня 1922(1922-07-20)[1][2][3] (66 років)
Петроград, Російська СФРР[1]
Поховання Літераторські мостки
Країна  Російська імперія
 РСФРР
Національність росіянин
Діяльність математик, статистик, викладач університету
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Санкт-Петербурзький державний університет[4]
Галузь Теорія випадкових процесів,
Теорія чисел
Заклад Петербурзька академія наук
Науковий керівник Чебишов Пафнутій Львович[5]
Аспіранти, докторанти Абрам Безикович[4]
Фрідман Олександр Олександрович[4]
Nikolai Maximovich Güntherd[4]
Каган Веніамін Федорович[4]
Тамаркін Яків Давидович[4]
Джеймс В. Успенський[4]
Вороний Георгій Феодосійович[4]
Виноградов Іван Матвійович[2]
Членство Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: Ланцюги Маркова
Брати, сестри Vladimir Andreyevich Markovd
Діти Марков Андрій Андрійович
Нагороди
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Станіслава
Орден Святої Анни
Орден Святої Анни

CMNS: Марков Андрій Андрійович у Вікісховищі

Андрі́й Андрі́йович Ма́рков (*14 червня 1856, Рязань — †20 липня 1922, Петроград) — російський математик, представник петербурзької математичної школи.

Народився в Рязані. 1874 року вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, де під впливом Пафнутія Чебишова зайнявся теорією неперервних дробів і теорією чисел.

У 1884-му Марков захистив докторську дисертацію, присвячену неперервним дробам, у якій довів і узагальнив деякі нерівності Чебишова, опубліковані раніше без доведень. Маркову належать також численні роботи з різноманітних розділів математичного аналізу. У 1890-му за глибокі наукові дослідження Марков був обраний академіком Петербурзької академії наук. З кінця 1890-х років головним предметом досліджень вченого стала теорія ймовірностей. Тут він продовжив роботу свого вчителя П. Л. Чебишова і ввів новий об'єкт дослідження — послідовності залежних випадкових величин, що отримали надалі назву ланцюгів Маркова[6]. Так називають послідовності випадкових величин, для яких ймовірність появи того чи іншого значення на (k + 1)-му кроці залежить лише від того, яке значення ця величина прийняла на k-му кроці, і не залежить від значень величини на 1-му, 2-му,…, (k — 1)-му кроках.

Марковські ланцюги відразу після відкриття не знайшли практичного застосування, і вченому довелося застосовувати свої результати до розподілу голосних і приголосних букв у поемі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Адже за приголосною часто йде голосна, а за голосною — приголосна, і в першому наближенні можна вважати, що ймовірність появи голосної на (k + 1)-му місці залежить лише від того, голосною чи приголосною є буква на k-му місці. Але, як завжди буває з глибокими науковими результатами, надалі було виявлено набагато важливіші для практики області застосування марковських ланцюгів (наприклад, теорія масового обслуговування). З теорії марковських ланцюгів виникла загальна теорія випадкових процесів, яка застосовується при вивченні лавинних процесів та інших проблем.

Марков виступав проти спроб підпорядкувати викладання математики в школі релігійним поглядам. Різкі випади проти віри містяться в підручнику Маркова «Числення ймовірностей». Після виходу книги вченого звинуватили в безбожництві і «підриві основ».

На честь вченого названо астероїд 27514 Марков.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в Марков Андрей Андреевич (русский математик) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 379.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Gagniuc, Paul A. (2017). Markov Chains: From Theory to Implementation and Experimentation. USA, NJ: John Wiley & Sons. с. 1–8. ISBN 978-1-119-38755-8.