Вьорджил Фінлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вьорджил Фінлі
Народився23 липня 1914(1914-07-23)[1][2][…]
Рочестер, Нью-Йорк, США
Помер18 січня 1971(1971-01-18)[1][2][…] (56 років)
Вестбері, Гемпстед, Нассау, Нью-Йорк, США
Країна США
Діяльністьілюстратор, поет
Галузьілюстрація
Знання мованглійська
Жанрілюстрація
Нагороди

Вьорджил Фінлі (англ. Virgil Finlay; 23 липня 1914 — 18 січня 1971) — американський ілюстратот пульп-фентезі, наукової фантастики та жахів. Його називають «частиною історії Pulp-журналів... один із провідних авторів оригінальних та творчих творів мистецтва для найбільш пам'ятних видань наукової фантастики та фентезі нашого часу»[4]. Працюючи в різних техніках, від гуаші до олійних фарб, Фінлі спеціалізувався і прославився завдяки детальним малюнкам пером і тушшю, виконаним у техніках штрихування, перехресного штрихування та скретч-дошки. Незважаючи на дуже трудомісткий і тривалий характер своєї спеціальності, Фінлі створив понад 2600 графічних робіт за свою 35-річну кар'єру[5].

У 2012 році Фінлі був включений до Зали слави наукової фантастики[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вьорджил Ворден Фінлі народився і виріс у Рочестері, Нью-Йорк; його батько, столяр Ворден Г'ю Фінлі, помер у віці 40 років у розпал Великої депресії, залишивши свою сім'ю (вдову Рубі та двох дітей, Жана та Вергілія[7]) у скрутному становищі. У старших шкільних роках Вірджил Фінлі виявляв свою пристрасть до мистецтва та поезії, і відкрив для себе предмети свого життя в публіцистичних журналах тієї епохи — наукову фантастику в «Емейзін сторіз» (1927), фентезі та жахи в «Вейрд тайлес» (1928)… і почав виставлятися у віці 16 років. До 21 року він був достатньо впевнений у своїй творчості, щоб надіслати шість творів без запиту редактору Фарнсворту Райту в «Вейрд тайлес», який вирішив, що така детальна робота буде успішно перенесена на відносно грубий папір, який використовувався в журналі (Pulp-журнали так описувалися через їх якість паперу). Райт почав купувати роботу Фінлі, яка дебютувала ілюстраціями до трьох різних історій у грудневому номері 1935 року[8] і з'явилася в 62 випусках, включаючи останній у вересні 1954 року. Він також створив 19 кольорових обкладинок для номерів «Вейрд тайлес» з лютого 1937 року по березень 1953 року[9].

H. P. Lovecraft as an eighteenth-century gentleman
Ілюстрація Фінлі про Е. П. Лавкрафта як джентльмена XVIII століття, 1937 рік

Після свого дебюту в 1935 році Фінлі швидко перейшов на інші видання; він одразу став хітом. У 1938 році він пішов працювати на Абрахама Мерріта в The American Weekly, переїхавши з Рочестера до Нью-Йорка. 16 листопада 1938 року він одружився з Беверлі Стайлз, яку знав у дитинстві в Рочестері, і в якийсь момент прийняв юдаїзм[10]. У 1937 році він зробив ілюстрацію до першої частини роману Лавкрафта «Надприродні жахи в літературі», яка мала бути опублікована в журналі Science-Fantasy Correspondent. Коли цей журнал припинили виходити, він був використаний на обкладинці випуску Amateur Correspondent за квітень-травень 1937 року. Це зображення стало одним із найвидатніших художніх зображень Лавкрафта[11].

Під час Другої світової війни Фінлі служив в армії США та брав участь у бойових діях у південно-західній частині Тихого океану, зокрема на Окінаві, і протягом трьох років військової служби малював плакати та ілюстрації для Служби морального духу. Він відновив свою художню кар'єру після демобілізації, виконуючи значну кількість робіт для науково-фантастичних журналів і книг. У 1950-х роках, коли ринок журналів для дорослих звузився, Фінлі звернувся до астрологічних журналів як до нового місця для свого мистецтва. У 1953 році він отримав одну з перших премій Г'юго як найкращий «ілюстратор інтер'єрів» попереднього року; художники обкладинок та ілюстратори інтер'єрів після цього неодноразово отримували премію Г'юго як найкращі художники під різними іменами. Його також назвали найкращим художником 1945 року в 50-річному ретро-Г'юго 1996 року[12].

Протягом усього дорослого життя Фінлі також писав вірші. Практично жоден з них не був опублікований за його життя, хоча певний доробок був надрукований посмертно[13]

На початку 1969 року Фінлі довелося перенести серйозну операцію з приводу раку. Він одужав настільки, що на деякий час повернувся до роботи, але рак повернувся, і на початку 1971 року Фінлі помер від хвороби у віці 56 років. Фінлі ледь не пропустив відродження інтересу до своїх робіт з початку 1970-х років. Дональд М. Грант і Джеррі де ла Рі опублікували серії колекцій робіт Фінлі після смерті художника. Пізніші книги, видані видавництвом Underwood-Miller, містять ілюстрації з видань Джеррі де ла Рі, а також додаткові матеріали. Трохи пізніше покоління шанувальників фентезі познайомилося з творчістю Фінлі завдяки передрукам його ранніх робіт у журналі для фанатів фільмів жахів «Замок Франкенштейна», а також завдяки прекрасному письму, що надало значущості цьому журналу.

«Дороги», фентезійна повість Сібері Квінна, вперше опублікована в січні 1938 року «Дивні історії» з обкладинкою та інтер'єрними ілюстраціями Фінлі, була опублікована дуже обмеженим тиражем у Arkham House у 1948 році. Нещодавно видавництво Red Jacket Press передрукувало його факсимільне копіювання ХХІ століття.

Колекції

[ред. | ред. код]
  • Вьорджил Фінлі (Дональд М. Грант, 1971)
  • Книга астрологічних нарисів (Дональд М. Грант, 1975) вступ Беверлі С. Фінлі та Роберта Престопіно
  • Жінки Фінлі (1976) — портфоліо малюнків
  • Ілюстрації Фінлі до Weird Tales (Showcase Art Productions, 1976) — портфоліо малюнків
  • Жінки епохи (Underwood-Miller, 1992)
  • Дивна наука (Underwood-Miller, 1993)
  • Фантазми (Underwood-Miller, 1993)
  • Далеко за межами Вірджила Фінлі (Чарльз Ф. Міллер, 1994)

Книги видавництва Gerry de la Ree

[ред. | ред. код]
  • Втрачені малюнки Фінлі: для Шекспіра «Сон літньої ночі» (1975) з Джеррі де ла Рі
  • Книга Вьорджила Фінлі (1976)
  • Друга книга Вьорджила Фінлі (1978)
  • Третя книга Вьорджила Фінлі (1979)
  • Четверта книга Вьорджила Фінлі (1979)
  • П'ята книга Вьорджила Фінлі (1979)
  • Шоста книга Вьорджила Фінлі: Роки астрології (1980)
  • Сьома книга Вьорджила Фінлі — пам'ять про Вірджила Фінлі (1981)

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Роман Герберта Веллса «Машина часу» (Серпень 1950 року)
    Роман Герберта Веллса «Машина часу» (Серпень 1950 року)
  • Головна ілюстрація з оповідання "Відкривач шляху" (жовтень 1936)
    Головна ілюстрація з оповідання "Відкривач шляху" (жовтень 1936)
  • Ілюстрація оповідання Роберта Говарда "Голуби з пекла" 1938 рік
    Ілюстрація оповідання Роберта Говарда "Голуби з пекла" 1938 рік

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ а б в NooSFere — 1999.
  4. ↑ Collins, Charles M. «Charles Collins Reviews Fables of Heroic Fantasy and Eldritch Horror».
  5. ↑ Virgil Finlay: Master of Dark Fantasy Illustration. These Fantastic Worlds.
  6. ↑ ["Science Fiction Hall of Fame: EMP Museum Announces the 2012 Science Fiction Hall of Fame Inductees" у Wayback Machine (archive index)]. May/June 2012. EMP Museum (empmuseum.org). Retrieved March 19, 2013.
  7. ↑ Warden Hugh Finlay obituary at Find-a-Grave.
  8. ↑ Weird Tales (December 1935) publication contents.
  9. ↑ Вьорджил Фінлі на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.) (ISFDB). Retrieved April 10, 2013.
  10. ↑ Find-a-Grave photo of gravestone depicting Star of David; Finlay is buried in a Jewish veteran's plot at Riverside Cemetery, Rochester, NY.
  11. ↑ Joshi, S. T. (2001). A Dreamer and a Visionary: H. P. Lovecraft in His Time. Liverpool Science Fiction Texts and Studies. Т. 26 (вид. First). Liverpool University Press. с. 380—381. doi:10.5949/upo9781846312991. ISBN 978-1-84631-299-1. JSTOR j.ctt5vjhg7. OCLC 276177497.
  12. ↑ «Finlay, Virgil» [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.]. The Locus Index to SF Awards: Index of Art Nominees. Locus Publications. Retrieved April 9, 2013.
  13. ↑ A Virgil Finlay Bibliography. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 17 жовтня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вьорджил Фінлі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вьорджил_Фінлі&oldid=43395229