Віллем де Кунінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віллем де Кунінг
Willem de Kooning in his studio.jpg
Дата народження 24 квітня 1904(1904-04-24)[1][2][3][4][5][6][7]
Місце народження Роттердам, Rotterdam[d], Південна Голландія, Нідерланди[8][2]
Дата смерті 19 березня 1997(1997-03-19)[1][3][4][6][7] (92 роки)
Місце смерті Лонг-Айленд, Нью-Йорк, США
Хвороба Альцгеймера
Громадянство Flag of the United States.svg США
Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Жанр пейзаж
Навчання Willem de Kooning Academy[d][9]
Твори Жінка III, Woman I[d] і Seated Woman on a Bench[d]
Нагороди
Автограф Signature of Willem de Kooning, 1977.JPG
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Віллем де Кунінг (нід. Willem de Kooning; нідерландська вимова де Конінг, 24 квітня 1904, Роттердам — 19 березня 1997, Лонг-Айленд) — провідний художник і скульптор другої половини XX століття, один з лідерів абстрактного експресіонізму.

Біографія[ред.ред. код]

Уродженець Роттердаму, в 1926 нелегально виїхав до США, протягом наступних 70 років жив і працював у Нью-Йорку. Товаришував з Аршилем Горкі, який суттєво вплинув на його творчість.

Індивідуальна манера де Кунінга склалася на рубежі 1930-х і 1940-х рр. під впливом Пікассо і Міро. У 1943 р. він одружився на відомій художниці Елен Фрід. У 1950-ті рр. де Кунінг йде шляхом спрощення, розробляє так звані «фігуративні абстракції». Самотня жіноча постать під дією несамовитих, пастозних «мазків-ударів» на полотнах де Кунінга перетворюється в якийсь мальовничий тотем, відкритий для радикальних фрейдистських прочитань.

З часом полотна де Кунінга наповнюються пейзажними мотивами, стають все менш предметними. Тяжіння до навмисної декоративності переважає в роботах його пізнього періоду, ускладненого алкоголізмом і хворобою Альцгеймера. Незважаючи на неоднозначний характер творчості де Кунінга, він став першим художником, удостоєним Імператорської премії.

Успіх[ред.ред. код]

Ретроспектива Віллема де Кунінга в MoMA стала найбільш відвідуваною нью-йоркською виставкою 2012 року та тринадцятою за відвідуваністю виставкою в світі[12].

Література[ред.ред. код]

  • Руди Фукс. Виллем де Кунинг // Эрмитаж. 2006. № 4. С.26-27.
  • Edvard Lieber: Willem de Kooning: Reflections in the Studio, Harry N. Abrams, Inc., New York 2000, — 137 с. — ISBN 0-8109-4560-6
  • Sally Yard, Willem De Kooning Rizzoli, 1997—128 с.
  • Lee Hall: Elaine and Bill: Portrait of a Marriage: The Lives of Willem and Elaine De Kooning: Portrait of a Marriage. HarperCollins, 1995, ISBN 0060183055

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]