Віллем III

Віллем III
нід. Willem III
Народився	19 лютого 1817(1817-02-19)[…] Palace of the Nationd, Брюссель, Бельгія
Помер	23 листопада 1890(1890-11-23)[…] (73 роки) Гет-Лоо, Апелдорн, Гелдерланд, Нідерланди
Поховання	Нова церква
Країна	Нідерланди
Діяльність	політик, суддя
Галузь	політика
Титул	Принц Оранський, King-Grand Duked і Prince of the Netherlandsd
Посада	Великий князь Люксембургу і King of the Netherlandsd
Військове звання	генерал
Конфесія	Нідерландська реформатська церква
Рід	Оранська династія
Батько	Віллем II
Мати	Анна Павлівна Романова
Брати, сестри	Prince Alexander of the Netherlandsd, Prince Ernest Casimir of the Netherlandsd, Prince Hendrik of the Netherlandsd і Софія Нідерландська
У шлюбі з	Софія Вюртемберзька (1818–1877) і Емма Вальдек-Пірмонтська
Діти	Віллем Ніколас Олександр, Prince Maurice of the Netherlandsd, Prince Alexander, Prince of Oranged і Вільгельміна
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Віллем III (Вільгельм, нід. Willem III, нім. Wilhelm III., фр. Guillaume III, Віллем Александер Пауль Фредерік Лодевейк; 19 лютого 1817 — 23 листопада 1890) — король Нідерландів та великий герцог Люксембурзький з 17 березня 1849, герцог Лімбурзький, син Віллема II і Анни Павлівни.

У 1834–1837 відвідував Лейденський університет. Між принцом і його батьком існували розбіжності, внаслідок яких принц протягом короткочасного царювання Віллема II майже не брав участі у державних справах. Нідерландський народ радісно вітав вступ у 1849 на престол молодого короля.

Конституціоналізм правління

Віллем III вважав обов'язком триматися в рамках конституції, яку скріпив своєю присягою. Він дозволив собі лише один раз відкрите протиріччя з радниками корони — у 1853, коли внаслідок введення католицької єпископської ієрархії протестантська частина нідерландського населення відчула тривогу. Коли в Амстердам королю була передана масова петиція протестантів, він заявив, що це народний рух ще сильніше скріплює узи, що з'єднують Оранський дім із нідерландським народом. Внаслідок такої заяви уряд Торбеке вийшов у відставку, поступившись місцем консервативному кабінету. Під час святкування 300-літньої річниці початку війни за незалежність Нідерландів, 1 квітня 1872, Віллем III публічно прочитав те місце з акту про звільнення від іспанського панування, в якому заявляється, що государі існують для народів, а не народи для государів. Слідом за тим він висловив гарлемському єпископу в приватній аудієнції своє обурення з приводу ультрамонтанської агітації, яка мала на меті перешкодити святкування згаданої річниці.

Відносини із Німеччиною

Як великий герцог люксембурзький та герцог лімбурзький нідерландський король був до 1866 членом Німецького союзу. З того часу він почав ставитися до Пруссії з великою недовірою. Коли почалася франко-прусська війна, Віллем III разом із більшою частиною свого народу сподівався, що перемога залишиться на боці Франції.

Сім'я. Проблема престолонаслідування. Кінець унії з Люксембургом

18 червня 1839 e Штутгарті Віллем одружився зі своєю двоюрідною сестрою Софією, принцесою Вюртемберзькою (онучкою Павла Першого, який доводився йому дідом по материнській лінії), у них було три сини:

• Віллем Ніколас Олександр (1840–1879),
• Віллем Фредерік Моріс (1843–1850),
• Віллем Олександр Карл (1851–1884).

У 1879 Віллем III, що не ладнав зі старшим сином від першого шлюбу (який помер ще за життя Віллема), вступив у другий шлюб із молодою принцесою Еммою Вальдек-Пірмонтською. Народжена від цього шлюбу принцеса Вільгельміна і стала королевою після смерті батька (1890), оскільки другий син Віллема також помер молодим у 1884. У силу закону про регентство, виданого у 1884, при малолітній дочці королева Емма стала правителькою Нідерландів. Тим часом у Великому герцогстві Люксембурзькому, де жіноча лінія не користувалася правом престолонаслідування у силу салічних законів, престол не міг перейти до Вільгельміни, і Люксембург очолив ровесник Віллема принц Нассау Адольф.

Посилання

• Усі монархи світу. Віллем III (рос.)