Вільгельм фон Біла
| Вільгельм фон Біла | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 березня 1782[1][2] Roßlad, Зюдгарц, Мансфельд-Зюдгарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина |
| Помер |
18 лютого 1856[1][2] (73 роки) Венеція, Австрійська імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія Австрійська імперія |
| Діяльність | астроном, військовослужбовець |
| Галузь | астрономія |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Наполеонівські війни |
| Magnum opus | Комета Біели |
| Титул | барон |
| Військове звання | капітан |
Барон Вільгельм фон Біла (нім. Wilhelm Freiherr von Biela; 19 березня 1782 — 18 лютого 1856) — німецько-австрійський військовий офіцер і астроном-любитель.
Біографія[ред. | ред. код]
Вільгельм фон Біла народився в Рослі[de], Гарц (Північна Німеччина). Він був нащадком відомого протестантського дворянського роду, який походив з території сучасної Чехії і був вигнаний у Саксонію після того, як його главу Фрідріха фон Білу стратили в Празі в 1621 році під час релігійних воєн того періоду[3]. Вільгельм фон Біла був останнім членом своєї гілки цього роду[4].
Завершивши навчання у військовому коледжі в Дрездені, Біла в 1802 році приєднався до Австрійської армії[en] кадетом у піхотному полку «Граф Стюарт» № 18. Він дослужився до чину капітана гренадерів і брав участь у низці військових кампаній проти Наполеона між 1805 і 1809 роками та пізніше. У 1813 році він був ад'ютантом генерала Мервельдта[en] в битві під Лейпцигом, де був поранений[5].
У 1815 році Біла поїхав до Праги, де почав вивчати астрономію під керівництвом Алоїза Мартіна Давида[de][3]. Пізніше служив в Італії і був призначений комендантом міста Ровіго[6].
У галузі астрономії спеціалізувався на спостереженні й обчисленні орбіт комет. Крім того, Біла провів кілька спостережень сонячних плям і опублікував низку статей, переважно в журналі Astronomische Nachrichten, присвячених руху комет, теоретичним міркуванням про комети, які «падають на Сонце», Тихо Браге та покриттю зір Місяцем[6]. Також Біла опублікував роботу про обертання планет під назвою Die zweite grosse Weltenkraft, nebst Ideen über einige Geheimnisse der physischen Astronomie, oder Andeutungen zu einer Theorie der Tangentialkraft[7] (Прага, 1836). У передмові він зазначив, що, хоча твір є плодом багаторічних досліджень, його можна прочитати за пів години.
Біла самостійно відкрив дві комети, уже знайдені іншими астрономами (зокрема Велику комету 1823 року[en], C/1823 Y1), і зробив одне власне незалежне відкриття — періодичну комету Біли, яка згодом розділилася на дві частини й розпалася. На його честь названо також місячний кратер Біла[en].
Про особисте життя Біли відомо відносно небагато: він був одружений з Анною (Едле фон Валленштерн). Подружжя мало доньку Емілі фраїн фон Біла, яка народилася в 1820 році й була одружена в Ровіго з Моріцем, графом Форгахом, офіцером австрійської піхоти, від якого мала двох дітей[4][8].
У 1840-х роках Біла вийшов у відставку й оселився у Венеції, де помер у 1856 році.
На його честь названо астероїд головного поясу 2281 Біла[9][10].
Зауваження про титули[ред. | ред. код]
Зауваження щодо особистих імен: фрайгер (Freiherr) — колишній шляхетський титул, зазвичай перекладається як барон. У Німеччині з 1919 року є частиною прізвищ. Жіночі відповідники — фрайфра́у (нім. Freifrau, МФА: [ˈfʁaɪˌfʁaʊ], «вільна пані»; скорочено: Frfr); для неодружених — фраїн (нім. Freiin, МФА: [ˈfʁaɪ.ɪn], «вільна панянка»).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Biela, Wilhelm Freiherr von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 388.
- ↑ а б Solc, M. «History of the comet 3D/Biela» in Electronic supplement to Dissertatio cum Nuncio Sidereo, Series Tertia, No. 7 — 22 August 2006
- ↑ а б von Wurzbach, C. Biographisches lexikon des kaiserthums Oesterreich, vol 1, K. K. Hof- und staatsdruckerei, 1856, p.390
- ↑ Wurzbach, p.389
- ↑ а б Frommert, Comet 3D/Biela, seds.prg
- ↑ Biela, Wilhelm von (1836). Die zweite große Weltenkraft nebst Ideen über einige Geheimnisse der physischen Astronomie oder Andeutungen zu einer Theorie der Tangentialkraft (нім.). Kronberger und Weber.
- ↑ Kneschke, E. Deutsche Grafenhäuser der Gegenwart, v3, Weigel, 1854, p.128
- ↑ IAU Minor Planet Center. minorplanetcenter.net. Процитовано 3 вересня 2023.
- ↑ (2281) Biela. (2281) Biela In: Dictionary of Minor Planet Names. Springer. 2003. с. 186. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_2282. ISBN 978-3-540-29925-7.
|
