Вілі Фургало
| Вілі Фургало | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 березня 1934 Горлівка, СРСР |
| Помер | 2007 Львів, Україна |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | фотограф, фотохудожник |
Вілі Фургало (22 березня 1934, Горлівка — січень 2007, Львів) — львівський фотограф, фотоархів якого налічує понад 15.000 світлин[1]. Сучасники вважають його легендою львівського мистецького андеґраунду 1970–1990-х років[2].
Народився 22 березня 1934 року в Горлівці на Донеччині. Його батько був прихильником комуністичної ідеології. За службою 1939 року Вілі з батьками переїхав до Львова. За деякими даними, його справжнє ім'я — Василь Попов, а прізвище Фургало взяв від дружини Ірини. За іншими даними, справжнє ім'я — Фургала Вильгельм Владимирович[2].
За часів німецької окупації жив у притулку в Перемишлі, звідки іноді втікав. До Львова повернувся 1944 року, після початку окупації СРСР. Був безпритульним, жив у зруйнованій кам'яниці на вулиці Коперника.
У 38-річному віці захопився фотографією, відвідував клуб аматорів фотографії «Семафор», який працював у львівському РОКСі, і яким керував Володимир Щербович. З 1970-х отримує славу найвідомішого львівського «позасистемного» фотографа. Фотохудожник-експериментатор. Роботи Фургала виставлялись як у Львові, так і за його межами, переважно в Прибалтиці, де він отримував за них нагороди та грамоти. У фотоклубі Вілі знайомиться з фотографом Романом Бараном[3].
Героями фотографій Фургала були діти, жінки, хіпі та представники творчого андеграунду міста. Більшість його фото зроблено саме у Львові у період з 1974 до 2001 років. Деякий час працював штатним фотографом у місцевому Історичному музеї. За словами сучасників, Вілі досконало володів технікою фотографії, робив фото надзвичайної якості та техніки[4].
Працюючи в історичному музеї, на Вілі впала підозра у крадіжці техніки, після чого він звільнився й деякий час працював вантажником у кафе «Червона шапочка» на проспекті Свободи. Після звільнення з кафе Вілі повністю присвятив себе фотографії, зокрема працював у підсобному приміщенні, невеликій майстерні поруч з ляльковим театром, де працювала його дружина. В 90-х Вілі, серед інших, робив фотографії юного Святослава Вакарчука та першого складу гурту Океан Ельзи, до якого входили Павло Гудімов, Юрій Хусточка та Денис Глінін[5][6].
1999 року на стіні на вулиці Вірменської між «Дзиґою» та площею перед Домініканським костелом Влодко Кауфман розклеїв фотографії Вілі Фургала, організувавши фотовиставку «під відкритим небом».
У 2013 році відбулась виставка кольорових слайдів Вілі Фургала у мистецькій галереї «Дзиґа», кураторами якої були Костянтин Смолянінов та Роман Барабах.
З 2017 року Андрій Поляков та Ігор Нікітін займаються сортуванням та оцифровкою фотодоробку Вілі, створивши проєкт «Незабутні 90-ті [Архівовано 14 листопада 2019 у Wayback Machine.]».
Помер у Львові, похований на 47-а полі Голосківського цвинтаря.
Дружина — Ірена Фургало, художник-оформлювач у Ляльковому театрі.
- ↑ 20 світлин львівʼян 70-90-х років в обʼєктиві Вілі Фургала. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ а б Вілі Фургала і його соціальна фотографія. Варіанти (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ У Львові відкрили еротичну виставку богемного Віллі Фургала | Справжня Варта. varta.com.ua. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ Львівська богема на світлинах Вілі Фургало. amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ maximum.fm. Раритетні фото 21-річного Вакарчука підкорили мережу. Радіо Максимум (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ Рідкісні кадри: в мережі показали перший склад "Океан Ельзи" (фото). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 9 березня 2020.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілі Фургало
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |