Вісланський легіон
| Вісланський легіон | |
|---|---|
 Печатка Легіону Вісла | |
| На службі | 1807-1814 |
| Країна | Варшавське герцогство на службі у Перша Французька Імперія. |
| Належність | Перша Французька Імперія |
| Вид | Піхота та Кавалерія |
| Чисельність | 3 піхотних полки і полк уланів; з 1810 р. також 4-й піхотний полк |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Вісланський легіон (пол. Legia Nadwiślańska), або Легіон Вісла — польський підрозділ, створений 31 березня 1808 року в результаті перейменування польсько-італійського легіону, який формувався з весни 1807 року за указом Наполеона у зв'язку з його переведенням на французьку службу в королівстві Вестфалія. Проіснував до 18 червня 1813 року [1].
Спочатку він налічував 5467 вояків, а його першим командиром був генерал Юзеф Йоахім Грабінський, а з 7 червня 1808 року полковник Юзеф Хлопіцький [1]. На відміну від 1-го кавалерійського полку, це було переважно селянське формування, а офіцерські посади зазвичай обіймала дрібна шляхта.
На підставі угоди, укладеної 10 травня 1808 року між урядом Варшавського герцогства та французьким урядом, герцогство зобов'язалося забезпечити постійне постачання рекрутів до легіона [2] . Легіон, організований під особистим наглядом Наполеона в Байонні, складався з трьох піхотних полків (близько 5000 солдатів) і полку уланів під командуванням Яна Конопки. Кожен полк складався з 2 батальйонів по 6 рот у кожному, перша рота була гренадерською, а остання ротою вольтижерів.
Вісланські легіонери носили темно-сині мундири і білі штани, а полки відрізнялися лише кольором комірів і лацканів. Гренадери відрізнялися червоними еполетами і червоною облямівкою на ківері, а вольтижери — жовтим кольором шнурів і еполетів.
Бої в Іспанії[ред. | ред. код]
У червні 1808 року, легіон силою трьох піхотних полків був відправлений до Іспанії де з 19 червня по 14 серпня брав участь у першій облозі Сарагоси.
Під командуванням полковника Юзефа Хлопіцького легіон розгромив сили іспанського ополчення, що йшло на допомогу місту під Епілою. Також відзначився у битві під Туделою.
У бойових діях в Іспанії брали участь наступні підрозділи Вісланського легіону:
- 1-й піхотний полк Вісланського легіону,
- 2-й піхотний полк Вісланського легіону,
- 3-й піхотний полк Вісланського легіону,
- 4-й піхотний полк Вісланського легіону (з 1810 2-й Вісланський легіон),
- Вісланський уланський полк (також: кавалерійський полк легіону, польсько-італійський уланський полк легіону, полк Рожнецького, з 18 липня 1811 р. 7-й лінійний уланський полк)
Під час битв в Іспанії легіон здобув низку перемог, зокрема:
- 20 грудня 1808 — участь у другій облозі Сарагоси аж до її капітуляції,
- 15 червня 1809 р. — перемога в битві при Марі,
- 18 червня 1809 р. — допоміг здобути перемогу імператорській армії під Бельчіте,
- Січень 1810 р. — улани Легіону, зайнявши перевал Пасо-де-лос-Деспенаперрос, відкрили французькій армії шлях до Андалусії,
- 14 травня 1810 — прийняв капітуляцію обложеної Леріди,
- 21 червня 1810 — прийняв капітуляцію обложеної Таррагони,
- 16 травня 1811 — улани розбили англійську піхоту в битві при Альбуері.
2-й Вісланський легіон[ред. | ред. код]
8 липня 1809 року імператор видав указ про заснування Другого Вісланського легіону, який мав бути сформований на основі поляків, які служили в австрійській армії та потрапили у французький полон під Ваграмом. Передбачалося створити 3 піхотні полки загальною чисельністю 6 тис. вояків [3]. Коли чисельність 2-го Вісланського легіону досягла 2200 вояків, він був перейменований у 4-й піхотний полк і в 1810 році був переведений до Іспанії, де приєднався до першого Вісланського легіону.
Експедиція до Росії 1812 року та подальша доля легіону[ред. | ред. код]
3 березня 1812 року, під час підготовки до війни Наполеона з Росією, легіон був включений до складу Імператорської гвардії. Війська, сформовані з нього, пройшли весь бойовий шлях цієї кампанії, включно з відступом до Франції. У серпні 1813 року із залишків чотирьох піхотних полків Вісланського легіону був створений один під командуванням полковника Станіслава Мальчевського та приєднаний до 27-ї дивізії [4].19 березня 1814 року піхотний полк «Вісла», сформований із залишків польської піхоти після Лейпцизької битви, відзначився у битві при Арсі-сюр-Об. Цей полк повернувся до Польщі після зречення Наполеона.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Солдат Вісланського легіону в 1810 році -
Вісланський улан (ліворуч) -
Реконструктори відтворюють 4-й піхотний полк Вісланського легіону -
Вісланський улан та австрійський кірасир у бою
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Gembarzewski, 1925, с. 49.
- ↑ Pachoński, 1966, с. 333.
- ↑ Pachoński, 1966, с. 334.
- ↑ Wimmer, 1978, с. 447.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Bronisław Gembarzewski: Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831. Warszawa: Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925.
- Jan Pachoński: Wojskowość polska w dobie legionów i Księstwa Warszawskiego 1795-1815. W: Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Tom II (1648-1864). Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1966.
- Jan Wimmer: Historia piechoty polskiej do roku 1864. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1978.
- Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1967, Wydanie I, Tom 2