Гакування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
CMEPTHA KAPA
Палач у экспозиции орудий пыток.jpg
Сучасні види
Газова камера
Електричний стілець
Обезголовлювання
Побиття камінням
Повішення
Розстріл
Смертельна ін'єкція
Історичні види
Damnatio ad bestias
Poena cullei
Варіння в окропі
Вітер диявола
Гакування
Гаррота
Гільйотина
Децимація
Замуровування
Кілювання
Кривавий орел
Колесування
Лінчі
Поховання живцем
Розп'яття
Посадження на палю
Спалювання
Утоплення
Четвертування

Гакування або Повішення за ребро — вид смертної кари, при якій засудженому втикали в бік залізний гак на мотузці або ланцюгу, чіпляючи його за ребро і потім вішали. Муки засудженого в цьому випадку могли тривати дуже довго; часом страчувані вмирали від спраги. Часто руки жертві зв'язували, щоб залишений без нагляду повішений не міг самостійно знятися з гака і втекти.

В Україні гакування було звичайною стратою у запорожців.

Повішення за ребро в Росії

В Османській імперії так був страчений засновник Запорізької Січі князь Дмитро Вишневецький.

У кінофільмі «Тарас Бульба» за мотивами роману М. Гоголя таким чином стратять сина Тараса — Остапа.

У Росії ця форма страти була узаконена інструкцією для викорінення розбійників 24 грудня 1719 р. як покарання для «вящих злодіїв і розбійників». Але застосовувалася вона і раніше, наприклад при взятті Соловецького монастиря у 1676 р.; вона застосовувалася і Степаном Разіним.

Востаннє в Росії повішення за ребро застосовувалося під час повстання Пугачова, коли в деяких селах для остраху селян урядові війська ставили «глаголь для повішення за ребро» (тобто шибеницю у формі букви Г, «глаголь»).

Останній раз в Європі та у світі загалом, під час Другої Світової війни, подібні страти практикувалися гестапо, військами СС. Також практикувалося повішення за щелепу.

Посилання[ред.ред. код]