Галактика Південна Вертушка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галактика Південна Вертушка
MESSIER 083 ESO XXL.jpg
Відкриття Нікола Луї де Лакай 1752 рік
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'я Гідра
Пряме піднесення 13г 37х 00.9с[1]
Схилення -29° 51′ 57″[1]
Відстань 14.7 млн.
Видима зоряна величина (V) 7,5
Яскравість поверхні (specify) 12,8
Характеристики
Габбл-тип SAB(s)c[1]
Тип галактика
Позначення
PGC 48082, M 83, ESO 444-81, MCG -5-32-50, UGCA 366, IRAS13342-2933

Галактика Південна Вертушка (M83,Мессьє 83, інші позначення — NGC 5236,ESO 444-81, MCG -5-32-50, UGCA 366, IRAS13342-2933, PGC 48082) — галактика з перемичкою у сузір'ї Гідра. Вона знаходиться на відстані приблизно 15 мільйонів світлових років від нас. У галактиці було зареєстровано шість наднових (SN 1923A, SN 1945B, SN 1950B, SN 1957D, SN 1968L і SN 1983N). Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.

Історія вивчення об'єкта[ред. | ред. код]

Spiral Galaxy Messier 83. Credit: ESO

Галактику відкрив Нікола Лакайль в 1752 році[2]. Шарль Мессьє включив її в свій каталог в 1781 році[3]. У 2005 році[4] орбітальний телескоп GALEX зареєстрував величезну кількість новонароджених зірок на зовнішніх межах M83. У 2008 телескоп виявив ще більше молодих зірок, які, відповідно до загальноприйнятої моделі зореутворення, не повинні там бути в такій кількості. Вони розташовані на відстані 140 тисяч світлових років від центру галактики, тоді як діаметр самої галактики не перевищує 40 тисяч світлових років.

Оточення[ред. | ред. код]

M83 є центром однієї з двох підгруп у скупченні Центавр A/M83. Центром другої підгрупи є Центавр А. Обидві ці групи іноді ідентифікуються як одна, а іноді як дві. \

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 5236. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 8 грудня 2006. 
  2. 48-48/2888-galaktika-m83-v-novom-obraze Галактика М83 в новому образі[недоступне посилання з липня 2019]
  3. K. G. Jones (1991). Messier's Nebulae and Star Clusters, 2nd edition, Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-37079-5. (англ.)
  4. Press Release: Stellar Birth in the Galactic Wilderness (англ.)

Зовнішні посилання[ред. код]

Навігатори[ред. | ред. код]



NGC 5232 | NGC 5233 | NGC 5234 | NGC 5235 | NGC 5236 | NGC 5237 | NGC 5238-1 | NGC 5238-2 | NGC 5239

Координати: Карта зоряного неба 13г 37м 00.9с, −29° 51′ 57″