Перейти до вмісту

Галактика Південна Вертушка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Галактика Південна Вертушка
ВідкриттяНікола Луї де Лакай 1752 рік
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'яГідра
Пряме піднесення13г 37х 00.9с[1]
Схилення-29° 51′ 57″[1]
Відстань14.7 млн.
Видима зоряна величина (V)7,5
Яскравість поверхні (specify)12,8
Характеристики
Габбл-типSAB(s)c[1]
Типгалактика
Позначення
PGC 48082, M 83, ESO 444-81, MCG -5-32-50, UGCA 366, IRAS13342-2933

Галактика Південна Вертушка (M83,Мессьє 83, інші позначення — NGC 5236,ESO 444-81, MCG -5-32-50, UGCA 366, IRAS13342-2933, PGC 48082) — галактика з перемичкою у сузір'ї Гідра. Вона знаходиться на відстані приблизно 15 мільйонів світлових років від нас. У галактиці було зареєстровано шість наднових (SN 1923A, SN 1945B, SN 1950B, SN 1957D, SN 1968L і SN 1983N). Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.

Історія вивчення об'єкта

[ред. | ред. код]
Spiral Galaxy Messier 83. Credit: ESO

Галактику відкрив Нікола Лакайль в 1752 році[2]. Шарль Мессьє включив її у свій каталог в 1781 році[3]. У 2005 році[4] орбітальний телескоп GALEX зареєстрував величезну кількість новонароджених зірок на зовнішніх межах M83. У 2008 телескоп виявив ще більше молодих зірок, які, відповідно до загальноприйнятої моделі зореутворення, не повинні там бути в такій кількості. Вони розташовані на відстані 140 тисяч світлових років від центру галактики, тоді як діаметр самої галактики не перевищує 40 тисяч світлових років.

Оточення

[ред. | ред. код]

M83 є центром однієї з двох підгруп у скупченні Центавр A/M83. Центром другої підгрупи є Центавр А. Обидві ці групи іноді ідентифікуються як одна, а іноді як дві.

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 5236. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 8 грудня 2006.
  2. 48-48/2888-galaktika-m83-v-novom-obraze Галактика М83 в новому образі[недоступне посилання з липня 2019]
  3. K. G. Jones (1991). Messier's Nebulae and Star Clusters, 2nd edition, Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-37079-5. (англ.)
  4. Press Release: Stellar Birth in the Galactic Wilderness [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. код]

Навігатори

[ред. | ред. код]



NGC 5232 | NGC 5233 | NGC 5234 | NGC 5235 | NGC 5236 | NGC 5237 | NGC 5238-1 | NGC 5238-2 | NGC 5239

Координати: Карта зоряного неба 13г 37м 00.9с, −29° 51′ 57″