Мессьє 80

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мессьє 80
Кулясте скупчення Зоряні скупчення
Мессьє 80
Історія дослідження
Відкривач Шарль Мессьє
Дата відкриття 4 січня 1781
Позначення M 80, NGC 6093,

C 1614-228, GCl 39

Дані спостережень
(Епоха J2000.0)
Клас II
Пряме піднесення 16h 17m 02.51s[1]
Схилення -22° 58′ 30.4″[1]
Відстань 32 600 св. років
10 000 пк
Видима зоряна
величина
(V)
+7.87[1]
Видимі розміри (V) 10′.0
Сузір'я Скорпіон
Фізичні характеристики
Маса
Радіус 48 св.років
VHB
Абсолютна
зоряна величина
(V)
Приблизний вік
Інші властивості


Мессьє 80 (також відоме, як М80 або NGC  6093 ) - кулясте скупчення в сузір'ї Скорпіона.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Скупчення було відкрито Шарлем Мессьє 4 січня 1781 року.

Цікаві характеристики[ред.ред. код]

Мессьє 80

З видимим діаметром близько 10' і на відстані що становить близько 32 600 світлових років, просторовий діаметр становить близько 95 світлових років. Воно містить кілька сотень тисяч зірок, і є одним з найбільш густонаселених кульових скупчень в галактиці Чумацький Шлях. М80 містить відносно велику кількість блакитних зірок, які можуть виявитися набагато молодшими від самого кластеру. Вважається, що ці зірки втратили частину своїх зовнішніх шарів з-за близьких контактів з іншими членами скупчення або, можливо, в результаті зіткнень між зірками в щільному кластері. 21 травня 1860 у скупченні була виявлена наднова зоря, з видимою зоряною величиною 7,87. Ця наднова змінна зоря досягає абсолютної зоряної величини -8,5, та коротко тьмарить усе скупчення.


Спостереження[ред.ред. код]

М80 в сузір'ї Скорпіона

M80 знаходиться посередині між α Скорпіона ( Антарес ) і β Скорпіона (Акраб) в частині Чумацького Шляху, багатого туманностями. Його можна побачити в середній аматорський телескоп як строкату світлову кулю.

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «SIMBAD Astronomical Database». Results for NGC 6093. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-11-16. 

Астрофізики виявили в галактиці NGC2276 незвичайну чорну діру, що імовірно є рідкісним представником так званих чорних дір проміжної маси, які сьогодні вважаються втраченою ланкою в еволюції чорних дір в центрах галактик. «Ми виявили, що NGC2276-3c одночасно має риси, які характерні як для звичайних чорних дір, так і для їх надмасивних побратимів», - розповів Андрій Лобанов з Інституту радіоастрономії Товариства Макса Планка в Бонні (Німеччина).

Зовнішні посилання[ред.ред. код]


Навігатори[ред.ред. код]


Координати: Карта зоряного неба 16г 17м 02.51с, −22° 58′ 30.4″

Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.