Мессьє 49

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мессьє 49
Мессьє 49
Тип об'єкта еліптична галактика
Відкривач Шарль Мессьє
Дата відкриття 19 лютого 1771
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я Діва
Пряме піднесення 12h 29m 46.7s[1]
Схилення +08° 00′ 02″[1]
Вигляд
Габбл-тип : E4
Видима зоряна величина 8,3 m
Фотографічна зоряна величина 9.4 m
Видимі розміри 10.2 × 8.3
Яскравість поверхні 13,2 mag/arcmin2
Фізичні дані
Відстань 49 міл. св.р.
Кутове положення
Червоний зсув 0.003326±0.000022
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість 997±7 км/с
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса
Властивості
Позначення
PGC 41220, M 49, UGC 7629, MCG 1-32-83, ZWG 42.134, ARP 134, VCC 1226

Мессьє 49 (М49, інші позначення -NGC 4472,ARP 134) - є еліптичною галактикою розташованою на відстані 49 мільйонів світлових років від Землі у напрямку сузір'я Діви. Цей об'єкт входить до числа перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.

Характеристики[ред. | ред. код]

М49 належить до класу еліптичних галактик типу Е4. Вона активно взаємодіє з сусідньою галактикою NGC 4621, тому класифікується як пекулярна і має позначення ARP 134 в атласі пекулярних галактик. М49 входить до Скупчення Діви, і є найяскравішим членом серед інших галактик [2].

M49, фото HST

Примітні об'єкти[ред. | ред. код]

Передбачувана чорна діра[ред. | ред. код]

Дослідження за допомогою орбітального телескопа «Хаббл» показали, що в ядрі галактики перебуває кандидат у надмасивні чорні діри [3].

Супернова SN 1969Q[ред. | ред. код]

У М49 була зареєстрована поки що тільки одна наднова - SN 1969Q. [4] Цю наднову було відкрито у червні 1969р.[5]

Спостереження[ред. | ред. код]

M49 в сузір'ї Діви

Ця найяскравіша зі скупчення галактик в Діві легко може бути знайдена навесні в польовий бінокль чи шукач телескопа на лінії δ Діви - β Лева ( або в західній вершині рівностороннього трикутника зі стороною δ - ε Діви) у вигляді трохи овальної дифузної плямочки. Навіть у самий апертурний телескоп галактика так і залишається дифузним овалом (хоча і більшого розміру) з несильною концентрацією яскравості до центру. Це характерно для телескопічних зображень еліптичних галактик. Урізноманітнюють вигляд кілька зірок переднього плану (одна з яких проектується на периферію галактики), які належать нашій Галактиці. У найближчому оточенні М49 - на відстані менше 30 кутових хвилин - можна перевірити свій телескоп і якість неба на більш слабких об'єктах з каталогу NGC: 4488 (12.1m), 4470 (12.2 m), 4492 (12.4m), 4464 (12.8m), 4466 (14m) і 4465 ( 14.9m).

Сусіди по небу з каталогу Мессьє[ред. | ред. код]

  • М61 - (південніше) гарна галактика;
  • М58, М59 і М60 - (на північний схід) східні члени того ж скупчення галактик в Діві;
  • М87, М86 і М84 - (на північ) еліптичні галактики центру скупчень

Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»[ред. | ред. код]

... М98М100М49М61М68 ...

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 4472. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-09-26. 
  2. A. Sandage, J. Bedke (1994). Carnegie Atlas of Galaxies. Washington, D.C.: Carnegie Institution of Washington. ISBN 0-87279-667-1. 
  3. Lisa-Joy Zgorski, Linda Sparke (February 2, 2009). Astronomers Discover Link Between Supermassive Black Holes and Galaxy Formation (англійською). The National Science Foundation, Press Release 09-012. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2009-02-19. 
  4. Longitude & of = pre_text & zv_breaker = 30000.0 & list_limit = 5 & img_stamp = YES NASA / IPAC Extragalactic Database. Results for supernova search near name "NGC 4472". Процитовано 2009-02-19. 
  5. R. Barbon, E. Cappellaro, F. Ciatti, M. Turatto, C. T. Kowal (1984). A revised supernova catalogue. Astronomy & Astrophysics Supplement Series 58: 735–750. 

Див. також[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. код]

Навігатори[ред. | ред. код]



NGC 4468 | NGC 4469 | NGC 4470 | NGC 4471 | NGC 4472 | NGC 4473 | NGC 4474 | NGC 4475 | NGC 4476

Координати: Карта зоряного неба 12г 29м 46.7с, +08° 00′ 02″