Мессьє 94
| Мессьє 94 | |
|---|---|
 | |
| Тип об'єкта | галактика |
| Відкривач | Мешан П'єр Франсуа Андре |
| Дата відкриття | 22 березня 1781 |
| Розташування (Епоха: J2000.0) | |
| Сузір'я | Гончі Пси |
| Пряме піднесення | 12г 50х 53.1с[1] |
| Схилення | +41° 07′ 14″[1] |
| Вигляд | |
| Габбл-тип | : (R)SA(r)ab,[1] |
| Видима зоряна величина | 8,1 m |
| Фотографічна зоряна величина | 8.99[1] m |
| Видимий діаметр | |
| Яскравість поверхні | 13,6 mag/arcmin2 |
| Фізичні дані | |
| Відстань | |
| Кутове положення | 117 |
| Червоний зсув | |
| Абсолютна зоряна величина | |
| Променева швидкість | |
| Радіус | |
| Абсолютний діаметр | |
| Маса | |
| Властивості | |
| Позначення | |
| PGC 43495, M 94, UGC 7996, MCG 7-26-58, ZWG 217.1, IRAS12485+4123, ZWG 216,34 | |
Мессьє 94 (М94, інші позначення -NGC 4736,IRAS12485 +4123,UGC 7996,ZWG 216.34,MCG 7-26-58,ZWG 217.1,PGC 43495) — галактика у сузір'ї Гончих Псів.
Галактика примітна тим, що володіє двома потужними кільцеподібними структурами.
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Відкриття[ред. | ред. код]
Відкривачем цього об'єкта є Мешан П'єр Франсуа Андре, який вперше спостерігав за об'єктом 22 березня 1781
Ядро[ред. | ред. код]
М94 зазвичай класифікують як галактику, що має ядро з низьким ступенем іонізації[2], тобто спектральні лінії, одержувані на знімках, мають смуги слабо іонізованих або нейтральних елементів, таких, як O, O +, N +, S +.
Зовнішнє і внутрішнє кільця[ред. | ред. код]
У структуру галактики входять два кільця, що мають розміри 70" та 600" — внутрішнє і зовнішнє відповідно. Імовірно, кільця сформувалися під дією гравітаційного поля диска галактики. Внутрішнє кільце є місцем активного зореутворення, воно підживлюється міжзоряним газом, який динамічно перетікає в кільце з овальної перемичкоподібної структури[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for M94. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-11-09.
- ↑ L. C. Ho, A. V. Filippenko, W. L. W. Sargent (1997). A Search for "Dwarf" Seyfert Nuclei. III. Spectroscopic Parameters and Properties of the Host Galaxies. Astrophysical Journal Supplement 112: 315–390. doi:10.1086/313041.
- ↑ C. Muñoz-Tuñón, N. Caon, J. Aguerri, L. Alfonso (2004). The Inner Ring of NGC 4736: Star Formation on a Resonant Pattern. Astronomical Journal 127: 58–74. doi:10.1086/380610.
Зовнішні посилання[ред. код]
- NGC 4736 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 4736 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 4736 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 4736 в базі Vizier(англ.)
- NGC 4736 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
Навінатори[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||
| ◄ NGC 4732 | NGC 4733 | NGC 4734 | NGC 4735 | NGC 4736 | NGC 4737 | NGC 4738 | NGC 4739 | NGC 4741 ► |
