Гаврилець Ганна Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Гаврилець.
Ганна Гаврилець
лат. Hanna Havrylets
Ганна Гаврилець.JPG
Ганна Гаврилець. 2015
Основна інформація
Дата народження 11 квітня 1958(1958-04-11) (59 років)
Місце народження село Видинів
Снятинський район
Івано-Франківська область
Роки активності з 1984 дотепер
Країна Україна Україна
Національність українка
Професія композиторка і педагог
Жанр класична музика
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
Премії 1999
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1999
Звання

2005

Заслужений артист України

Га́нна Олексі́ївна Гавриле́ць (лат. Hanna Havrylets, нар. 11 квітня 1958 року, село Видинів, Снятинського району, Івано-Франківської області) — українська композиторка і педагог. Лауреат Шевченківської премії (1999). Заслужена діячка мистецтв України (2005).

Біографія[ред. • ред. код]

Народилась 11 квітня 1958 року у Видиневі, Івано-Франківська область (тоді Станіславська область). 1982 року закінчила Львівську державну консерваторію ім. Миколи Лисенка як композиторка у класі проф. Володимира Флиса та 1984 — аспірантуру Київської державної консерваторії ім. Петра Чайковського під керівництвом проф. Мирослава Скорика.

З 1992 року викладає композицію у Національній музичній академії України. Лауреатка Міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни і Мар'яна Коць (Київ, 1995), Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо» (1999)[1], Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття» у рамках хорового фестивалю «Золотоверхий Київ» (2001).

У доробку: симфонічна, камерно-інструментальна, вокально-інструментальна, а також хорова музика. Її твори виконуються в Україні, Росії, Польщі, Канаді, Словаччині, Словенії, США, Швейцарії, Франції, Німеччині.

Член Національної спілки композиторів України (з 1985 року), Голова Київської організації НСКУ (з 2010 року).

Дружина українського альтиста Дмитра Гаврильця.

Відзнаки[ред. • ред. код]

  • Лауреат І-го Всеукраїнського фестивалю популярної музики «Червона рута» (Чернівці, 1989)
  • Лауреат Міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни та Мар'яна Коць (Київ, 1995)
  • Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1999)
  • Лауреат хорового конкурсу «Духовні псалми третього тисячоліття» (2001)
  • Лауреат премії «Київ» ім. А. Веделя (2005)
  • Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира (2005)
  • Заслужена діячка мистецтв України (2005)

Твори[ред. • ред. код]

Найбільшу популярність композиторові принесли хорові твори, оперті на народнопісениих та духовних витоках. Риси обрядовості і прадавніх ритуалів втілені в таких творах, як «Золотий камінь…», «кроковеє колесо», значне місце займають в її творчості і біблійні образи, зокрема в хорах «Херувимська», «Тебе поєм», духовних псалмах «Боже мій, нащо мене ти покинув» та інших, в яких прослідковується опора на давні традиції кантового багатоголосся.

  1. Струнний квартет № 1 (1981)
  2. Концерт для фортепіано з оркестром (1982)
  3. «Симфонічна поема» (1983)
  4. Три романси на вірші С.Майданської (1983)
  5. Духовий квінтет № 1 (1984)
  6. Три хори на вірші Олександра Олеся (1984)
  7. Камерна кантата «Погляд у дитинство» на вірші М.Вінграновського для сопрано і камерного оркестру (1987)
  8. Соната для альта і фортепіано (1988)
  9. Камерна симфонія № 1 (1990)
  10. Квартет саксофонів (1991)
  11. «Мій Боже любий, заступись…» на вірші Ф.Млинченка для мішаного хору (1991)
  12. «Рапсодія-діалог» для флейти і фортепіано (1992)
  13. «Lamento» на вірші Олександра Олеся для мішаного хору (1993)
  14. Духовий квінтет № 2 (1994)
  15. «Екслібриси» для скрипки соло (1994)
  16. Концерт для альта з оркестром (1984)
  17. Камерна симфонія № 2 «In Memoriam» (1995)
  18. «In B» для саксофона-сопрано соло (1996)
  19. «Осіння музика» для саксофона-тенора і фортепіано (1997)
  20. Струнний квартет № 2 «Ремінісценції» (1997)
  21. Музично-сценічне дійство за участю співачки Ніни Матвієнко «Золотий камінь посіємо…» (1997—1998)
  22. «Гравітації» для фортепіано (1999)
  23. «Canticum» для струнного оркестру (2000)
  24. Давидові псалми для мішаного, жіночого, чоловічого хору:
    • «Блаженний, хто дбає про вбогого…» для жіночого хору (2000)
    • «Боже мій, нащо мене Ти покинув?» для мішаного хору (2000)
    • «До Тебе підношу, мій Господи, душу свою…» для чоловічого хору (2000)
  25. Духовні твори на канонічні тексти:
    • «Херувимська» для мішаного хору (2000)
    • «Тебе поєм» для мішаного хору (2000)
    • «Блаженний, хто дбає про вбогого» для хору (2001)
  26. «A-corda», симфонієта для альта і струнних (2001)
  27. «Експресії» для струнного квартету (2004)
  28. «Stabat Mater» для хору і оркестру (2002)
  29. «Хорал» для струнних (2003)
  30. «Нехай воскресне Бог!», хоровий концерт у 3-х частинах для мішаного хору на канонічні тексти (2004)
  31. «Кроковеє колесо», концерт для жіночого хору на народні тексти (2004)
  32. «Богородице, Діво, радуйся» для жіночого хору (2004)
  33. «Тільки в Богові спокій душі моїй», Псалом для мішаного хору (2004)
  34. «Жалі мої, жалі» для чоловічого хору на народні тексти (2004)

А також:

  • П'єси для фортепіано для юних піаністів.
  • Хори на вірші українських поетів, обробки українських народних пісень.
  • Естрадні пісні на вірші українських поетів: Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка, Б. Олійника, Ф. Млинченка, Б. Чіпа, О. Кононенка, В. Стольникова.

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ ЛАУРЕАТИ Національної премії ім. Т. Г. Шевченка 1999 року

Джерела[ред. • ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаврилець_Ганна_Олексіївна&oldid=18674762