Гаврилець Ганна Олексіївна
| Ганна Гаврилець | ||
|---|---|---|
| лат. Hanna Havrylets | ||
 | ||
| Ганна Гаврилець. 2015 | ||
| Основна інформація | ||
| Дата народження | 11 квітня 1958 (61 рік) | |
| Місце народження |
село Видинів Снятинський район Івано-Франківська область | |
| Роки активності | з 1984 дотепер | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українка | |
| Професія | композиторка і педагог | |
| Жанр | класична музика | |
| Нагороди |
 | |
| Премії |
1999
| |
| Звання |
2005
| |
Га́нна Олексі́ївна Гавриле́ць (лат. Hanna Havrylets, нар. 11 квітня 1958 року, село Видинів, Снятинського району, Івано-Франківської області) — українська композиторка і педагог. Лауреат Шевченківської премії (1999). Заслужена діячка мистецтв України (2005).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 11 квітня 1958 року у Видиневі, Івано-Франківська область (тоді Станіславська область). 1982 року закінчила Львівську державну консерваторію ім. Миколи Лисенка як композиторка у класі проф. Володимира Флиса та 1984 — аспірантуру Київської державної консерваторії ім. Петра Чайковського під керівництвом проф. Мирослава Скорика.
З 1992 року викладає композицію у Національній музичній академії України. Лауреатка Міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни і Мар'яна Коць (Київ, 1995), Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо» (1999)[1], Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття» у рамках хорового фестивалю «Золотоверхий Київ» (2001).
У доробку: симфонічна, камерно-інструментальна, вокально-інструментальна, а також хорова музика. Її твори виконуються в Україні, Росії, Польщі, Канаді, Словаччині, Словенії, США, Швейцарії, Франції, Німеччині.
Дружина українського альтиста Дмитра Гаврильця.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Член Національної спілки композиторів України (з 1985 року), Голова Київської організації НСКУ (з 2010 року).
Член журі, голова журі багатьох міжнародних і всеукраїнських конкурсів, зокрема, голова журі першого Всеукраїнського вокального конкурсу «Світова класика українською».[2][3]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат І-го Всеукраїнського фестивалю популярної музики «Червона рута» (Чернівці, 1989)
- Лауреат Міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни та Мар'яна Коць (Київ, 1995)
- Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1999)
- Лауреат хорового конкурсу «Духовні псалми третього тисячоліття» (2001)
- Лауреат премії «Київ» ім. А. Веделя (2005)
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира (2005)
- Заслужена діячка мистецтв України (2005)
Твори[ред. | ред. код]
Найбільшу популярність композиторові принесли хорові твори, оперті на народнопісенних та духовних витоках. Риси обрядовості й прадавніх ритуалів втілені в таких творах, як «Золотий камінь…», «кроковеє колесо», значне місце займають у її творчості і біблійні образи, зокрема в хорах «Херувимська», «Тебе поєм», духовних псалмах «Боже мій, нащо мене ти покинув» та інших, у яких прослідковується опора на давні традиції кантового багатоголосся.
- Струнний квартет № 1 (1981)
- Концерт для фортепіано з оркестром (1982)
- «Симфонічна поема» (1983)
- Три романси на вірші С.Майданської (1983)
- Духовий квінтет № 1 (1984)
- Три хори на вірші Олександра Олеся (1984)
- Камерна кантата «Погляд у дитинство» на вірші М. Вінграновського для сопрано і камерного оркестру (1987)
- Соната для альта і фортепіано (1988)
- Камерна симфонія № 1 (1990)
- Квартет саксофонів (1991)
- «Мій Боже любий, заступись…» на вірші Ф.Млинченка для мішаного хору (1991)
- «Рапсодія-діалог» для флейти і фортепіано (1992)
- «Lamento» на вірші Олександра Олеся для мішаного хору (1993)
- Духовий квінтет № 2 (1994)
- «Екслібриси» для скрипки соло (1994)
- Концерт для альта з оркестром (1984)
- Камерна симфонія № 2 «In Memoriam» (1995)
- «In B» для саксофона-сопрано соло (1996)
- «Осіння музика» для саксофона-тенора і фортепіано (1997)
- Струнний квартет № 2 «Ремінісценції» (1997)
- Музично-сценічне дійство за участю співачки Ніни Матвієнко «Золотий камінь посіємо…» (1997—1998)
- «Гравітації» для фортепіано (1999)
- «Canticum» для струнного оркестру (2000)
- Давидові псалми для мішаного, жіночого, чоловічого хору:
- «Блаженний, хто дбає про вбогого…» для жіночого хору (2000)
- «Боже мій, нащо мене Ти покинув?» для мішаного хору (2000)
- «До Тебе підношу, мій Господи, душу свою…» для чоловічого хору (2000)
- Духовні твори на канонічні тексти:
- «Херувимська» для мішаного хору (2000)
- «Тебе поєм» для мішаного хору (2000)
- «Блаженний, хто дбає про вбогого» для хору (2001)
- «A-corda», симфонієта для альта і струнних (2001)
- «Експресії» для струнного квартету (2004)
- «Stabat Mater» для хору і оркестру (2002)
- «Хорал» для струнних (2003)
- «Нехай воскресне Бог!», хоровий концерт у 3-х частинах для мішаного хору на канонічні тексти (2004)
- «Кроковеє колесо», концерт для жіночого хору на народні тексти (2004)
- «Богородице, Діво, радуйся» для жіночого хору (2004)
- «Тільки в Богові спокій душі моїй», Псалом для мішаного хору (2004)
- «Жалі мої, жалі» для чоловічого хору на народні тексти (2004)
А також:
- П'єси для фортепіано для юних піаністів.
- Хори на вірші українських поетів, обробки українських народних пісень.
- Естрадні пісні на вірші українських поетів: Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка, Б. Олійника, Ф. Млинченка, Б. Чіпа, О. Кононенка, В. Стольникова.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
- Сайт НСКУ
- Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 290-293.
