Гастоне Москін

Гастоне Москін
італ. Gastone Moschin
Гастоне Москін, 1967
Дата народження	8 червня 1929(1929-06-08)[…]
Місце народження	Сан-Джованні-Лупатото, Провінція Верона, Венето, Італія
Дата смерті	4 вересня 2017(2017-09-04)[…] (88 років)
Місце смерті	Терні, Умбрія, Італія
Громадянство	Італія
Професія	актор
Alma mater	Національна академія драматичного мистецтваd
Роки активності	1956 — 1956
IMDb	ID 0608311
Нагороди та премії
Срібна стрічка (1967, 1986)
Гастоне Москін у Вікісховищі

Гасто́не Москі́н (італ. Gastone Moschin; 8 червня 1929(19290608), Сан-Джованні-Лупатото, Королівство Італія — 4 вересня 2017, Терні, Італія) — італійський актор театру кіно та телебачення.

Життєпис

Після закінчення Академії драматичного мистецтва в Римі (нині — Національна академія драматичного мистецтва Сільвіо Д'Аміко, італ. Accademia Nazionale d'Arte Drammatica Silvio D'Amico), в 1955 році Гастоне Москін дебютував на театральній сцені як актор в чеховському «Іванові» режисера М. Ферреро в Сталому театрі (італ. Сталий театр) в Генуї, де до 1958 року він грав різнопланові ролі, часто під керівництвом Луїджі Скварцина. Згодом він почав співпрацювати з Театром Пікколо (італ. Piccolo Teatro) в Мілані, де грав, зокрема, ролі в постановках Джорджо Стрелера.

У другій половині 1950-х років Гастоне Москін почав з'являтися в художніх фільмах і на телебаченні. Велику популярність у глядачів здобув після зіграної ним ролі Рамбальдо Меландрі, одного з героїв культового фільму Маріо Монічеллі «Мої друзі» (1975). У 1986 році за цю роль у третій частині трилогії здобув другу «Срібну стрічку» від Італійського національного синдикату кіножурналістів як найкращий актор другого плану. Вперше актор отримав цю нагороду у 1967 році за роль Освальдо Бізігато у фільму П'єтро Джермі «Пані та панове» (1966).

Гастоне Москін за час своєї кінокар'єри знявся у понад 100 кіно- та телефільмах і співпрацював з такими відомими італійськими режисерами, як Джуліано Монтальдо, Даміано Даміані, Дуччо Тессарі, Флорестано Ванчіні, Мауро Болоньїні, Серджо Корбуччі, Маріо Камеріні, Альберто Латтуада, Ліна Вертмюллер та ін. У 1974 році він знявся у фільмі Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько 2», де зіграв роль Дона Фануцці. Останні акторські роботи Москіна датуються 2000 та 2001 роками, коли він взяв участь у перших двох сезонах телесеріалу «Дон Маттео» та в серіалі «Ви сильний, Маестро». Після цього він остаточно завершив акторську кар'єру.

Гастоне Москін помер у віці 88 років 4 вересня 2017 року в лікарні Санта-Марія вТерні, куди він був госпіталізований за кілька днів до того. Про смерть Москіна повідомила у Facebook його донька Еммануела Москін, написавши: «Прощай тату, для мене ти був усім» (італ. Addio papà, per me eri tutto).

Фільмографія (вибіркова)

У телесеріалі «Знедолені», 1964

У фільмі «Міланський калібр 9», 1972

У фільмі «Мої друзі», 1975

Ролі в кіно

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1959	ф	Зухвалий наскок невідомих зловмисників	Audace colpo dei soliti ignoti	Альфредо, продавець книг
1961	ф	Як добре жити	Che gioia vivere	священик
1961	ф	Стрільба по блюдечках	Tiro al piccione	Паскуіні
1962	ф	Буремні роки	Gli anni ruggenti	Карміне Пассанте
1962	ф	Важка любов	L'amore difficile	Марешалло(епізод «Змія»)
1963	ф	Венеційський пекар	Il fornaretto di Venezia	радник Гарцоні
1963	ф	Возз'єднання	La rimpatriata	Торо
1963	ф	Успіх	Il successo	брат Джуліо
1964	ф	Відвідувач	La visita	Ренато Джуссо
1964	ф	Кохання на чотири сезони	Amore in 4 dimensioni	чоловік (епізод «Любов і життя»)
1964	ф	Позашлюбний	Extraconiugale	Луїджі (епізод «Душ»)
1964	ф	Сто вершників	I cento cavalieri	брат Кармело
1964	ф	Ряджений месник	Il vendicatore mascherato
1965	ф	Берлін, місце зустрічі шпигунів	Berlino - Appuntamento per le spie	Борис
1965	ф	Семеро золотих чоловіків	7 uomini d'oro	Адольф
1965	ф	Пані та панове	Signore & signori	Освальдо Бізігато
1966	ф	Сезони нашого кохання	Le stagioni del nostro amore	СКарло Ді Джусті, «Танкреді»
1966	ф	Сім золотих чоловіків завдають удару у відповідь	Il grande colpo dei 7 uomini d'oro	Адольф
1966	ф	Феї	Le Fate	доктор Альдіні (епізод «Відьма Арменія)»
1967	ф	Найдревніша професія у світі	Le plus vieux métier du monde	Флавій (епізод «Римські вечори»)
1967	ф	Легкий курок	Du mou dans la gâchette	Джо Лагерр
1967	ф	Гарем	L'harem	Джанні
1968	ф	Таємна поліція Італії	Italian Secret Service	адвокат Рамірес
1968	ф	Вночі вона вимушена... красти	La notte è fatta per... rubare
1968	ф	Так, синьйор	Sissignore	адвокат
1968	ф	Сім на сім	Sette volte sette	бенджамін Бартон
1968	ф	Японська дружина	La moglie giapponese
1969	ф	Куди ти йдеш голий?	Dove vai tutta nuda?	Президент
1969	ф	Фахівець	Gli specialisti	шериф
1970	ф	Конформіст	Il conformista	Манганелло
1970	ф	Концерт для одного пістолета	Concerto per pistola solista	сержант Алоїз Торп
1970	ф	Ніні Тірабушо: жінка, яка вигадала рух	Ninì Tirabusciò, la donna che inventò la mossa	Маріотті, представник поліції
1971	ф	Мій батько — синьйор	Mio padre Monsignore	Дон Альваро
1971	ф	Хороший Рим	Roma bene	монсеньйор
1971	ф	Я не бачу, ви не розмовляєте, він не відчуває	Io non vedo, tu non parli, lui non sente	Метелло Боттацці
1971	ф	Кімната 17-17, фінансова установа, податковий відділ	Stanza 17-17 palazzo delle tasse, ufficio imposte	Джамбаттіста Рантегін
1972	ф	Насильство: П'ята влада	La violenza: Quinto potere	Колоннезі, захисник
1972	ф	Міланський калібр 9	Milano calibro 9	Уго П'яцца
1972	ф	Розлучення	Causa di divorzio	адвокат
1972	ф	Дон Камілло VI	Don Camillo e i giovani d'oggi	Дон Камілло
1972	ф	Фіоріна	Fiorina la vacca	Руцанте
1973	ф	Убивство Маттеотті	Il delitto Matteotti	Філіппо Тураті
1973	ф	Паоло гарячий	Paolo il caldo	дядько Едмондо
1974	ф	Льотна команда	Squadra volante	Марсельєза
1974	ф	Нічний комісаріат	Commissariato di notturna	комісар Еміліано Борджіні
1974	ф	Хрещений батько 2	The Godfather: Part II	Дон Фануцці
1974	ф	І починається запаморочлива подорож	E cominciò il viaggio nella vertigine	Бейлін
1974	ф	Еротоман	L'erotomane	Родольфо Персікетті
1975	ф	Мої друзі	Amici miei	Рамбальдо Меландрі
1975	ф	Жінка у вікні	Une femme à sa fenêtre	Прімукіс
1977	ф	Дружина-коханка	Mogliamante	Вінченцо
1978	ф	Поліцейський без страху	Poliziotto senza paura	Карл Копер
1980	ф	Лев пустелі	Lion of the Desert	майор Томеллі
1980	ф	Попутники	La compagna di viaggio	барон
1980	ф	Врятуй себе, якщо хочеш	Si salvi chi vuole
1981	ф	Карлота: Кохання… отрута	Carlota: Amor es... veneno	Чарлі
1982	ф	Мої друзі, частина 2	Amici miei - Atto II°	Рамбальдо Меландрі
1983	ф	Міські птахи	Pájaros de ciudad
1983	ф	Жарт долі, що підстерігає в засідці, немов бандит з великої дороги	Scherzo del destino in agguato dietro l'angolo come un brigante da	міністр внутрішніх справ
1985	ф	Мої друзі, частина 3	Amici miei - Atto III°	Рамбальдо Меландрі
1985	ф	Голка в серці	Una spina nel cuore	доктор Трігона
1987	ф	Підкаблучник в океані	Com'è dura l'avventura	Орест Ракка
1988	ф	Ріміні, Ріміні — рік потому	Rimini Rimini — Un anno dopo	Формігоні («Купіть його»)
1991	ф	Жінки в спідницях	Donne con le gonne
1992	ф	Не називайте мене Омар	Non chiamarmi Omar	Омар Тавоні, хірург
1996	ф	Безбожні чарівники	I magi randagi	Дон Грегоріо
1997	ф	Порзус	Porzûs	Старий Ґеко
1997	ф	Великий дуб	La grande quercia

Ролі на телебаченні

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1963	с	Млин По	Il mulino del Po	Фратоньйоне
1963	тф	Мертві душі	Le anime morte
1963	с	Знедолені	I miserabili	Жан Вальжан
1977	тф	Рокові яйця	Uova fatali	професор Персиков
1977	с	Хрещений батько: Новела для телебачення	The Godfather: A Novel for Television	Дон Фануччі
1984	тф	Мелодрама Melodramma	Альдо Скотті
1991	тф	Різниця	Les ritals	Люві
2000	с	Дон Маттео	Don Matteo	єпископ

Визнання

Нагороди та номінації Гастоне Москіна
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1967	«Срібна стрічка» за найкращу роль другого плану	Пані та панове	Перемога
1986		Мої друзі, частина 3	Перемога
1998		Порзус	Номінація
Італійська онлайн кінопремія
2007	Премія за кар'єру		Перемога

Посилання

• Гастоне Москін на сайті IMDb (англ.)
• Гастоне Москін на сайті MYmovies.it (італ.)
• Гастоне Москін [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Enciclopedia Treccani