Гаунслоу-Вест (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаунслоу-Вест
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Дата створення / заснування 1975
Зображення
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Гаунслоу
Історичне графство Мідлсекс
Архітектор Чарльз Голден і Stanley Heapsd
Архітектурний стиль модерна архітектура
Дата офіційного відкриття 1933
Сусідня станція Хаттон-Кросс[1] і Хаунслоу-Сентрал[1]
Обслуговується маршрутом Лінія Пікадиллі
Залізнична лінія Лінія Пікадиллі
Тарифна зона London fare zone 5d
Стан використання використовується[d]
Мапа
CMNS: Гаунслоу-Вест у Вікісховищі

Координати: 51°28′24″ пн. ш. 0°23′08″ зх. д. / 51.47361100002777334° пн. ш. 0.385556000028° зх. д. / 51.47361100002777334; -0.385556000028

Платформа станції Гаунслоу-Вест

Гаунслоу-Вест (англ. Hounslow West) — станція Лондонського метро в Гаунслоу лондонського боро Гаунслоу, Західний Лондон. Розташована під Бат-роуд (A3006), за 600 метрів від його перетину з Великою Західною дорогою A4[en] та Великою Південно-Західною дорогою (A30)[en]. Станція знаходиться на відгалуженні Хітроу лінії Пікаділлі, між станціями Хаттон-кросс та Гаунслоу-Сентрал. Розташована у 5-й тарифній зоні. В 2017 році пасажирообіг станції становив 3.52 млн пасажирів.[2].

Конструкція станції — колонна двопрогінна мілкого закладення з однією острівною платформою, до якої можна дістатися по сходах.

Історія[ред. | ред. код]

Станцію було відкрито як Гаунслоу-беррекс 21 липня 1884 у складі Metropolitan District Railway (MDR; сьогоденна лінія Дистрикт). 13 червня 1905 року було завершено електрифікацію колії. 1 грудня 1925 року станція отримала сьогоденну назву.[3]

У квітні 1929 року було завершено укладання другої колії, а берегову платформу замінено на острівну. 13 березня 1933 року відкрито рух потягів лінії Піккаділі. З 9 жовтня 1964 року франшиза Дистрикт була скасована.[4]

Нові платформи мілкого закладення були введені в експлуатацію 14 липня 1975 року, лінію до Хаттон-кросс відкрито 19 липня 1975 року.[5]

Пересадки[ред. | ред. код]

Пересадки на автобуси маршрутів: 81, 203, 222, 482, H28, H32, H91, H98 та нічний маршрут N9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
  3. District Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 26 червня 2019.
  4. Piccadilly Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 26 червня 2019.
  5. Day, John R; Reed, John (2008) [1963]. The Story of London's Underground. Capital Transport. с. 178. ISBN 1-85414-316-6.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Хаттон-кросс
до Аеропорт Хітроу
  London UndergroundЛондонське метро
Лінія Пікаділлі
  Гаунслоу-Сентрал
до Кокфостерс