Саут-Герроу (станція метро)
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 2 квітня 2023.
| Саут-Герроу | |
| Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | South Harrowd |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адміністративна одиниця | Герроу |
| Історичне графство | Мідлсекс |
| Архітектор | Чарльз Голден |
| Архітектурний стиль | модерна архітектура |
| Дата офіційного відкриття | 28 червня 1903 |
| Сусідня станція | Рейнерс-Лейн[1] і Садбері-Хілл[1] |
| Обслуговується маршрутом | Лінія Пікадиллі |
| Залізнична лінія | Лінія Пікадиллі |
| Тарифна зона | London fare zone 5d |
| Стан використання | використовується[d] |
 | |
 Саут-Герроу у Вікісховищі | |
Координати: 51°33′52″ пн. ш. 0°21′07″ зх. д. / 51.56472200002777839° пн. ш. 0.352222000027777760° зх. д.
Саут-Герроу (англ. South Harrow) — станція лінії Пікаділлі Лондонського метро. Розташована у 5-й тарифній зоні, у районі Саут-Герроу, північно-західний Лондон, між станціями — Рейнерс-лейн та Садбері-гілл. Пасажирообіг на 2017 рік — 2.22 млн осіб[2].
Конструкція станція — наземна відкрита, з двома береговими платформами.
Історія[ред. | ред. код]
- 28. червня 1903: відкриття, як кінцевої, станції на лінії Метрополітен-Дистрикт[en][3]
- 1. березня 1910: продовження лінії до Рейнерс-лейн.[3]
- 4. липня 1932: відкриття трафіку на лінії Пікаділлі, відкрита як кінцева станція[3]
- 1933: завершення трафіку лінії Дистрикт
- 22. жовтня 1933: відкриття трафіку до Аксбріджу
- 5. липня 1935: відкриття нової станції
- 1955: закриття товарної станції[4]
Пересадки[ред. | ред. код]
Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 114, 140, 258, 395, 398, 487, H9, H10, H12, X140 та N140
Послуги[ред. | ред. код]
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Рейнерс-лейн |  Лондонське метроЛінія Пікаділлі |
Садбері-гілл | ||
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саут-Герроу (станція метро) |
- ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
- ↑ а б в Rose, Douglas (1999). The London Underground, A Diagrammatic History. Douglas Rose/Capital Transport. ISBN 1-85414-219-4.
- ↑ Hardy, Brian, ред. (March 2011). How it used to be - freight on The Underground 50 years ago. Underground News. London Underground Railway Society (591): 175—183. ISSN 0306-8617.
|
| ||||||||||
