Гвоздь Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Петрович Гвоздь
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 9 червня 1937(1937-06-09)
Місце народження Дніпропетровськ
Дата смерті 27 червня 2010(2010-06-27) (73 роки)
Місце смерті Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Професії диригент, бандурист
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти бандура
Колективи Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня

Мико́ла Петро́вич Гвоздь (9 червня 1937, Дніпропетровськ — 27 червня 2010, Київ) — український бандурист, народний артист УРСР (з 1979 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1937 року в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровське музичне училище, а 1963 року — Київську консерваторію, навчався у патріарха кобзарського мистецтва народного артиста Андрія Бобиря, керував великою самодіяльною капелою Політехнічного інституту, був другим диригентом Національної капели бандуристів та керівником студії при ній. З 1963 року в капелі бандуристів України імені Г. Майбороди, (від 1977 — художній керівник та головний диригент). З 1978 року мистецький керівник Національної капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди.

Гастролював у країнах СНД, Канаді, Франції, Великій Британії.

Автор нотних збірників для бандури, підручника «Бандура для дитячих музичних шкіл» (1–5 класи), опублікований 1979–83 у Києві; обробок українських народних пісень тощо.

Могила Миколи Гвоздя

Помер 27 червня 2010 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Родина[ред. | ред. код]

Син — Гвоздь Юрій Миколайович (нар. 1970), сопілкар, цимбаліст, Заслужений артист України[1].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка з 2003 р.

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня та ордена «Ярослава Мудрого» III ступеня з 2007 р[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Т. М. Кармазіна. Гвоздь Юрій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
  2. m-r.co.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2012.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]