Гебеле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гебеле
рос. Куткашен (1920)
рос. Куткашин
азерб. Qutqaşen (1920)
азерб. Qutqaşın

Montage of Qabala 2019.jpg

Герб
Герб

Координати 40°58′53″ пн. ш. 47°50′45″ сх. д. / 40.98138888891677567° пн. ш. 47.84583333336077260° сх. д. / 40.98138888891677567; 47.84583333336077260Координати: 40°58′53″ пн. ш. 47°50′45″ сх. д. / 40.98138888891677567° пн. ш. 47.84583333336077260° сх. д. / 40.98138888891677567; 47.84583333336077260

Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Адмінодиниця Ґабалинський районd
Площа 1548 км²
Висота центру 783 м
Офіційна мова азербайджанська
Населення
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код +994 24 (Ґабалинський район)
Автомобільний код 36 (Ґабалинський район)
GeoNames 585231
Офіційний сайт qebele-ih.gov.az
Гебеле. Карта розташування: Азербайджан
Гебеле
Гебеле
Гебеле (Азербайджан)

Гебеле (азерб. Qəbələ. Qəbələ), (раніше Куткашен, до 11.08.1991 роки — Габела) — місто в Азербайджані; центр Гебелинського району.[2]

До 1973 року місто було селищем. Населення — 13,0 тис. жителів (2013).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване в нижній частині ущелин гір Базар-Юрт і Туфан, у передгір'ях Великого Кавказу, на правому березі річки Дамирапаранчай, на відстані 15 км у напрямку північного сходу від древнього міста Кабала, 63 км в тому ж напрямку від залізничної станції Ляки (на лінії Баку — Тбілісі).[3]

Історія[ред. | ред. код]

Із середини XVIII — кінця XVIII ст. Куткашен був центром Куткашинського султанату. Пізніше — центр Куткашинського магалу у складі Шекінського ханства.

У початку XIX століття Східне Закавказзя стало частиною Російської імперії.

Один з документальних матеріалів початку XIX ст. «Опис Шекінської провінції, складений 1819 року, за вказівкою в Грузії генерала Єрмолова, генерал-майором Ахвердовим і статським радником Могилевським», повідомляє про татарське (азербайджанське) село Куткашинь Куткашинського магалу, котре було під керівництвом родового беку Ахмата-Султана.[4]

У березні 1991 року Куткашин був перейменований у Габалу.

Населення[ред. | ред. код]

У зведенні статистичних даних про населення Закавказького краю 1886 року згадується Куткашинъ Нухинського повіту, населення назване як татари (азербайджанці) і становить 2154 людей.[5]

Дані Азербайджанського сільськогосподарського перепису 1921 року зафіксували в Куткашиному 407 дворів з населенням 1839 людей, переважно — тюрками-азербайджанцями (тобто азербайджанцями), населення складалося з 1002 чоловіків та 837 жінок.[6]

Згідно з всесоюзном переписом населення 1989 року, у Габалі проживало 13 190 людей.[7]

Рік Населення
1959 4 194
1989 13 190
2009 12 415

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у місті помірно теплий. Середня річна температура в Габалі становить 11,6 °C. А середня норма опадів на рік — 666 мм. Найбільш сухим і холодним місяцем є січень (близько 0,0 °C.); значна частина опадів випадає у травні. Найтепліший місяць року —липень, середня температура якого — 23,3 °C.[8]

Економіка[ред. | ред. код]

Waterfall Gabala Azerbaijan 02.jpg
Gabala lake.jpg

У городі розташовані консервний завод «Gilan», а також цементний та тютюново-ферментаційний заводи. У 2010 році була здана в експлуатацію фабрика з виробництва фортепіано голандської марки «Beltmann».[9]

Туризм[ред. | ред. код]

На околиці міста Габала розташована зона відпочинку «Ай ішіги». Екскурсійно-туристична служба «Гірнича турбаза» організовує дозвілля в лісах, екскурсії, полювання й риболовлю. Зона відпочинку «Сахіл» перебуває на березі озера Нохур, на відстані 5 км від шосе Габала — Баку (площа — 1,5 га). Туристи можуть здійснювати походи до водоспадів, у ліс, до історичних пам'яткок.

Музичний фестиваль[ред. | ред. код]

Починаючи з 2009 кожного літа тут проводиться музичний фестиваль. Фестиваль функціонує завдяки підтримці Фонду Гейдара Алієва. Ініціаторами проведення фестивалю є ректор Бакинскої Музичної Академії Фархад Бадалбейлі й диригент Дмитро Яблонський. Виступи музикантів проходять під відкритим небом. У фестивалі беруть участь разом з музикантами з республік колишнього СРСР також музиканти з Європи, США й Ізраїлю. 2010 року на відкритті фестивалю була присутня генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.

Радіолокаційна станція[ред. | ред. код]

Недалеко розташована Габалінська РЛС, котра до цього була орендована Росією для використання у якості радара російської системи попередження щодо ракетного нападу. В кінці 2013 року РЛС припинила свою роботу.

Транспорт[ред. | ред. код]

18 листопада 2011 року був відкритий міжнародний аеропорт міста Габала, пристосований для прийому всіх типів повітряних суден.

Спорт[ред. | ред. код]

У місті представлений професійний футбольний клуб «Габала», котрий виступає у прем'єр-лізі чемпіонату Азербайджану. Клуб був заснований 1995 року. У сезоні 2013/2014 клуб завоював бронзові медалі чемпіонату Азербайджану під керівництвом відомого російського тренера Юрія Сьомина; влітку 2014 року дебютував у Лізі Європи вже під керуванням Дорінели Мунтяну.

У вересні 2012 року введений в експлуатацію новий спортивний стрілецький комплекс, котрий відповідає всім міжнародним стандартам.

2014 року в Габалі був відкритий гірськолижний комплекс «Туфан».

Події[ред. | ред. код]

2013 року Габала була оголошеною культурною столицею СНД.[10]

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Оборонна вежа IX—XI ст.[11]
  • Мавзолей Імам-Баба XVIII—XIX ст.
  • Мечеть Джума XVIII ст.
  • Історико-краєзнавчий музей.
  • Народний театр.
  • Габалінський археологічний центр[12]

Топографічні карти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перепис населення СРСР 1989
  2. Электронный бюллетень «Изменения географических названий государств-участников СНГ» (обновлённый по состоянию на 2019 год)
  3. Куткашен в БСЭ
  4. {{{Заголовок}}}. — Тифлис, 1866.
  5. {{{Заголовок}}}. — Тифлис, 1893.
  6. {{{Заголовок}}}. — Издание Аз. Ц. С. У. — Баку, 1922. — С. 52-53.
  7. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей.
  8. Климат: Габала - Климатический график, График температуры, Климатическая таблица - ru.Climate-Data.org. ru.climate-data.org. Процитовано 2017-12-25. 
  9. Габала — азербайджанская Швейцария. «Известия». 27 мая 2010.
  10. Начались итоговые мероприятия в рамках «Габала — культурная столица СНГ» — ФОТО
  11. Габала на сайте Министерства культуры и Туризма Азербайджана
  12. Ильхам Алиев принял участие в открытии Габалинского археологического центра