Ґебеле
|
Ґебеле
Координати 40°58′53″ пн. ш. 47°50′45″ сх. д. / 40.98138888891677567° пн. ш. 47.84583333336077260° сх. д.Координати: 40°58′53″ пн. ш. 47°50′45″ сх. д. / 40.98138888891677567° пн. ш. 47.84583333336077260° сх. д.
|
Ґебеле або Габала[2] (азерб. Qəbələ; раніше Куткашен, до 11.08.1991 — Габела) — місто в Азербайджані; центр Габалинського району.[3]
До 1973 року місто було селищем. Населення — 13,0 тис. жителів (2013).
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване в нижній частині ущелин гір Базар-Юрт і Туфан, у передгір'ях Великого Кавказу, на правому березі річки Дамирапаранчай, на відстані 15 км у напрямку північного сходу від древнього міста Кабала, 63 км в тому ж напрямку від залізничної станції Ляки (на лінії Баку — Тбілісі).[4]
Історія[ред. | ред. код]
Із середини XVIII — кінця XVIII ст. Куткашен був центром Куткашинського султанату. Пізніше — центр Куткашинського магалу у складі Шекінського ханства.
У початку XIX століття Східне Закавказзя стало частиною Російської імперії.
Один з документальних матеріалів початку XIX ст. «Опис Шекінської провінції, складений 1819 року, за вказівкою в Грузії генерала Єрмолова, генерал-майором Ахвердовим і статським радником Могилевським», повідомляє про татарське (азербайджанське) село Куткашинь Куткашинського магалу, котре було під керівництвом родового беку Ахмата-Султана.[5]
11 серпня 1991 року Куткашен було перейменованно на Габалу.
Населення[ред. | ред. код]
У зведенні статистичних даних про населення Закавказького краю 1886 року згадується Куткашинъ Нухинського повіту, населення назване як татари (азербайджанці) і становить 2154 людей.[6]
Дані Азербайджанського сільськогосподарського перепису 1921 року зафіксували в Куткашиному 407 дворів з населенням 1839 людей, переважно — тюрками-азербайджанцями (тобто азербайджанцями), населення складалося з 1002 чоловіків та 837 жінок.[7]
Згідно з всесоюзним переписом населення 1989 року, у Габалі проживало 13 190 людей.[8]
|
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат у місті помірно теплий. Середня річна температура в Габалі становить 11,6 °C. А середня норма опадів на рік — 666 мм. Найсухішим і найхолоднішим місяцем є січень (близько 0,0 °C.); значна частина опадів випадає у травні. Найтепліший місяць року —липень, середня температура якого — 23,3 °C.[9]
Економіка[ред. | ред. код]
У городі розташовані консервний завод «Gilan», а також цементний та тютюново-ферментаційний заводи. У 2010 році була здана в експлуатацію фабрика з виробництва фортепіано голландської марки «Beltmann».[10]
Туризм[ред. | ред. код]
На околиці міста Габала розташована зона відпочинку «Ай ішіги». Екскурсійно-туристична служба «Гірнича турбаза» організовує дозвілля в лісах, екскурсії, полювання й риболовлю. Зона відпочинку «Сахіл» перебуває на березі озера Нохур, на відстані 5 км від шосе Габала — Баку (площа — 1,5 га). Туристи можуть здійснювати походи до водоспадів, у ліс, до історичних пам'яткок.
Музичний фестиваль[ред. | ред. код]
Починаючи з 2009 кожного літа тут проводиться музичний фестиваль. Фестиваль функціонує завдяки підтримці Фонду Гейдара Алієва. Ініціаторами проведення фестивалю є ректор Бакинскої Музичної Академії Фархад Бадалбейлі й диригент Дмитро Яблонський. Виступи музикантів проходять під відкритим небом. У фестивалі беруть участь разом з музикантами з республік колишнього СРСР також музиканти з Європи, США й Ізраїлю. 2010 року на відкритті фестивалю була присутня генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.
Радіолокаційна станція[ред. | ред. код]
Недалеко розташована Габалинська РЛС, котра до цього була орендована Росією для використання у якості радара російської системи попередження щодо ракетного нападу. Наприкінці 2013 року РЛС припинила свою роботу.
Транспорт[ред. | ред. код]
18 листопада 2011 року був відкритий міжнародний аеропорт Габала, пристосований для прийому всіх типів повітряних суден, станом на 2023 рік регулярні рейси з якого відсутні.
Спорт[ред. | ред. код]
У місті представлений професійний футбольний клуб «Габала», котрий виступає у прем'єр-лізі чемпіонату Азербайджану. Клуб був заснований 1995 року. У сезоні 2013/2014 клуб завоював бронзові медалі чемпіонату Азербайджану під керівництвом відомого російського тренера Юрія Сьомина; влітку 2014 року дебютував у Лізі Європи вже під керуванням Дорінели Мунтяну.
У вересні 2012 року введений в експлуатацію новий спортивний стрілецький комплекс, котрий відповідає всім міжнародним стандартам.
2014 року в Габалі був відкритий гірськолижний комплекс «Туфан».
Події[ред. | ред. код]
2013 року Габала була оголошеною культурною столицею СНД.[11]
Видатні місця[ред. | ред. код]
- Оборонна вежа IX—XI ст.[12]
- Мавзолей Імам-Баба XVIII—XIX ст.
- Мечеть Джума XVIII ст.
- Історико-краєзнавчий музей.
- Народний театр.
- Габалинський археологічний центр[13]
- Фотографії
-
-
-
-
-
-
-
Топографічні карти[ред. | ред. код]
- Аркуш карти K-38-XXX. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості. (на карті — Куткашен)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепис населення СРСР 1989
- ↑ Посольство України в Азербайджанській Республіці - Фотоальбом. azerbaijan.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Электронный бюллетень «Изменения географических названий государств-участников СНГ» (обновлённый по состоянию на 2019 год)
- ↑ Куткашен в БСЭ. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Описание Шекинской провинции, составленное в 1819 году, по распоряжению главноуправляющего в Грузии Ермолова, генерал-майором Ахвердовым и статским советником Могилёвским. — Тифлис, 1866.
- ↑ Свод статистических данных о населении Закавказского края, извлечённых из посемейных списков 1886 г.. — Тифлис, 1893.
- ↑ Азербайджанская сельско-хозяйственная перепись 1921 года. Итоги. Т. I. Вып. XIII. Нухинский уезд. — Издание Аз. Ц. С. У.. — Баку, 1922. — С. 52-53.
- ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Климат: Габала - Климатический график, График температуры, Климатическая таблица - ru.Climate-Data.org. ru.climate-data.org. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
- ↑ Габала — азербайджанская Швейцария [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]. «Известия». 27 мая 2010.
- ↑ Начались итоговые мероприятия в рамках «Габала — культурная столица СНГ» — ФОТО. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Габала на сайте Министерства культуры и Туризма Азербайджана. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Ильхам Алиев принял участие в открытии Габалинского археологического центра. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 18 березня 2020.
| |||||||||||