Шекі
| Місто
Координати 41°11′31″ пн. ш. 47°10′14″ сх. д.H G O
|
Шекі (азерб. Şəki) — місто, центр однойменного району та однойменної історичної області в Азербайджані. Розташоване у південних передгір’ях Великого Кавказу, за 77 км на північ від залізничного вузла Євлах. З 1840 до 1968 року мало назву Нуха.
Верхівки снігових піків Великого Кавказу у деяких місцях досягають 3000-3600 м. Висота — 500—850 м над рівнем моря, гірські ліси навколо місцевості попереджують сильне прогрівання міста. Гірські ліси дозволяють захистити місто від повеней, прикрашають вид міста. У лісах ростуть бук, горіх. Багатий тваринний світ. Бурі ґрунти розповсюджені на всій території. Основні річки міста — Кіш та Гурджана.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.3 °C (66.7 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5.6 °С (21.9 °F).[2]
| Клімат Шекі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,8 | −1,6 | 3,6 | 11,5 | 17,4 | 22,2 | 25,6 | 24,8 | 20,1 | 11,7 | 5,1 | −0,5 | 11,4 |
| Середня температура, °C | −5,6 | −5 | −0,4 | 6,9 | 11,2 | 15,6 | 19,3 | 18,5 | 14,4 | 7,7 | 2,8 | −2,7 | 6,9 |
| Середній мінімум, °C | −11,5 | −10,4 | −6 | 0,1 | 5,2 | 9,1 | 12,4 | 11,7 | 7,5 | 1,4 | −3,5 | −8,4 | 0,6 |
| Норма опадів, мм | 28.5 | 35.9 | 57.1 | 80.9 | 111.3 | 104.4 | 69.8 | 58.9 | 54.9 | 59.4 | 39.9 | 29.1 | 730.1 |
| Днів з опадами | 8,4 | 9,8 | 12,4 | 11,9 | 14,4 | 10,5 | 7 | 5,9 | 6,5 | 9,6 | 8,6 | 7,8 | 112,8 |
| Вологість повітря, % | 69.4 | 74.4 | 70.5 | 62.1 | 61.5 | 56 | 48.8 | 50.1 | 55 | 65.7 | 62.3 | 69.9 | 62.1 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Шекі — одне з найдавніших міст Кавказу. Припускають, що його назва пов’язана з етнонімом племені саків, що з’явились на території сучасного Азербайджану в VII столітті до нашої ери й проживали тут кілька століть. У III—V століттях Шекі — область Кавказької Албанії. У VII столітті Шекі було захоплено армією Халіфату і зруйновано. Пізніше Шекі неодноразово потрапляв у зону 150-літньої арабо-хазарської війни.
У 813 році, коли в Аррані утворилась держава арраншахів, Шекі перейшло до них у підпорядкування. У IX столітті, внаслідок послаблення Халіфату, місто набуло статусу незалежного володіння. В XI столітті воно було включено до складу Ширванської держави, а потім послідовно входило до складу Ільханської, Кара-Коюнлу, Ак-Коюнлу, Сефевідської держав. У 985 − 1030 роках місто підкорила собі династія Шеддаді, що з’явилась у Барді. У 1118 році місто захопив Дави́д IV Будівник. Перед усім, грузинські війська вступили у Ширван. Тут позиції сельджуків були не такими сильними, як в інших місцях. Корінне населення Ширвана, будучи ворожим до загарбників, активно допомагало грузинам. Давид IV узяв місто Кабала.
Ширванський володар став васалом грузинського царя. Така ситуація збереглась у 12-13 століттях. У 1396 році місто було захоплено та розкрадено монголами, сином Тамерлана Міаншахом. У 1402 шекінські війська взяли участь у поході Тимура проти турецького султана Баязіда.
Як незалежне державне утворення згадується з кінця XIV століття. У період правління династії Кара-Кешіш-огли (1444—1551) область Шекі була квітучою сільськогосподарською країною, що виготовляла чудовий шовк — основний предмет вивезення. Із возвеличенням держави Сефевідів Шекі, залишаючись переважно самостійним, часом визнавав їхню владу. У 1551 році шекінські війська були розбиті іранським шахом Тахмаспом, і Шекі втратив незалежність. У 1743—1819 роках Шекі — столиця незалежного Шекінського ханства. У 40-х роках XVIII століття у Шекі починають підніматись повстання проти жорсткої феодальної експлуатації та іранського ярма, поширюється визвольний рух. Цей рух очолив місцевий феодал Гаджі Челебі. У 1743 році Гаджі Челебі за допомогою своїх наближених убив підручного Надір-шаха, жорстокого правителя Шекі Мелік Наджафа, і проголосив себе шекінським ханом.
Розлючений правитель Ірану Надір-шах, щоб привести до покори шекінців, у 1744 році з великою армією напав на Шекі й чотири місяці тримав у облозі фортецю Гелярсан-Герарсан, де укрився Гаджі Челебі. За наказом Надір-шаха місто було зруйновано, поля й сади — знищені. Однак все це не зламало волі шекінців, які вирішили раз і назавжди покінчити з іранським ярмом. Надір-шах був змушений зняти облогу фортеці й залишити Шекі. Після смерті Гаджі Челебі шекінським ханом став його син Агакіші-бек (1755 − 1760), потім онук Гусейн-хан (1760—1779). Загалом, династія Челебі управляла незалежним Шекінським ханством 64 роки — аж до приєднання Азербайджану до Російської імперії.
- Палац шекінських ханів;
- Караван-сарай (Шекі) (XVIII ст.);
- Фортеця Гелярсан-Герарсан (VIII—IX ст.);
- Будинок Шекіханових;
- Мечеть Джума (XVIII ст.);
- Мінарет Гілейлінської мечеті (XVIII ст.);
- Мечеть Омар Ефенді (XVIII-XIX ст.);
- Фуад Абдурахманов — скульптор-монументаліст, народний художник Азербайджанської РСР (1955).
- Тофік Агагусейнов — радянський та азербайджанський воєначальник.
- Мірза Ахундов — родоначальник азербайджанської реалістичної літератури, філософ і громадський діяч.
- Бахтіяр Вагабзаде — народний поет Азербайджану.
- Рагім Газієв — міністр оборони Азербайджану (1992-1993).
- Ахмед Гаджиєв — композитор, народний артист Азербайджанської РСР (1960).
- Сона Гаджиєва — актриса, народна артистка Азербайджанської РСР (1949).
- Магомед Хасан Мовлазаде Шакаві — перший шейх-уль-іслам на Кавказі, переклав Коран азербайджанською мовою.
- Бахрам-бек Набібеков — керівник повстання проти Радянської влади у Шекі у 1930 роках.
- Расім Оджагов — кінорежисер і оператор, народний артист Азербайджанської РСР (1982).
- Ісмаїл Османли (1902—1978) — актор театру й кіно, народний артист СРСР (1974).
- Расім Сейдімов — український художник.
- Фаталі Хан Хойський — голова Ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки (1918-1919).
- Сулейман Ельдаров — сержант, Повний Кавалер ордена Слави.
- Рашид-бек Ефендієв — педагог, письменник та етнограф.
- Насібов Олександр Ашотович (1914—1985) — російський радянський письменник, автор пригодницьких та фантастичних творів.
- Ельшад Ях'яєв — національний герой Азербайджану.
- Каспаров Олександр Ісакович (* 1931) — радянський працівник будівельної галузі, Герой Соціалістичної Праці.
Гіресун, Туреччина- Османгазі, Туреччина
Габрове, Болгарія
Слуцьк , Білорусь (25.11.2009)
Жмеринка, Україна
- ↑ https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
- ↑ Клімат Шекі. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
- Шекі у ВРЕ[недоступне посилання з серпня 2019]
- Історія Шекі [Архівовано 28 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Мірбала Салімлі - Режисер Шекінського державного драматичного театру
- Шекінський державний драматичний театр імені С.Рахмана [Архівовано 5 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Міста Азербайджану | ||
|---|---|---|
Агдам • Агдаш • Агдере • Агджабеді • Агстафа • Агсу • Аджикабул • Астара • Баку • Балакен • Барда • Бейлаґан • Білясувар • Гейгель • Гейтепе • Гейчай • Геранбой • Горадіз • Гянджа • Ґабала • Ґазах • Ґах • Ґобустан • Ґовлар • Ґусар • Далімаммедлі • Дашкесан • Джалілабад • Джебраїл • Джульфа • Євлах • Заґатала • Зангелан • Зардоб • Ісмаїлли • Імішлі • Кедабек • Кельбаджар • Куба • Кубатли • Кюрдамир • Лачин • Ленкорань • Лерік • Ліман • Масалли • Мінгечаур • Нафталан • Нахічевань • Нефтечала • Огуз • Ордубад • Саатли • Сабірабад • Сальян • Самух • Сіазань • Сумгаїт • Тертер • Товуз • Уджар • Фізулі • Хачмаз • Ханкенді • Хизи • Хирдалан • Ходжавенд • Ходжали • Худат • Шабран • Шагбуз • Шамахи • Шамкір • Шарур • Шекі • Ширван • Шуша • Ярдимли |  | |