Ґебеле
Ґебеле
Координати 40°58′53″ пн. ш. 47°50′45″ сх. д. / 40.98138888891677567° пн. ш. 47.84583333336077260° сх. д.Координати: 40°58′53″ пн. ш. 47°50′45″ сх. д. / 40.98138888891677567° пн. ш. 47.84583333336077260° сх. д.
|
Ґебеле або Габала[2] (азерб. Qəbələ; раніше Куткашен, до 11.08.1991 — Габела) — місто в Азербайджані; центр Габалинського району.[3]
До 1973 року місто було селищем. Населення — 13,0 тис. жителів (2013).
Місто розташоване в нижній частині ущелин гір Базар-Юрт і Туфан, у передгір'ях Великого Кавказу, на правому березі річки Дамирапаранчай, на відстані 15 км у напрямку північного сходу від древнього міста Кабала, 63 км в тому ж напрямку від залізничної станції Ляки (на лінії Баку — Тбілісі).[4]
Із середини XVIII — кінця XVIII ст. Куткашен був центром Куткашинського султанату. Пізніше — центр Куткашинського магалу у складі Шекінського ханства.
У початку XIX століття Східне Закавказзя стало частиною Російської імперії.
Один з документальних матеріалів початку XIX ст. «Опис Шекінської провінції, складений 1819 року, за вказівкою в Грузії генерала Єрмолова, генерал-майором Ахвердовим і статським радником Могилевським», повідомляє про татарське (азербайджанське) село Куткашинь Куткашинського магалу, котре було під керівництвом родового беку Ахмата-Султана.[5]
11 серпня 1991 року Куткашен перейменували на Габалу.
У зведенні статистичних даних про населення Закавказького краю 1886 року згадується Куткашинъ Нухинського повіту, населення назване як татари (азербайджанці) і становить 2154 людей.[6]
Дані Азербайджанського сільськогосподарського перепису 1921 року зафіксували в Куткашиному 407 дворів з населенням 1839 людей, переважно — тюрками-азербайджанцями (тобто азербайджанцями), населення складалося з 1002 чоловіків та 837 жінок.[7]
Згідно з всесоюзним переписом населення 1989 року, у Габалі проживало 13 190 людей.[8]
|
Клімат у місті помірно теплий. Середня річна температура в Габалі становить 11,6 °C. А середня норма опадів на рік — 666 мм. Найсухішим і найхолоднішим місяцем є січень (близько 0,0 °C.); значна частина опадів випадає у травні. Найтепліший місяць року — липень, середня температура якого — 23,3 °C.[9]
У місті розташовані консервний завод «Gilan», а також цементний та тютюново-ферментаційний заводи. У 2010 році здали в експлуатацію фабрику з виробництва фортепіано голландської марки «Beltmann».[10]
На околиці міста Габала розташована зона відпочинку «Ай ішіги». Екскурсійно-туристична служба «Гірнича турбаза» організовує дозвілля в лісах, екскурсії, полювання й риболовлю. Зона відпочинку «Сахіл» перебуває на березі озера Нохур, на відстані 5 км від шосе Габала — Баку (площа — 1,5 га). Туристи можуть здійснювати походи до водоспадів, у ліс, до історичних пам'яток.
З 2009 року щоліта тут проводиться музичний фестиваль. Фестиваль функціонує завдяки підтримці Фонду Гейдара Алієва. Ініціаторами проведення фестивалю є ректор Бакинскої Музичної Академії Фархад Бадалбейлі й диригент Дмитро Яблонський. Виступи музикантів проходять просто неба. У фестивалі беруть участь разом з музикантами з республік колишнього СРСР також музиканти з Європи, США й Ізраїлю. 2010 року на відкритті фестивалю була присутня генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.
Недалеко розташована Габалинська РЛС, яку до цього орендувала Росія для використання як радар російської системи попередження щодо ракетного нападу. Наприкінці 2013 року РЛС припинила свою роботу.
18 листопада 2011 року був відкритий міжнародний аеропорт Габала, пристосований для прийому всіх типів повітряних суден, станом на 2023 рік регулярні рейси з якого відсутні.
У місті представлений професійний футбольний клуб «Габала», котрий виступає у прем'єр-лізі чемпіонату Азербайджану. Клуб заснований 1995 року. У сезоні 2013/2014 клуб завоював бронзові медалі чемпіонату Азербайджану під керівництвом відомого російського тренера Юрія Сьомина; влітку 2014 року дебютував у Лізі Європи вже під керуванням Дорінели Мунтяну.
У вересні 2012 року введений в експлуатацію новий спортивний стрілецький комплекс, що відповідає всім міжнародним стандартам.
2014 року в Габалі був відкритий гірськолижний комплекс «Туфан».
2013 року Габалу оголосили культурною столицею СНД.[11]
- Оборонна вежа IX—XI ст.[12]
- Мавзолей Імам-Баба XVIII—XIX ст.
- Мечеть Джума XVIII ст.
- Історико-краєзнавчий музей.
- Народний театр.
- Габалинський археологічний центр[13]
- Аркуш карти K-38-XXX. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості. (на карті — Куткашен)
- ↑ Перепис населення СРСР 1989
- ↑ Посольство України в Азербайджанській Республіці - Фотоальбом. azerbaijan.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Электронный бюллетень «Изменения географических названий государств-участников СНГ» (обновлённый по состоянию на 2019 год)
- ↑ Куткашен в БСЭ. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Описание Шекинской провинции, составленное в 1819 году, по распоряжению главноуправляющего в Грузии Ермолова, генерал-майором Ахвердовым и статским советником Могилёвским. — Тифлис, 1866.
- ↑ Свод статистических данных о населении Закавказского края, извлечённых из посемейных списков 1886 г.. — Тифлис, 1893.
- ↑ Азербайджанская сельско-хозяйственная перепись 1921 года. Итоги. Т. I. Вып. XIII. Нухинский уезд. — Издание Аз. Ц. С. У.. — Баку, 1922. — С. 52-53.
- ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Климат: Габала - Климатический график, График температуры, Климатическая таблица - ru.Climate-Data.org. ru.climate-data.org. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
- ↑ Габала — азербайджанская Швейцария [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]. «Известия». 27 мая 2010.
- ↑ Начались итоговые мероприятия в рамках «Габала — культурная столица СНГ» — ФОТО. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Габала на сайте Министерства культуры и Туризма Азербайджана. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Ильхам Алиев принял участие в открытии Габалинского археологического центра. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 18 березня 2020.