Ґазах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґазах
рос. Казах
рос. Новая Акстафа (1939)
рос. Казах (1959)

Герб
герб
Qazax mosque.jpg
Основні дані
41°05′36″ пн. ш. 45°21′58″ сх. д. / 41.09333333336077487° пн. ш. 45.36611111113877826° сх. д. / 41.09333333336077487; 45.36611111113877826Координати: 41°05′36″ пн. ш. 45°21′58″ сх. д. / 41.09333333336077487° пн. ш. 45.36611111113877826° сх. д. / 41.09333333336077487; 45.36611111113877826
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Адмінодиниця Ґазахський район
Ґазахський повітd
Столиця для Ґазахський повітd і Ґазахський район
Засновано 1909
Площа 10 км²
Населення 28 000 осіб (2019)
Висота НРМ 381 ± 1 м
Міста-побратими Тракай (2017)[1]
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 585226
Поштові індекси AZ 3500
Міська влада
Мапа


CMNS: Ґазах у Вікісховищі

Ґазах (азерб. Qazax) — місто на заході Азербайджану, адміністративний центр Ґазахського району. Розташоване на річці Акстафа, на висоті 323 м над рівнем моря, за 9 км на північний захід від залізничної станції Агстафа.

Історія[ред. | ред. код]

У давнину Ґазахський район був частиною провінції Утік Королівства Вірменія до 387 р. н. е. Греко-римські історики від II століття до н. е. до IV століття н. е. стверджують, що Утік був провінцією Вірменії, з річкою Кура, що розділяла Вірменію та Албанію[2][3][4].

У XVIII столітті Ґазах був столицею Ґазахського султанату[az]. В Російській імперії Ґазах був адміністративним центром Ґазахського повіту[az] Єлізаветпольської губернії, за 10 км (9 верст) від станції Агстафа Закавказької залізниці і за 104 км (97½ вер.) від міста Єлизаветполя.

1909 року Казах отримує статус міста[5]. 1918 року в місті на базі азербайджанського відділення Закавказької учительській семінарії міста Горі створено Ґазахську учительську семінарію[ru], першим директором якої став Фірідун-бек Кочарлинський[ru].

Викладачі та випускники Казахської учительської семінарії в 1924 році

Від 1930 року — адміністративний центр Ґазахського району Азербайджану.[6] Ґазах був переданий Азербайджанській РСР без особливого опору, хоча важко переоцінити його стратегічне значення для сучасних регіональних комунікаційних та енергетичних проєктів Азербайджан — Грузія — Туреччина.

У липні 2020 року Ґазах став місцем сутичок з Вірменією[7].

Економіка[ред. | ред. код]

У місті розташовані килимова, бавовнопрядильна фабрика, а також підприємства харчової промисловості, сільськогосподарський технікум, медичне училище, народний театр. Ще в радянські роки Ґазах вважався центром виготовлення килимів з високим ворсом[8].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення Російської імперії 1897 року в Ґазасі мешкало 1769 осіб, з яких 802 (45,3 %) вірмени, 601 (34 %) азербайджанці (в джерелі — «татари»), 200 (11,3 %) росіян, 60 (3,4 %) грузинів, 45 (2,5 %) українців та інші[9]. За даними «Кавказького календаря» на 1912 рік, у місті Ґазах мешкало 1050 осіб, переважно азербайджанці, зазначені «татарами»[10]. 1970 року в місті мешкало близько 13 000 осіб[8], 1991 року — близько 19 300 осіб[5]. До 2013 року в Ґазасі мешкало близько 21 000 осіб (10 200 чоловіків і 10 800 жінок)[11].

Основними заняттями населення є виготовлення килимів[12] і конярство (порода Делібоз[ru]).[6]

Культура[ред. | ред. код]

Особливу увагу привертають печери Дамджили і Дашсалахли, які знаходяться на горі Авей.[13] В результаті археологічних розкопок в печерах були виявлені вироби, що належать до епох палеоліту, неоліту, середніх віків. Згодом ця територія перетворилася в Державний історико-культурний заповідник.[6]

Перша учительська семінарія на території Азербайджану відкрилася в місті Ґазах у 1918 році.[6]

В культурі міста особливе місце займає поезія ашугів.[6]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.trakai.lt/index.php?813797980
  2. Strabo, Geography, 11.14.4, http://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus:text:1999.01.0198&loc=11.14.1 Архівовано 2012-12-12 у Archive.is
  3. Pliny the Elder, "The Natural history ", 6.39: «..the tribe of Albanians settled on the Caucasian mountains, reaches … the river Kir making border of Armenia and Iberia»
  4. Claudius Ptolemy, «Geography» 5.12: «Armenia is located from the north to a part of Colchida, Iberia and Albania along the line, which goes through the river Kir (Kura)»
  5. а б [ Казах] — стаття з Великого Енциклопедичного словника
  6. а б в г д Город Газах (Азербайджан) (ru). geogoroda.ru. 2016-06-12. Процитовано 2018-09-30. 
  7. Harutyunyan, Sargis; Danielyan, Emil. Armenia-Azerbaijan Border 'Calm' After Deadly Clashes. azatutyun.am. RFE/RL. Архів оригіналу за 5 August 2020. Процитовано 5 August 2020. «...the border between Armenia’s northern Tavush province and the Tovuz district in Azerbaijan, the scene of the clashes.» 
  8. а б Казах // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  9. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Т. 63. Елизаветпольская губерния. / Под ред. Н. А. Тройницкого. — СПб., 1904. — С. 60. Казахский уезд, 1897 год.
  10. Кавказский календарь. — Тифлис, 1912. Архів оригіналу за 2015-07-04. Процитовано 2013-05-29. 
  11. Дані Державного статистичного комітету Азербайджанської Республіки на 2013 рік
  12. Виды азербайджанских ковров: от простого к сложному.  (рос.)
  13. Газах. Города мира (ru). Процитовано 2018-09-30. 

Посилання[ред. | ред. код]