Гедеон (Святополк-Четвертинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Митрополит Гедеон
Митрополит Гедеон
Митрополит Гедеон (Святополк-Четвертинський). Портрет XVII ст.
Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, з 27 січня 1688 Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси[1]
8 листопада 1685 — 6 квітня 1690
Церква: Російська Православна Церква
Наступник: Варлаам (Ясинський)
 
Народження: 1634
Смерть: 6 квітня 1690(1690-04-06)
Київ, Гетьманщина
Похований: Софійський собор (Київ)
Батько: Захарій Святополк-Четвертинський
Мати: Регіна Хреницька

Митрополит Гедео́н' (світське ім'я князь Григорій Святопо́лк-Четверти́нський; пом. 6 квітня 1690, Київ, Гетьманщина) — український державний та релігійний діяч. Єпископ Луцький і Отрозький Константинопольського патріархату. З 1685 року — неканонічний єпископ Московської церкви з титулом Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.

Біографія[ред.ред. код]

Нащадок роду Рюриковичів.

З 1659 року — православний єпископ Луцький і Острозький. Уникаючи церковно-релігійних переслідувань а боку польського уряду, 1684 опинився в Батурині, де був прихильно зустрінутий гетьманом І. Самойловичем, з яким пізніше був посвоячений (небіж Гедеона князь Юрій Четвертинський одружився з дочкою кол. гетьмана — Анастасією). 1685 С.-Ч. став митрополитом київським і визнав зверхність московського патріарха. З падінням І.Самойловича становище Гедеона захиталося, і йому 1688 року заборонено титулуватися митрополит «всея Руси».

Біографія[ред.ред. код]

Митра Гедеона (Четвертинського). Майстерня Збройової Палати, 1685 р. Історичний музей, Москва.

Походив з стародавнього українсько-білоруського княжого роду Святополк-Четвертинських. Син Захарія — старости ратиборського, та його дружини — Регіни Хреницької. З 1660[2] або 1663 по 1684 роки був луцьким і острозьким православним єпископом.

Львівський єпископ Йосип Шумлянський, який керував Київською митрополією, намагався вижити Гедеона з Волині. У зв'язку з переслідуваннями з боку польського уряду переїхав до Києва, а в 1685 — до гетьманської столиці Батурина. Був прихильно зустрінутий гетьманом І.Самойловичем, який шукав кандидата на кафедру Київського митрополита. Поява С.-Ч.Г, котрий доводився родичем гетьману і засвідчив готовність служити московському уряду та патріарху, виявилась доречною. У липні 1685  обраний Київським митрополитом, визнав верховенство Московського Патріарха.

У жовтні 1685 року новообраний митрополит з великою делегацією вирушив до Москви.

8 листопада 1685 року патріарх Йоахим висвятив С.-Ч. Г. і прийняв від нього присягу на вірність Московській патріархії. Цим актом було порушено єдність Української православної церкви з Вселенським Константинопольським Патріархом і підпорядковано Київську православну митрополію юрисдикції Московської патріархії. У травні 1686 московський уряд з допомогою підкупу добився згоди на визнання цього акту Константинопольським Патріархом Діонісієм.

З 27 січня 1688 Київському митрополитові заборонено вживати титул «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» (дозволено іменуватися «митрополитом Київським, Галицьким та Малої Росії») та суттєво обмежено майнові права метрополії. Найбільші монастирі (Києво-Печерська лавра, Полоцький Богоявленський та Межигірський монастирі) отримали ставропігію і разом з Чернігівською єпархією були вилучені з-під юрисдикції митрополита та підпорядковані безпосередньо Московському Патріархові.

Був похований у некрополі Софії Київської.

Примітки[ред.ред. код]

  1. за московським титулуванням - Митрополит Київський, Галицький та Малої Росії
  2. Miron Korduba. Czetwertyński-Światopełk Grzegorz Gedeon (†1690)… S. 361

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
16851690
Наступник:
Лазар Баранович (Містоблюститель Митрополичого престолу) Варлаам (Ясинський)