Гелена Цегак-Голубовичева
![]() | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (21 березня 2020) |
Гелена Цегак-Голубовичева | |
---|---|
Народилася | 12 лютого 1902[1] ![]() Станиславів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина ![]() |
Померла | 19 липня 1979 (77 років) ![]() Вроцлав ![]() |
Поховання | Особовицький цвинтарd ![]() |
Діяльність | археолог ![]() |
Alma mater | Львівський університет (1930) ![]() |
Галузь | археологія ![]() |
Заклад | Вільнюський університет Литовський художній музейd Інститут історії НАН Білорусіd Університет Миколая Коперника Вроцлавський університет ![]() |
У шлюбі з | Włodzimierz Hołubowiczd ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Гелена Цегак-Голубовичева (пол. Helena Cehak-Hołubowiczowa; нар. 12 лютого 1902, Станиславів (нині Івано-Франківськ) — пом. 19 липня 1979, Вроцлав) — польська археолог.
Вона походила з інтелектуальної родини, її батько Адам Чегак (пол. Adam Czehak; прізвисько: Адам Стодор) був учителем та поетом середньої школи.
Завершила тодішній Львівський університет імені Яна Казимира.
У 1930 р. на філософському факультеті здобула ступінь доктора класичної археології у професора Леона Козловського. Її інтерес до класичної археології проявився також у поїздці до Греції.
У 1931 р. почала працювати старшим асистентом, потім доцентом на кафедрі класичної археології Університету Стефана Баторія у Вільнюсі, доки в грудні 1939 р. його не було закрито литовською владою президента Антанаса Сметона, проти якої вона підписала протест разом з іншими співробітниками польського університету.
До Другої світової війни вона проводила розкопки у Вільнюському регіоні, проводила популяризаційну акцію щодо охорони археологічних пам'яток у вільнюських журналах.
У 1939 році вона була нагороджена Золотим хрестом заслуг за досягнення в галузі археології.
У липні 1940 року, після захоплення Вільнюсом Червоною армією, вона почала працювати археологом у Литовському художньому музеї. Тоді вона та її чоловік Володимир Голубович проводили розкопки у Вільнюському замку. Литовська академія наук опублікувала опрацювання результатів своїх досліджень литовською мовою.
У березні 1941 року вона взяла участь у Московському археологічному конгресі, де обговорювали східних слов'ян.
Восени 1946 року вона почала працювати ад'юнктом археологічного відділу в університеті імені Миколая Коперника в Торуні.
У 1949 році разом зі своїм чоловіком вона проводила розкопки на масиві Шленза.
У 1950 році вона була переведена у Вроцлавський університет як ад'юнкт на кафедрі археології Вроцлавського університету.
У 1954 р. Гелена Чехак-Голубовіцова взяла участь у Сілезькій конференції Інституту історії Польської академії наук, читаючи лекцію про ремесло польських племен у Сілезії в ранньому середньовіччі. Брала участь у Першій археологічній сесії Польської академії наук, даючи доповідь про реліквії релігійних вірувань язичників.
У 1955—1956 рр. керувала розширеними розкопками в Ленці та Радунії. Вона опублікувала твір: Камінні культові круги у Радунії та Шлюзі.
У 1956 році стає доцентом, а в 1968 році — професором.
У 1962 році, після смерті Влодзімежа Голубовича, вона стала завідувачем кафедри Сілезької археології у Вроцлаві та кафедри археології Вроцлавського університету. Багато років вона редагувала Сілезькі археологічні доповіді та археологічні дослідження.
У 1967—1974 роках вона проводила самостійні розкопки в районі Тшебниці на курганах кулястої амфорної культури, що походять з ранніх періодів доби бронзи.
За свою працю Гелена Чехак-Голубовіцова була нагороджена Лицарським Хрестом Ордену Відродження Польщі, Медаллю 10-ї річниці Народної Польщі, Знаком Тисячоліття Польської Держави та ще рядом відзнак.
- Гелена Чехак-Голубовіцова (1902—1979) на вебсторінці Музею Археології в Познані [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Nowa encyklopedia powszechna PWN, red. Barbara Petrozolin-Skowrońska, Warszawa 1998, t. 1, s. 657.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Жінки-науковці
- Народились 12 лютого
- Народились 1902
- Уродженці Івано-Франківська
- Померли 19 липня
- Померли 1979
- Померли у Вроцлаві
- Поховані на Особовицькому цвинтарі
- Випускники Львівського університету
- Викладачі Вільнюського університету
- Викладачі Університету Миколая Коперника
- Науковці Вроцлавського університету
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Нагороджені медаллю «10-річчя Народної Польщі»
- Відзначені нагрудним знаком 1000-річчя польської держави
- Археологи XX століття
- Жінки-археологи
- Польські археологи