Гематофаги
Гематофаги (від дав.-гр. αἷμα — кров + φάγος — любитель поїсти) — тварини, що живляться кров'ю інших тварин і людини. Гематофаги можуть бути переносниками деяких патогенних агентів. Гематофагія — одна з найпоширеніших форм паразитизму.
Найпростіші[ред. | ред. код]
З найпростіших до гематофагів відносять трофозоїтів дизентерійної амеби та деяких інших паразитичних найпростіших з фагоцитуванням еритроцитів.
Черви[ред. | ред. код]
Серед кільчастих червів явище гематофагії трапляєтьсясеред багатьох видів п'явок. Вони живляться кров'ю хребетних, молюсків, хробаків і т. д. У їхньому кишечнику кров перетравлюється повільно, і тому, насмоктавшись, п'явки можуть довго залишатися без їжі.
Серед черв'яків гематофагами також є паразитичні представники типу нематоди, зокрема види з родини Ancylostomatidae, наприклад Ancylostoma duodenale і Necator americanus. У хворих анкілостомідозами, навіть при помірній інтенсивності інвазії, закономірно розвивається залізодефіцитна анемія, пов'язана з гематофагією збудника.
Членистоногі[ред. | ред. код]
Ракоподібні[ред. | ред. код]
Серед представників підтипу ракоподібні, гематофагія зустрічається у карпоїдів (Branchiura), що є ектопаразитами морських і прісноводних риб, рідше земноводних. Їх не можна вважати постійними паразитами, так як наситившись, карпоїди залишають рибу.
Павукоподібні[ред. | ред. код]
Серед павукоподібних гематофагія властива багатьом кліщам (гамазові кліщі, іксодові кліщі та ін.).
Комахи[ред. | ред. код]
Серед комах гематофагія зустрічається у двокрилих, клопів, бліх, вошей. У клопів вона виникла на базі хижацтва — ентомофаги предкової форм, у двокрилих — на базі сапрофаги і (Копрофаги). Гематофаг вошей належить до первинних сапрофагів (кератофагія), а розвиток гематофагії бліх базувався, скоріш за все, на початковому змішаному типі живленні предкової форм — хижацтві і сапрофагів.
Серед двокрилих — родина Culicidae (самки комарів), Nematocera, Brachycera і Orthorrhapha, гедзі (самки більшості видів п'ють кров теплокровних тварин: ссавців і птахів), мошки (Simulidae). Серед клопів гематофагія зустрічається серед представників родини блощицеві, а також у ряду тропічних видів з родини редувіїди, які живляться і кров'ю теплокровних тварин і людини (представляють як би перехід від хижаків до паразитів).
Як виняток для ряду лускокрилих, для імаго деяких тропічних видів метеликів з роду Calyptra у складі родини совки, відомо живлення кров'ю і слізною рідиною ссавців. Наприклад, Calyptra eustrigata, що мешкає на території від Індії до Малайзії; і Calyptra thalictri, Calyptra lata. Самці живляться слізної рідиною і кров'ю великих тварин. У цих видів кінчик хоботка сильно склеротізований і модифікований для проколювання шкіри ссавців і живленнякров'ю[1].
Ссавці[ред. | ред. код]
Серед ссавців гемофагія зустрічається у вампірових кажанів. До них належать три види: звичайний вампір, десмод (Desmodus rotundus), білокрилий вампір (Diaemus youngi), мохноногий вампір (Diphylla ecaudata). Всі вони поширені в Центральної і Південної Америці від Мексики до північної Аргентини. Інші кажани, які носять назву «вампірів» (Vampyrum spectrum ,Vampyressa , Vampyrodes ), до гематофагів відношення не мають, живлячись або дрібними хребетними (Vampyrum spectrum ), або плодами і комахами.
Це єдині справжні паразити серед теплокровних хребетних. Живляться вампіри виключно свіжою кров'ю ссавців (Desmodus rotundus) і птахів (Diaemus youngiіDiphylla ecaudata); зрідка нападають на сплячих людей.
Травна система вампірових кажанів пристосована до гематофагії — у них дуже короткий стравохід, а шлунок забезпечений великим мішкоподібним виростом.
Зазвичай ранка від укусу буває 5-10 мм завдовжки і 1-5 мм завглибшки. До краплі крові, яка виступила, вампір прикладає нижню сторону язика. При цьому бічні сторони які загортаються вниз, створюючи трубку, як ніби продовжує глибоку борозенку, що проходить посередині нижньої губи вампіра. Повільними рухами язика вперед і назад досягається вакуум в ротовій порожнині, що змушує кров текти вгору.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лер П. А. — Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т.5. Ручейники и чешуекрылые. Ч.4
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Балашов Ю. С. Эволюция гематофагии среди насекомых и клещей // Энтомол. обозр. — 1999. — Т. 78, вип. 3. — С. 749—763.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гематофаги // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| |||||