Генеральні кортеси Іспанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генеральні кортеси Іспанії
ісп. Cortes Generales de España
Escudo de España.svg

Madrid - Congreso de Diputados 1.JPG

Тип двопалатний парламент
Палати Сенат
Конгрес депутатів
Президент Сенату Піо Гарсіа-Ескудеро
(Народна партія)
з 13 грудня 2011
Президент Конгресу депутатів Ана Пастор Хуліан
(Народна партія)
з 19 липня 2016
Депутати 616
(266 сенаторів)
(350 депутатів)
Політичні групи Народна партія
Іспанська соціалістична робітнича партія
Подемос
Каталонська демократична партія
Громадяни — Громадянська партія
Республіканські ліві каталонії
Баскійська націоналістична партія
Останні вибори 20 грудня 2015
Зала засідань Палац Сенату, площа Марія-Еспаньйола, Мадрид
Палац Кортесів, Каррера-де-Сан-Херонімо, Мадрид
Веб-сторінка www.cortesgenerales.es

Commons-logo.svg Генеральні кортеси Іспанії
ісп. Cortes Generales de España
у Вікісховищі

Генеральні Кортеси (ісп. Cortes Generales/Cortes Españolas) — представницький орган і носій законодавчої влади (парламент) Іспанії.

Система державних органів Іспанії побудована за принципом розподілу влад. Законодавча влада належить Генеральним кортесам, виконавча – здійснюється Урядом, судова влада є основою організації та діяльності незалежних судів. Згідно зі ст.1 Конституції Іспанії від 27 грудня 1978 року, форма політичного правління Іспанії — парламентська монархія. Така форма монархії зумовлює принцип верховенства парламенту над виконавчою владою.

Склад[ред.ред. код]

Генеральні кортеси представляють іспанський народ та складаються із двох палат:

Обидві палати формуються одночасно на основі вільного, загального, рівного та прямого виборчого права таємним голосуванням. Однак, під час обрання депутатів застосовується система пропорційного представництва, а вибори сенаторів проводяться за мажоритарною системою. Активне і пасивне виборче право належить всім іспанцям, які досягли 18 років та володіють політичними правами в повному обсязі. Виборчі права мають також іспанці, які проживають за межами Іспанії. Строк повноважень обидвох палат парламенту складає чотири роки.

Вибори[ред.ред. код]

Вибори до Конгресу[ред.ред. код]

Іспанський законодавець не встановив постійного кількісного складу палати. Тому згідно з Конституцією Іспанії до «Конгресу депутатів» може бути обрано від 300 до 400 депутатів з використанням 3% бар'єру.

Як правило, в останні роки до складу «Конгресу депутатів» обирається 350 осіб, а до складу «Сенату» обираєтьтся 208 сенаторів, і 46 призначаються законодавчими зборами автономних співтовариств.

Виборчим округом є кожна з 50 іспанських провінцій. Міста Сеута та Мелілья, що знаходяться на північному побережжі Африки і належать іспанській Короні, обирають до Конгресу по одному депутату. Органічний закон про загальний виборчий режим від 16 червня 1985 року (останні зміни внесені в 1995 році) та Конституція Іспанії розподіляють загальну кількість депутатів так, щоб забезпечити мінімум одного представника від кожного округу та розподілити інші місця пропорційно кількості населення. Вибори можуть проводитися не раніше тридцяти та не пізніше шістдесяти днів з моменту закінчення повноважень парламенту.

Вибори до Сенату[ред.ред. код]

Від кожної провінції обирається по чотири сенатора, від міст Сеута та Мелілья — по два.

Вибори сенаторів проходять за мажоритарною системою. По 4 сенатора — від провінцій (багатомандатний мажоритарний округ), по 3 сенатора обирають Великі Канарські острови, острови Майорка, острови Тенерифе, по 2 сенатора — міста Сеута та Мелілья, по 1 — острови, крім вищеназваних.

Що стосується острівних провінцій, то кожна з них, яка має кабільдо або острівну раду, утворює виборчий округ для виборів сенаторів. Квота представництва у Сенаті острівних територій встановлена у п.3 ст. 69 Конституції.

Так, від кожного з великих островів (Гран-Канарія, Майорка, Тенерифе) обирається по три сенатора, а від інших островів чи їх груп (Івіса, Форментера, Менорка, Фуертевентура, Гомера, Ієрро, Лансароте і Ла-Пальма) — по одному сенатору. Крім того, частина сенаторів призначається законодавчими зборами так званих «автономних співтовариств» (по одному від кожного такого «співтовариства» і ще по одному від кожного мільйона громадян, що проживають на їх території).

Посилання[ред.ред. код]