Сеута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сеута
Ceuta
—  Автономне місто  —
Автономне місто Сеута
Ciudad Autónoma de Ceuta
Вид на Суету з бельведера Ізабели II біля кордону з Марокко
Вид на Суету з бельведера Ізабели II біля кордону з Марокко
Прапор
Прапор
Герб Сеута }}}
Герб
Координати: 35°53′17″ пн. ш. 5°18′58″ зх. д. / 35.88806° пн. ш. 5.31611° зх. д. / 35.88806; -5.31611
Країна Іспанія
Автономне місто Сеута
Засноване 42 рік н.е.
Статус автономії 14 березня 1995 року
Площа
 - Повна 18,5 км²
Висота над р.м. 10 м 
Найбільша висота 291 м 
Найменша висота м 
Населення (2010)
 - Усього 80 570
 - Густота 4355,1/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 51001
Веб-сайт: www.ceuta.es
Розташування міста на мапі Іспанії
Розташування міста на мапі Іспанії

Сеута (ісп. Ceuta) — іспанське автономне місто (іспанський ексклав) на північному узбережжі Африки. З усіх боків оточене територією Марокко (окрім північної частини, яка омивається водами Середземного моря). Відтак, це місто може мати й іншу характеристику — власне, марокканський анклав (або напіванклав). На початку VIII завойоване мусульманами. У 1415 році захоплене португальцями. Відтоді до 1640 року перебувало у складі Португальського королівства. В ході Реставраційної війни відмовилося визнавати владу нового португальського короля, внаслідок чого залишилося за Іспанією (1668). Головна окраса міста — Сеутський собор. Площа 19 км². Станом на 2010 рік у Сеуті проживало 75 276 мешканців, в основному це іспанці, а також араби, китайці, індуси, євреї тощо. Офіційною мовою автономного міста є іспанська, проте місцеві мешканці послуговуються й арабською.

Назва[ред. | ред. код]

  • Абіла (пун. Abyla, грец. Ἀβύλα, Abýla) — антична карфагенська назва, що походить від гори Абінхік
  • Абле (грец. Ἀβύλη, Abýlē )
  • Апіні (грец. Ἄπινι)
  • Гептадельфи (грец. Ἑπτάδελφοι, Heptádelphoi, «сім братів»; лат. Septem Fratres) — антична греко-римська назва[1].
  • Септем (лат. Septem), Септум (лат. Septum), Септон (грец. Sépton, Σέπτον), Септа (лат. Septa) — римські назви, скорочення від попередньої.
  • Себта (Sebta) — берберська назва, похідна від римської.
  • Сабатан (Sabtan), або Сабтах (سبتة‎, Sabtah) — арабська назва, похідна від римської.
  • Сеута (ісп. і порт. Ceuta) — європейська назва.

Географія[ред. | ред. код]

Сеута розташована в західній частині Північної Африки, на березі Середземного моря, поблизу стратегічно важливої Гібралтарської протоки.

Історія[ред. | ред. код]

Античні часи[ред. | ред. код]

Сеута була заселена здавен, оскільки знаходилась на перетині важливих морських торгових шляхів. Археологічні знахідки та писемні джерела вказують на те, що першими поселенцями тут були, вочевидь, греки. Вони заклали основу майбутнього міста і дали йому назву Heptá Adélphia (грец. Ἑπτὰ Ἀδέλφια), тобто межигір'я, земля семи вершин чи семи братів.

В 319 до н. е. місто підкорили собі карфагеняни. Після Другої Пунічної війни Сеута отримала нову, вже латинську назву: лат. Septem Fratres («сім братів»), а її жителі отримали римське громадянство.

В 429 році н. е. Сеуту захоплюють вандали, а в 534 році місто переходить під протекторат Візантійської імперії як правонаступниці Римської імперії.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

У 616 році місто було зайнято вестготами, а згодом, у 709 році, його захоплюють араби (останні через два роки розпочнуть вторгнення на Піренейській півострів і поступово захоплять майже всю Іспанію).

1415 року мусульманську Сеуту захопили португальці під проводом Жуана І. 1419 року марокканці безупішно намагалися повернути місто. Через півстоліття португальський суверенітет над Сеутою визнали Кастильська Корона і Святий Престол, що відбилося у Алкасоваському (1479) і Тордесіляському (1494) договорах.


За умовами Лісабонського мирного договору (1668) між Португалією та Іспанією визнавалося володінням Іспанії.

Новий час[ред. | ред. код]

Після оголошення державної незалежності Марокко у 1956 Сеута отримала від Іспанії статус «незалежної території», що підпорядкована безпосередньо іспанському урядові.

Іспанія передала Марокко іспанські володіння в Африці Танжер, Тарфайя і територія Іфні, однак залишила собі Сеуту та місто Мелілья. Марокко має територіальні претензії до Іспанії щодо Сеути й офіційно називає цю територію «окупованою Іспанією», попри те, що це місто було іспанським задовго до державного утворення Марокко. З 1995 року Сеута отримує статус автономного міста (ісп. Ciudades autónomas).

Згодом у Сеуту починають проникати незаконні мігранти та біженці з Марокко та інших арабських і африканських країн. Аби унеможливити таку незаконну міграцію Іспанія у 1990-х роках була змушена відгородити Сеуту від Марокко прикордонними укріпленнями протяжністю у 8,2 км, названими Сеуцька стіна.

5 листопада 2007 Сеуту вперше за останні 80 років відвідав іспанський король Хуан Карлос I та королева Софія, котрі були прийняті місцевим населенням з великим піднесенням і радістю. У Марокко ж навпаки — ця подія викликала гостру негативну реакцію, а марокканський уряд назвав цей візит іспанського короля «нестерпною провокацією».

Релігія[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сеута