Генкін Юхим Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Генкін Єфим Борисович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генкін Юхим Борисович
Народивсягрудень 1896
містечко Ляди Гжатського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація
Помер9 лютого 1938(1938-02-09) (41 рік) або 10 лютого 1938(1938-02-10) (41 рік)
Розстрільний полігон «Комунарка»
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка»
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьполітик
Alma materQ4424937?
ПартіяВКП(б)

Юхим Борисович Генкін (Розенталь) (грудень 1896(1896), містечко Ляди Гжатського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — розстріляний 10 лютого 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний і партійний діяч, секретар ЦК КП(б) Білорусі, заступник народного комісара фінансів СРСР. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині службовця. З серпня 1913 по березень 1917 року працював, давав приватні уроки. У 1916 році закінчив гімназію в місті Смоленську, потім навчався на першому курсі фізико-математичного факультету Московського університету.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

У березні — жовтні 1917 року — агітатор, пропагандист Смоленського комітету РСДРП(б).

У листопаді 1917 — грудні 1918 року — помічник секретаря Смоленського губернського комітету РКП(б), член виконавчого комітету Смоленської губернської ради, секретар Спілки деревообробників у Смоленську.

З січня 1919 по травень 1920 року — секретар Смоленського повітово-міського комітету РКП(б).

З 11 по 22 листопада 1920 року — секретар Тимчасового Центрального бюро КП(б) Білорусі. З 26 листопада по 16 грудня 1920 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі. Одночасно з 26 листопада 1920 року — завідувач організаційного відділу ЦБ КП(б) Білорусі.

З 18 грудня 1920 по 25 лютого 1921 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі, один із редакторів газети «Звязда». Під час дискусії про роль профспілок на загальних зборах комуністів (Мінськ, січень 1921 року) виступив на захист поглядів Льва Троцького.

Одночасно в грудні 1920 — липні 1921 року — народний комісар праці РСР Білорусь.

26 липня 1921 — 25 травня 1922 року — народний комісар фінансів РСР Вірменія, член Бюро ЦК КП(б) Вірменії.

У червні 1922 — квітні 1928 року — заступник народного комісара фінансів, народний комісар фінансів Закавказької РФСР.

З травня 1928 по липень 1930 року — завідувач організаційного відділу Закавказького крайового комітету ВКП(б), голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Закавказької РФСР.

У липні — жовтні 1930 року — слухач курсів марксизму-ленінізму в Москві.

У вересні 1930 — лютому 1931 року — в.о. заступника народного комісара фінансів СРСР. У лютому 1931 — лютому 1934 року — заступник народного комісара фінансів СРСР.

Одночасно, з квітня 1931 року — редактор журналу «Финансы и социалистическое хозяйство».

У лютому 1934 — вересні 1936 року — керівник фінансово-банківської групи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У вересні 1936 — жовтні 1937 року — начальник планового сектора Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

11 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 8 лютого 1938 року до страти за звинуваченням в участі у контрреволюційній терористичній організації, розстріляний 10 (або 9) лютого 1938 року. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

28 травня 1955 року реабілітований, 16 червня 1955 року посмертно відновлений у партії.

Джерела

[ред. | ред. код]