Перейти до вмісту

Георгій Михайлович (Романов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георгій Михайлович
рос. Георгий Михайлович
Ім'я при народженніГеоргій Михайлович Романов
Народився11 (23) серпня 1863(1863-08-23)
Тетрі-Цкаро
Помер30 січня 1919(1919-01-30) (55 років)
Петропавлівська фортеця, Петроград
·вогнепальна рана
Громадянство Російська імперія
Діяльністьполітик, нумізмат
Знання мовросійська
УчасникПерша світова війна
ТитулВеликий князь
Військове звання Генерал-лейтенант
РідГольштейн-Готторп-Романови
БатькоМихайло Миколайович
МатиОльга Федорівна
Брати, сестриАнастасія Михайлівна Романова, Grand Duke Sergei Mikhailovich of Russiad, Олександр Михайлович (онук Миколи I), Микола Михайлович (Романов), Олексій Михайлович (Романов) і Михайло Михайлович (Романов)
У шлюбі зМарія Георгіївна
ДітиНіна, Ксенія
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого орла
Орден Білого орла
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя

Портрет роботи Валентина Сєрова (1901).

Великий князь Георгій Миха́йлович Рома́нов (рос. Георгий Михайлович Романов; 23 серпня 1863, Тетрі-Цкаро — 30 січня 1919, Петропавлівська фортеця) — третій син великого князя Михайла Миколайовича і великої княгині Ольги Федорівни, онук імператора Миколи I і дядько імператора Миколи II; генерал-лейтенант (22.07.1909), генерал-ад'ютант (22.07.1909).

Голова Російського генеалогічного товариства (1898—1917); почесний член Імператорського географічного товариства; почесний член Санкт-Петербурзької академії наук; почесний член Історико-родовідного товариства в Москві; почесний член берлінського православного Свято-Князь-Володимирського братства, тощо.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився на Кавказі, поблизу Тифліса, де його батько обіймав посаду Кавказького намісника. Здобув домашню освіту.

Військову службу розпочав у лейб-гвардії уланському Її імператорської величності государині імператриці Марії Федорівни полку. Через пошкоджену в дитинстві ногу, значних успіхів у військовій службі не досяг, проте був шефом низки полків.

У 1895 році був призначений керуючим Російським музеєм імператора Олександра III у Санкт-Петербурзі, перебуваючи на цій посаді незмінно протягом 22 років.

З початком Першої світової війни перебував при Ставці Верховного Головнокомандувача, обіймаючи посаду генерал-інспектора. Згодом, уже як особливий уповноважений імператора Миколи II, виїжджав на різні ділянки театру бойових дій, після чого складав особисті донесення про загальний стан на фронтах: Кавказькому (1914), Південно-Західному (1915), Північно-Західному (1915), Західному і Північному (1916).

Після Жовтневого перевороту 1917 року, вчиненого більшовиками, піддався переслідуванню з боку Радянської влади. У березні 1918 року разом з братом Миколою Михайловичем і кузеном Дмитром Костянтиновичем був зісланий до Вологди, де пробув до липня того ж року. У липні був заарештований і доправлений у Петроград. Розстріляний разом з трьома іншими представниками імператорської родини у січні 1919 року в Петропавлівській фортеці.

Великий князь і нумізматика

[ред. | ред. код]

Великий князь Георгій Михайлович був відомим і видатним нумізматом свого часу. Він був власником одного з найкращих тогочасних зібрань російських монет (до якого, зокрема, входив і Костянтинівський рубль — одна з найрідкісніших монет Російської імперії), виставлених у його особистому мюнц-кабінеті.

У 1886 році великий князь видав свою першу нумізматичну роботу: «Опис і зображення деяких рідкісних монет мого зібрання». Також за його активної участі були видані роботи: «Монети царювання імператора Олександра II» (СПб., 1888), «Монети царювання імператора Миколи I» (СПб., 1890), «Монети царювання імператорів Павла I і Олександра I» (СПб., 1890), «Монети царювання імператора Олександра III (1881—1891)» (СПб., 1891), «Російські монети, карбовані для Пруссії, Грузії, Польщі та Фінляндії», «Монети царювання імператриці Катерини II», «Монети царювання імператриці Єлизавети I й імператора Петра III» та інші.

Родина

[ред. | ред. код]

У 1900 році одружився з Марією Георгієвною, донькою короля Греції Георга I. У подружжя народилося дві доньки: княжни імператорської крові Ніна (1901—1974) і Ксенія (1903—1965).

З червня 1914 року дружина з доньками мешкали в Лондоні (Велика Британія).

Посилання

[ред. | ред. код]