Гернот Ерлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гернот Ерлер
нім. Gernot Erler
Gernot Erler ZMF 2015 19563.jpg
Нині на посаді
Народився 3 травня 1944(1944-05-03)[1][2] (77 років)
Мейсен[3]
Відомий як політик
Місце роботи Університет Фрайбурга
Країна Німеччина
Освіта Вільний університет Берліна і Університет Фрайбурга
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з невідомо[4]
Діти невідомо[4]
Нагороди
gernot-erler.de

Гернот Ерлер (нім. Gernot Erler, нар. 3 травня 1944, Мейсен) — німецький політик, член СДПН з 1970 року, який був депутатом Бундестагу з 1987 по 2017 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерлер вивчав історію, славістику та політологію в Берліні та Фрайбурзі з 1963 по 1967 рік[5].

У 1968—1969 роках — редактор видавництва, а потім науковий співробітник в семінарі з історії Східної Європи в університеті Альберта-Людвіга

У 1980—1987 роках — керівник видавництва в Фрайбурзі

З 1985 року — член президії СДПН по Баден-Вюртембергу

Вперше Ерлер став депутатом Бундестагу на національних виборах 1987 року. Після національних виборів 1994 року він приєднався до керівництва парламентської групи СДПН. З 1994 по 1998 рік він працював головою Підкомітету з питань роззброєння, контролю над озброєннями та нерозповсюдження зброї.

На переговорах щодо формування коаліційного уряду з християнськими демократами під керівництвом канцлера Ангели Меркель за результатами федеральних виборів 2005 року Ерлер очолив делегацію СДПН у робочій групі із закордонних справ[6]. його колегою з ХДС / ХСС був Фрідберт Пфлюгер Під керівництвом міністра Франка-Вальтера Штайнмаєра згодом він працював державним міністром (поряд з Гюнтером Глозером) у Федеральному міністерстві закордонних справ з 2005 по 2009 рік.

Коли СПД повернулася в опозицію з 2009 по 2013 рік, Ерлер працював заступником голови своєї парламентської групи, знову під керівництвом Штайнмаєра.

З 2014 по 2017 рік Ерлер працював координатором уряду Німеччини з питань міжсуспільного співробітництва з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства у Федеральному офісі закордонних справ[7]. З 2015 по 2016 рік він обіймав посаду спеціального представника Німеччини для головування в країні в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у 2016 році, на додаток до своїх інших обов'язків.[8]

Інші види діяльності[ред. | ред. код]

  • Фонд розвитку та миру (SEF), член Консультативної ради
  • Європейська лідерська мережа (ELN), член Консультативної ради[9]
  • Петербургський діалог, член[10]
  • Університет Фрайбурга, член консультативної ради[11]
  • Німецька профспілка об'єднаних послуг (ver.di), член

Політичні позиції[ред. | ред. код]

Путінферштеєр[12]. Виступає проти припинення будівництва «Північного потоку — 2»[13]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die russischen Wahlen und die Verantwortung des Westens. In: Dieter Weirich (Hrsg.): Russland vor den Wahlen (= Deutsche-Welle-Forum. Bd. 1). Edition q, Berlin 1995, ISBN 3-86124-313-X, S. 80–85.
  • Das Unbehagen an den politischen Eliten. Fünf Thesen zu einem Problem. In: Wer führt morgen? Aufgaben und Inhalte von Elitenbildung (= Herrenalber Protokolle. Bd. 105, ISSN 0934-6007). Evangelische Akademie Baden, Karlsruhe 1995, S. 44–47.
  • Globalisierung und die Zukunft der Dritten Welt. In: Wolfgang Thierse (Hrsg.): Ist die Politik noch zu retten? Standpunkte am Ende des 20. Jahrhunderts. (Erhard Eppler gewidmet). Aufbau-Verlag, Berlin 1996, ISBN 3-351-02454-1, S. 300–310.
  • als Herausgeber mit Johanna Deimel: Bulgarien – ein Jahr nach dem Regierungswechsel (= Südosteuropa aktuell 27). Südosteuropa-Gesellschaft, München 1998, ISBN 3-925450-76-9.
  • Global Monopoly. Weltpolitik nach dem Ende der Sowjetunion (= AtV. Aufbau-Thema 8518). Aufbau-Taschenbuch-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-7466-8518-4.
  • Geopolitisches Denken in Russland nach der NATO-Osterweiterung. In: Gabriele Gorzka, Peter W. Schulze (Hrsg.): Auf der Suche nach einer neuen Identität. Russland an der Schwelle zum 21. Jahrhundert. Edition Temmen, Bremen 1998, ISBN 3-86108-332-9, S. 32–45.
  • Experience with Mechanisms of Crisis Management and Conflict Resolution: The Eastern European Case. In: Mark A. Heller (Hrsg.): Europe and the Middle East. New Tracks to Peace? Jaffee Center for Strategic Studies u. a., Herzliya 1999, S. 41–45.
  • Krisenregion Balkan: Herausforderung an das neue Europa. In: Südosteuropa Mitteilungen. Bd. 39, Nr. 1, 1999, ISSN 0340-174X, S. 9–16
  • Oil and Gas in the Caspian Sea Region. In: Dieter Dettke (Hrsg.): A Great Game no more. Oil, Gas and Stability in the Caspian Sea Region. Friedrich-Ebert-Stiftung, Washington DC 1999, ISBN 0-9647348-5-0, S. 1–6.
  • Region of the Future: The Caspian Sea. German Interests and European Politics in the Trans-Caucasian and Central Asian Republics. In: Dieter Dettke (Hrsg.): A Great Game no more. Oil, Gas and Stability in the Caspian Sea Region. Friedrich-Ebert-Stiftung, Washington DC 1999, ISBN 0-9647348-5-0, S. 90–104.
  • Globalisierung oder die Hoffnung auf die Inseln der Mündigkeit. In: Johannes Röser (Hrsg.): Mehr Himmel wagen. Spurensuche in Gesellschaft, Kultur, Kirche. Herder, Freiburg (Breisgau) u. a. 1999, ISBN 3-451-27181-8, S. 214–216.
  • Russia's Role in Europe and the Russian Security Concerns. In: Susan Eisenhower (Hrsg.): NATO at Fifty. Perspectives on the Future of the Atlantic Alliance. Center for Political and Strategic Studies, Washington DC 1999, ISBN 0-9670233-0-0, S. 205–210.
  • „Mit der Bombe leben“. Marie Marcks' Zeichnungen zu Rüstung, Abrüstung und Friedensbewegung. In: Marie Marcks: Karikaturen der letzten 50 Jahre. Herausgegeben von Thomas Werner. Edition Braus, Heidelberg 2000, ISBN 3-926318-73-2, S. 94–100.
  • Was nützt Philosophie im politischen Alltagsgeschäft? In: Hans-Otto Mühleisen (Hrsg.): Vom Nutzen der Philosophie für die Politik. Knecht, Frankfurt am Main 2000, ISBN 3-7820-0838-3, S. 144–150.
  • Der präventive Imperativ und die Lautlosigkeit nachhaltiger Politik. In: Ingeborg Villinger, Gisela Riescher, Jürgen Rüland (Hrsg.): Politik und Verantwortung. Festgabe für Wolfgang Jäger zum 60. Geburtstag. Rombach, Freiburg (Breisgau) 2000, ISBN 3-7930-9262-3, S. 31–34.
  • Osterweiterung: Stolpersteine auf Europas Weg in die Zukunft. In: Südosteuropa Mitteilungen. Bd. 40, Nr. 2, 2000, S. 99–103.
  • Die Russland-Politik des IWF oder das organisierte Verhängnis. In Gabriele Gorzka, Peter W. Schulze (Hrsg.): Russlands Weg zur Zivilgesellschaft. Zentralismus – regionale Eigendynamik. Staatsfunktionen – Privatwirtschaft. Rechtsstrukturen und Normen in einer zivilen Gesellschaft. Partikularinteressen – Gemeinwohl. Edition Temmen, Bremen 2000, ISBN 3-86108-335-3, S. 67–77.
  • Der Kosovo-Krieg ein Jahr danach: Rückblick, Bilanz, Lehren. In: Jörg Calließ (Hrsg.): Europa nach dem Kosovo-Krieg (= Loccumer Protokolle. 00,17, ISSN 0177-1132). Evangelische Akademie Loccum – Protokollstelle, Rehburg-Loccum 2001, S. 123–127.
  • Das bessere Morgen – Wege in die Zukunft Südosteuropas. In: Europa 2030. Eine futuristische Spurensuche in 14 Ländern Südosteuropas. Herausgegeben aus Anlass des 50-jährigen Jubiläums der Südosteuropa-Gesellschaft (= Südosteuropa-Mitteilungen. Sonderausgabe = Bd. 42, H. 1, 2002). Südosteuropa-Gesellschaft, München 2002, S. 13–17.
  • Internationale Politik 1998–2002: Das erzwungene Umdenken. In: Gernot Erler, Michael Müller, Andrea Nahles, Ludwig Stiegler: Mehrheiten mit Links. Werkstattberichte aus Berlin für eine Politik zur Gestaltung der Globalisierung (= Politik im Taschenbuch. Bd. 30). Dietz, Bonn 2002, ISBN 3-8012-0322-0, S. 31–72.
  • Warum der Irak-Krieg nicht sein darf: Drei Gründe. In: Karl-Heinz Harenberg, Marc Fritzler (Hrsg.): No War. Krieg ist nicht die Lösung, Mr. Bush! (= Knaur 77711). Droemer-Knaur, München 2003, ISBN 3-426-77711-8.
  • Der Fall Chodorkowskij. Zur Tomographie eines politischen Konflikts. (PDF; 182 kB). In: Gabriele Gorzka, Peter W. Schulze (Hrsg.): Wohin steuert Russland unter Putin? Der autoritäre Weg in die Demokratie. Campus, Frankfurt am Main u. a. 2004, ISBN 3-593-37585-0, S. 301–325.
  • Russland kommt. Putins Staat – der Kampf um Macht und Modernisierung (= Herder-Spektrum 5566). Herder, Freiburg (Breisgau) u. a. 2005, ISBN 3-451-05566-X.
  • Mission Weltfrieden. Deutschlands neue Rolle in der Weltpolitik. Herder, Freiburg (Breisgau) u. a. 2009, ISBN 978-3-451-30110-0.
  • Das Versagen nach 9/11. Mit besseren Strategien gegen den Terror. Ein Standpunkt. Edition Körber-Stiftung, Hamburg 2011, ISBN 978-3-89684-143-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. Munzinger-Archiv — 1913.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120890518 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. а б http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/E/erler_gernot/258308
  5. Dr. h. c. Gernot Erler, SPD, Bundestag.de
  6. Judy Dempsey (November 10, 2005), Germany to readjust its foreign policies New York Times.
  7. Гернот Эрлер из Берлин – профиль автора, статьи и публикации | IPG Journal. www.ipg-journal.io. Процитовано 2021-01-19. 
  8. Gernot Erler appointed Special Representative of the Federal Government for the OSCE Chairmanship in 2016 Federal Foreign Office, press release of December 15, 2014.
  9. Advisory Board European Leadership Network (ELN).
  10. German Members Petersburger Dialog.
  11. Advisory Board University of Freiburg.
  12. Krim-Krise: Diese Deutschen verstehen Russland - Bilder & Fotos - WELT. DIE WELT. Процитовано 19 January 2021. 
  13. Welle (www.dw.com), Deutsche. Ґернот Ерлер: Санкції США проти РФ зашкодять енергобезпеці Європи | DW | 27.07.2017. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2021-01-19. 

Посилання[ред. | ред. код]