Глибочок (Борщівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Глибочок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Глибочецька сільська рада
Код КОАТУУ 6120882401
Основні дані
Населення 1 621
Територія 2.298 км²
Густота населення 705.4 осіб/км²
Поштовий індекс 48731
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°49′13″ пн. ш. 25°55′35″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 25.92639° сх. д. / 48.82028; 25.92639Координати: 48°49′13″ пн. ш. 25°55′35″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 25.92639° сх. д. / 48.82028; 25.92639
Середня висота
над рівнем моря
265 м
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Озеряни-Пилатківці
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48731, с. Глибочок
Сільський голова Плевачук Любов Іванівна
Карта
Глибочок. Карта розташування: Україна
Глибочок
Глибочок
Глибочок. Карта розташування: Тернопільська область
Глибочок
Глибочок

Глибочок у Вікісховищі?

Глибочо́к — село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області. Розташоване на північному заході району.

Поштове відділення — Глибочецьке. Центр сільради. До Глибочка приєднано хутір Пеньки.

Розташоване на березі річки Драпака — притоки Нічлави. Населення — 1645 осіб (2003).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 377 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від районного центру міста Борщів.

Клімат[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Глибочок розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Глибочка
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C −1 0,5 5,6 14,1 19,9 22,9 24,1 23,5 19,5 13,3 6,1 1,2
Середня температура, °C −4,4 −2,9 1,6 8,8 14,3 17,5 18,9 18,1 14,2 8,6 3,0 −1,7
Середній мінімум, °C −7,8 −6,3 −2,4 3,6 8,8 12,2 13,7 12,8 9,0 4,0 −0,1 −4,5
Норма опадів, мм 33 31 32 53 75 99 99 65 54 35 35 38
Джерело: http://en.climate-data.org/location/264507/


Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

Поблизу Глибочка виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, поселення трипільської (IV—III тис. до н. е.) та черняхівської культур, давньоруського часу (12 століття), поховання доби міді.

1955 р. розвідкою львівського історичного музею зібрано відомості про випадково відкрите на полі «Попові долини» тілопальне поховання скіфського часу. За свідченням вчителя місцевої школи, який брав участь у цьому відкритті, воно знаходилось у східній частині згаданого урочища біля випадково відкритого тут поховання липицької культури[1].

Поселення трипільської культури належить до етапу С і розміщене в західній частині поля «Попові долини», на південно-західному схилі невисокого підвищення на березі струмка. На поверхні поля зібрано уламки посуду та глиняної обмазки жител. У кількох місцях виявлено скупчення глиняної обмазки, що походить з розораних жител. Розвідка І. К. Свешнікова у 1956 р. Матеріали і документація зберігаються у Львівському історичному музеї[2].

Польський період[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1469 року. У люстрації вказано, що маєтність Глибочок у володіння Підпилипського надана руською грамотою Федора Коріятовича[3].

1494 року частково спалене внаслідок нападу татар.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», кооператива.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,51
російська 0,37
польська 0,06

Релігія[ред. | ред. код]

Є церкви Пречистої Діви Марії (1896; мурована), Павла і Петра на хуторі Пеньки (1994; мурована), костел (1890), «фігура» Божої Матері (2004).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969).

Встановлено пам'ятні знаки:

  • на честь скасування панщини
  • проголошення незалежності України (1992).

Насипано символічні могили УСС (1993) і Борцям за волю України (1996).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, агрофірма, ВАТ «Надзбручанське».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • громадський діяч у Канаді Й. Лозинський,
  • оперна й камерна співачка С. Федчук.
  • Антін Косар — український літератор, культурно-просвітницький і громадський діяч.

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959. — С. 9-10.
  2. Свешніков І. К. Археологічні роботи Львівського історичного музею в 1952—1957 рр. // Археологічні роботи музею в 1952—1957 рр. — Львів, 1959. — С. 8/
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 45.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  5. Петро Довгошия. Казновський Антоній / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 11. — ISBN 966-528-199-2.

Література[ред. | ред. код]