Головченко Іван Харитонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головченко Іван Харитонович
{{{ім'я}}}

Час на посаді:
9 квітня 1962 — 16 червня 1982
ПопередникОлексій Бровкін
НаступникІван Гладуш

Народився14 жовтня 1918(1918-10-14)
Лиман Другий, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Українська Держава
Помер9 листопада 1992(1992-11-09) (74 роки)
Київ, Україна
Політична партіяКПРС
Особистий підписIvan Holovchenko Signature 1964.png
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Іва́н Харито́нович Голо́вченко (14 жовтня 1918(19181014), село Лиман Другий, тепер Дворічанського району Харківської області — 8 листопада 1992, Київ) — генерал-полковник (1977), письменник, міністр охорони громадського порядку УРСР, міністр внутрішніх справ УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6–10-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ (1954–1956). Член ЦК КПУ (1966–1986).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1935 році закінчив залізничну школу фабрично-заводського навчання (ФЗН). Член комсомолу (ВЛКСМ) з 1935 року.

У 1935–1939 роках — слюсар, бригадир, приймальник, секретар комсомольської організації вагонної дільниці станції Куп'янськ Харківської області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939 році закінчив курси при політичному відділі Північно-Донецької залізниці у місті Артемівську.

З 1939 року працював інструктором в Артемівському політвідділі залізниці, Дебальцівському, Куп'янському, Попаснянському вагонних і паровозних депо, дистанцій шляхів.

У період німецько-радянської війни з 1941 року працював помічником начальника політвідділу по комсомолу Ворошиловградського відділення залізничного вузла Північно-Донецької залізниці. У липні 1942 евакуював Міллеровську залізничну дільницю. 5 вересня 1942 року за успішну евакуацію Донбасу був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку».

У 1942–1943 роках — помічник начальника політвідділу по комсомолу Абдулінського відділку залізниці імені Куйбишева РРФСР.

У 1943–1945 роках — секретар по кадрах Ворошиловградського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1945–1948 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1948–1950 роках — секретар по кадрах Кадіївського міського комітету КП(б)У Ворошиловградської області.

У 1950–1951 роках — 1-й секретар Краснолуцького міського комітету КП(б)У Ворошиловградської області.

У 1951–1953 роках — завідувач відділу адміністративних органів Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

20 листопада 1953 — 14 вересня 1954 року — 1-й секретар Ворошиловградського міського комітету Компартії України.

У 1954–1955 роках — начальник Управління Комітету державної безпеки при РМ УРСР по Ворошиловградській області.

У вересні 1955 — квітні 1962 року — заступник голови Комітету державної безпеки при РМ Української РСР.

9 квітня 1962 — 16 червня 1982 року — Міністр охорони громадського порядку Української РСР, Міністр внутрішніх справ Української РСР.

Член Спілки письменників України (з 1967).

Потім — на пенсії у Києві.

Автор детективів[ред. | ред. код]

  • Головченко І. Х., Мусієнко О. Г. Золоті ворота; Чорне сонце: Романи: Тетралогія. Кн. 1. — К.: Дніпро, 1981. — 557 с.
  • Головченко І. Х., Мусієнко О. Г. Білий морок; Голубий берег: Романи: Тетралогія: Кн. 2. — К.: Дніпро, 1986. — 739 с.
  • Головченко И. Х. Черная тропа (Третья встреча; Под чужим именем; Первая ошибка; Тайна спичечной коробки; Полет в никуда; Запутанное дело; Возвращение; Месть врага; ЧП) (1971)
  • Головченко И. Х. Черная тропа: Повести и рассказы (1972)
  • Петровка, 38: Сборник (Семенов Ю. Петровка, 38; Головченко И. Три встречи; Беляев А., Сыромятников Б,.Угринович В. Провал акции Цеппелин)(1971)

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання. — К., 1975.

Посилання[ред. | ред. код]