Гоноболін Олександр Чарльзович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Гоноболін
Основна інформація
Дата народження 27 листопада 1953(1953-11-27) (65 років)
Місце народження Ленінградська область
Громадянство Україна Україна
Професія скрипаль, композитор, диригент, педагог
Інструменти скрипка
Жанр камерна музика
gonobolin.pp.ua
Нагороди
Заслужений артист України

Олекса́ндр Ча́рльзович Гонобо́лін — заслужений артист України[1], скрипаль, диригент, композитор, член французьких асоціацій композиторів «SACEM» та виконавців «SPEDIDAM». Член ДААСП (Україна).

Автор численних творів для оркестру, ансамблю, скрипки, фортепіано.

Біографія[ред. | ред. код]

Походження та родина[ред. | ред. код]

Батько композитора — Чарльз Олексійович — російський ремісник з Ленінградської області, переселився до Абхазії в 1950-х роках, де захопився архітектурою. В Абхазії він знайшов нову батьківщину і брав участь в її долі, неодноразово відновлюючи набережні, парки, санаторії.

Сім'я Гоноболіних брала активну участь у мистецькому житті м. Сухумі. Частою гостею у них була Варвара Дмитрівна Бубнова — російська художниця, педагог, мистецтвознавець. Можливо, тому Ольга, молодша сестра Олександра Гоноболіна, стала художницею. А майбутнє Олександра визначили батьки, відчувши його музичні здібності.

У Олександра Гоноболіна є двоє синів: старший — економіст в банку, молодший Данило теж музикант.[2][3][4]

Освіта[ред. | ред. код]

Навчання грі на скрипці Олександр Гоноболін почав з шести років в дитячій музичній школі № 1 Сухумі у Ганни Дмитрівни Бубнової-Оно. Після закінчення, в 1967 році, Олександр продовжив навчання в Київській середній спеціальній школі ім. М. В. Лисенка у доцента П. М. Макаренко.

У 1972 році вступив до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (з 2005 року — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського).

З 1974 по 1978 рік займався в класі професора О. М. Пархоменко[5][6].

Артистична діяльність[ред. | ред. код]

З 1977 року починається артистична діяльність Олександра Гоноболіна.

У 1977 році Олександр став лауреатом 1-ї премії українського конкурсу скрипалів у м. Києві.

У 1989 році присвоєне почесне звання «Заслужений артист України».[7]

Працював: концертмейстером Державного симфонічного оркестру Абхазії; солістом Сухумської, Херсонської, Миколаївської філармоній; диригентом Миколаївського камерного оркестру «Капріччіо»; викладачем Сухумського музичного училища.

Він виступає в Україні, Росії, Франції, Болгарії, Угорщині, Німеччині, Голландії, Іспанії[8], Ізраїлі, Грузії, Абхазії, виконуючи музику відомих композиторів, а також свої твори.

Композиторська діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 200 творів. Серед них — твори для симфонічних та камерних оркестрів, ансамблів, струнно-смичкових інструментів, фортепіано, а також вокальні твори.

П'єси для скрипки і фортепіано Largo, La Danse, Tango Музичної федерацією Франції рекомендовані для іспитів в музичних закладах країни.

Написав музику до спектаклів, поставлених у театрах Риги, Залаегерсег (Угорщина)[9], Києва[10], Херсона[11], Миколаєва.

Диригентська діяльність[ред. | ред. код]

В даний час О. Гоноболін очолює Камерний оркестр «ARS-NOVA» Миколаївської обласної філармонії[12][13]. В репертуарі колективу найкращі зразки світової класики, твори українських композиторів, а також власні композиції О.Гоноболіна.

Основні твори[ред. | ред. код]

Твори для камерного оркестру[ред. | ред. код]

  • Адажіо і Алегро (1984)
  • Музичний жарт на тему C. Фостера «О, Сюзанна!» (Соло скрипки) (1988)
  • Симфонія «Романтична» для камерного оркестру (1989)
  • Капріччіо (соло Флейти) 1989
  • Верхи на необ'їжджений секунді (1989)
  • Серенада (2006)
  • Зимовий вальс (2009)
  • Крива полька (соло Флейти) (2009)
  • Танго кішок (2010)
  • Різдвяний жарт (2010)
  • Соль-ре-соль (Музичний жарт на тему Моцарта) (2010)
  • Попурі на аргентинські танго (2011)
  • Жартівлива фантазія (2011) + Ансамбль народних інструментів

Твори для камерних ансамблів[ред. | ред. код]

  • Музиканти сміються (5 мініатюр) (1984) (скрипка і контрабас)
  • Концертна імпровізація (1984) (скрипка і контрабас)
  • Грузинський танець (1984) (скрипковий дует)
  • Фантазія на теми пісень Великої вітчизняної війни (1985) (струнний квартет)
  • Грузинський танець Скрипкові ансамблі випуск 5. 1988 (версія для ансамблю скрипалів)
  • Безтурботна компанія (1989) (фортепіанне тріо)
  • Споглядання (1991) (фортепіанне тріо)
  • Самотність для двох (1994) (скрипковий дует)
  • Танго кішок (оригінал для скрипки і фортепіано) (1999; фортепіанний дует)
  • Фантазія на тему «Вечірній дзвін» (1999) (скрипка, баян, контрабас)
  • Муз. ілюстрації до казки Теремок (2011) (струнний квартет)

Твори для соло інструментів з Камерним оркестром[ред. | ред. код]

  • Пустотливі синкопи (соло флейти) (1986)
  • Нюанс любові (соло флейти і контрабаса) (1988)
  • Безтурботна компанія (1989) (соло скрипки і віолончелі)

Твори для скрипки з оркестром[ред. | ред. код]

  • Концерт-фантазія (1984)
  • Прелюдія, колискова і регтайм (1984)
  • Танець (1984)
  • Посвята Ф. Крейслеру (1985)
  • Пора, Маестро! (1986) «Музична Україна» Скрипкові ансамблі випуск 7. (1989)
  • Томління (1995)
  • Ларго (1998)
  • Вальс «Souvenir de l'Aubiniere» (1999)
  • Самотній місяць (1999)
  • Босса нова (1999)
  • Роздум (1999)
  • Танго (1999)
  • Гумореска (1999)
  • Колискова синові (2000)
  • Тарантела (2000)
  • Концерт «Зима» з циклу «Пори року» (2003)
  • Бажання (2004)
  • АлГоРитми (2004)
  • Танго вогню (2011)
  • Споглядання (2011)
  • Танго в поцілунку (2011)
  • Місячна рапсодія (фантазія на теми старовинних танго)

Твори для скрипки та фортепіано[ред. | ред. код]

  • Прелюдія, колискова і регтайм (1984)
  • Танець (1984) Видано у Франції LC Editions (1999)
  • Посвята Ф. Крейслеру (1985)
  • Томління (1995)
  • Ларго (1998) Видано у Франції LC Editions (1999)
  • Вальс «Souvenir de l'Aubiniere» (1999) Видано у Франції LC Editions (2001)
  • Самотній місяць (1999)
  • Босса нова (1999)
  • Клоун з броньовичком (1999)
  • Роздум (1999)
  • Танго (1999) Видано у Франції LC Edition (2001)
  • Танго кішок (1999)
  • З нового вікна (1999)
  • Гумореска (1999)
  • Колискова синові (2000)
  • Тарантела (2000) Видано у Франції LC Edition (2001)
  • АлГоРитми (2004)
  • Танго вогню (2011)
  • Споглядання (2011)
  • Танго в поцілунку (2011)

Твори для скрипки соло[ред. | ред. код]

  • Осінь в Нормандії (1996)
  • Ескіз до портрета Художника (1998)

Твори для юних скрипалів[ред. | ред. код]

  • 12 маленьких дуетів (2001)
  • 6 маленьких дуетів (2001)
  • Мелодія (2009)
  • Дрібничка (2009)
  • Гарний настрій (2009)
  • Старанний учень (2010) (2 скрипки — учень і педагог)
  • Танго злого собаки (2011)

Твори для фортепіано[ред. | ред. код]

  • Фуга
  • 2 скороминущості
  • Блюз
  • Танго кішок (для 4-х рук)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ХЕРСОН. ГРОМАДА. ІНІЦІАТИВА
  2. Первый сольный концерт. Архів оригіналу за 2012-10-24. Процитовано 2011-12-01. 
  3. Когда сердце стучит в ритме танго. Архів оригіналу за 2012-10-16. Процитовано 2011-12-01. 
  4. Газета Вгору — Александр Гоноболин: «У скрипки — мой характер». Архів оригіналу за 27 серпень 2014. Процитовано 1 грудень 2011. 
  5. 5 липня 2011 пішла у вічність українська скрипалька, педагог Ольга Пархоменко. Інформаційне агентство ПРО
  6. Вечерний Николаев — За диригентським пультом — автор
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР про присвоєння трудящим міста Миколаєва почесних звань Української РСР від 8 вересня 1989 р.
  8. Magistral concierto de Año Nuevo en Roquetas de Mar = Новорічний концерт майстра в Рокетас-де-Мар
  9. «Наші ляльки — в Угорщині». Гривна № 42 (406) від 17.10.2002
  10. "Цей, той і інші ". Музика до вистави О. Гоноболіна. Архів оригіналу за 29 жовтень 2011. Процитовано 1 грудень 2011. 
  11. Репертуар Херсонського театру ляльок. Музика до вистав О. Гоноболіна
  12. В оркестрі «ARS-NOVA» — новий диригент. // Газета «Вечірній Миколаїв» від 04 лютого 2010
  13. Вечерний Николаев — Концерт состоится при любой погоде

Посилання[ред. | ред. код]