Горбань Василь Мусійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Мусійович Горбань
Народження 12 березня 1918(1918-03-12)
с.Федосіївка Оренбурзької губернії Російської імперії
Смерть 9 травня 1977(1977-05-09) (59 років)
Москва, СРСР
злоякісна пухлина
Поховання Преображенське кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ  танкові війська
Освіта Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19371977
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова III степеня Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Васи́ль Мусі́йович Го́рбань (нар. 12 березня 1918(19180312) — 9 травня 1977) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), генерал-лейтенант танкових військ (1967). Депутати ВР УРСР 8-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1918 року в селі Федосіївка Орського повіту Оренбурзької губернії (нині селище Кувандикского району Оренбурзької області). У 1937 році закінчив Орську педагогічне училище. Працював комбайнером у радгоспі.

У Червоній армії з 1937 року. В 1939 році закінчив Саратовське танкове училище. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—1940 років.

Служив у танкових військах (в Білоруському військовому окрузі).

Учасник німецько-радянської війни: з червня 1941 року воював на Північно-Західному та Ленінградському фронтах.

Командир батальйону 152-ї танкової бригади (8-а армія, Ленінградський фронт) майор В. М. Горбань відзначився 17-24 вересня 1944 року при прориві ворожої оборони на північ від міста Тарту (Естонія) і в боях за визволення міста Таллінн і порту Хаапсалу (Естонія). Передовий загін рухомої танкової групи під його командуванням знищив 2-і штурмові гармати, декілька БТР, багато гітлерівців.

24 березня 1945 року Василю Мусійовичу Горбаню присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8056).

Після війни до 1949 року продовжував службу в танкових військахПрибалтійському і Білоруському військових округах).

У 1951 році закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ. У 1956 році закінчив Військову академію Генштабу.

Командував танковою дивізією (в Київському військовому окрузі). У 1965—1969 — командувач 3-ї загальновійськової армії (в Групі радянських військ у Німеччині).

У 1969—1974 роках — 1-й заступник командувача військами Київського військового округу.

У 1971 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу.

З 1975 року — начальник управління штабу Об'єднаних збройних сил держав — учасниць Варшавського Договору. Депутат Верховної Ради Української РСР 8-го скликання. Жив у Москві. Помер 9 травня 1977. Похований на Преображенському цвинтарі в Москві.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987. — С. 348 (рос.)