Горбань Василь Мусійович
Василь Мусійович Горбань | |
---|---|
Народження |
12 березня 1918 с.Федосіївка Оренбурзької губернії Російської імперії |
Смерть |
9 травня 1977 (59 років) Москва, СРСР злоякісна пухлина |
Поховання | Преображенське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1937—1977 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви |
Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Васи́ль Мусі́йович Го́рбань (нар. 12 березня 1918 — 9 травня 1977) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), генерал-лейтенант танкових військ (1967). Депутати ВР УРСР 8-го скликання.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 12 березня 1918 року в селі Федосіївка Орського повіту Оренбурзької губернії (нині селище Кувандикского району Оренбурзької області). У 1937 році закінчив Орську педагогічне училище. Працював комбайнером у радгоспі.
У Червоній армії з 1937 року. В 1939 році закінчив Саратовське танкове училище. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—1940 років.
Служив у танкових військах (в Білоруському військовому окрузі).
Учасник німецько-радянської війни: з червня 1941 року воював на Північно-Західному та Ленінградському фронтах.
Командир батальйону 152-ї танкової бригади (8-а армія, Ленінградський фронт) майор В. М. Горбань відзначився 17-24 вересня 1944 року при прориві ворожої оборони на північ від міста Тарту (Естонія) і в боях за визволення міста Таллінн і порту Хаапсалу (Естонія). Передовий загін рухомої танкової групи під його командуванням знищив 2-і штурмові гармати, декілька БТР, багато гітлерівців.
24 березня 1945 року Василю Мусійовичу Горбаню присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8056).
Після війни до 1949 року продовжував службу в танкових військах (в Прибалтійському і Білоруському військових округах).
У 1951 році закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ. У 1956 році закінчив Військову академію Генштабу.
Командував танковою дивізією (в Київському військовому окрузі). У 1965—1969 — командувач 3-ї загальновійськової армії (в Групі радянських військ у Німеччині).
У 1969—1974 роках — 1-й заступник командувача військами Київського військового округу.
У 1971 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу.
З 1975 року — начальник управління штабу Об'єднаних збройних сил держав — учасниць Варшавського Договору. Депутат Верховної Ради Української РСР 8-го скликання. Жив у Москві. Помер 9 травня 1977. Похований на Преображенському цвинтарі в Москві.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987. — С. 348 (рос.)
- Народились 12 березня
- Народились 1918
- Померли 9 травня
- Померли 1977
- Поховані на Преображенському цвинтарі
- Радянські танкісти Другої світової війни
- Випускники Військової академії бронетанкових військ імені Р. Я. Малиновського
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова III ступеня
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Уродженці Оренбурзької губернії
- Учасники радянсько-фінської війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Депутати Верховної Ради УРСР 8-го скликання