Горбачі (Ніжинський район)
| село Горбачі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бобровицька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1939 |
| Населення | 288 (20.12.2017)[1] |
| Площа | 4,1 км² |
| Густота населення | 70,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17412 |
| Телефонний код | +380 4632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°47′46″ пн. ш. 31°36′57″ сх. д. / 50.79611° пн. ш. 31.61583° сх. д.Координати: 50°47′46″ пн. ш. 31°36′57″ сх. д. / 50.79611° пн. ш. 31.61583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
133 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 |
| Карта | |
  Горбачі | |
 Горбачі | |
| Мапа | |
| |
Горбачі́ — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення - 288 осіб. До Горбачівського старостинського округу належить село Зелене.
Географія
Село розташоване в північно-східній частині району. Відстань від районного центру автомобільними шляхами — 22 км, до залізничної станції Кобижча — 12 км, до обласного центру — 150 км.
Село на чотирьох горбах, відстань між якими 2,5-3 км, протяжність села — до 8 км. За даними перепису 2006 року у Горбачах проживало 446 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село заселене вихідцями із села Кобижча в середині XIX ст. Після реформи 1861 вони одержали земельні наділи, на яких згодом і побудували собі нові оселі. Утворилося декілька хуторів, назви яких пішли від прізвищ переселенців: Киселі, Вітри, Олешки, Шаповали. Поблизу села Горбачі виявлені кургани ІІ-І тис. до н. е. У 1936 - 1939 роках проходило велике планове переселення, метою якого було створення одного населеного пункту. Це завдання з певних обставин не виконали. Три великі хутори, відстань між якими два-три кілометри, умовно об'єднали в один населений пункт, названий на честь першого голови сільської ради Віктора Петровича Горбача. В об'єднаному колгоспі хутори стали називати бригадами. Ще один хутір - Зелений - належав до Горбачівської сільської ради, у колгоспі значився четвертою бригадою.
Голодомор[ред. | ред. код]
Село постраждало від геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СРСР. Від терору голодом загинуло 56 осіб, у тому числі діти. Найбільше постраждали родини Ярмоленків, Ярмаків, Гуринів, Потоцьких, Шаповалів.[2]
Під час колективізації приватні господарства зганяли у так звані колгоспи, яких сформували чотири. Пізніше їх злили в один, що складався з 4 артілей.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
