Макарівка (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Макарівка
Макарівка. Земська школа, збудована у 1913 році
Макарівка. Земська школа, збудована у 1913 році
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бобровицький район
Рада Бобровицька
Основні дані
Засноване 1300
Населення 536 (01.01.2019)
Площа 1,362 км²
Густота населення 393,54 осіб/км²
Поштовий індекс 17414
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°45′23″ пн. ш. 31°19′41″ сх. д. / 50.75639° пн. ш. 31.32806° сх. д. / 50.75639; 31.32806Координати: 50°45′23″ пн. ш. 31°19′41″ сх. д. / 50.75639° пн. ш. 31.32806° сх. д. / 50.75639; 31.32806
Середня висота
над рівнем моря
120 м[1]
Водойми Бистриця
Найближча залізнична станція Макарівка
Місцева влада
Адреса ради 17400, Чернігівська обл., Бобровицький р-н, м. Бобровиця, вул. Лупицька, 4.
Карта
Макарівка. Карта розташування: Україна
Макарівка
Макарівка
Макарівка. Карта розташування: Чернігівська область
Макарівка
Макарівка
Мапа

CMNS: Макарівка у Вікісховищі

Мака́рівка — село в Україні, у Чернігівській області, Бобровицькому районі на річці Бистриці. Населення складає 536 осіб на 220 дворів.[2] Біля села розташовано залізничний зупинний пункт «Макарівка» (1964).

Історія[ред. | ред. код]

У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) серед опису Бобровиці та навколишніх сіл Макарівка не згадується. Однак є згадка про млин на річці СБобровиці — у власності бобровицького міщанина Макарка Анисченка.[3] Можливо, саме власник млина дав назву селу.

1720 року жалувана грамота Петра I, видана Києво-Печерській Лаврі, підтвердила раніше надані права монастиря на Макарівку з млином.[4] Згідно з Генеральним слідством Київського полку, в 1726 році «въ селѣ Макаровцѣ и Сухинцѣ» 52 двори були маєтностями Києво-Печерської Лаври.[5].

Згідно з Рум'янцевським описом (1765—1769) селяни платили Лаврі консистенський податок та відбували панщину 3 дні на тиждень по 1 душі від двору.[6]

1781 року в Макарівці було 28 хат, де жили посполиті та козацькі підсусідки.[7] За даними ревізії 1782 року 119 чоловіків та 105 жінок у Макарівці належали до вѣдомства Макаровскаго Києво-Печерської Лаври.[8] 1787 року тут жило 38 дорослих чоловіків — казенних людей.[9]

Храм Великомучениці Параскеви (1922)

За даними 1859 року населення села становило 610 осіб на 87 дворів[10]. Серед них — 290 чоловік та 320 жінок. Макаровка — деревня казенная, при рч. Бобровицѣ.

За переписом 1897 року в селі мешкало 874 осіб (усі назвали себе православними), серед них — 409 чоловіків та 465 жінок[11].

1913 року збудовано земську школу, яка у 2013 році відзначила своє століття.[12]

1922 року освячено храм Великомучениці Параскеви[13].

За даними податкових списків 1923 року в Макарівці були 293 господарства, у яких мешкало 1211 осіб. Макарівка належала до Козелецького району (а не до Бобровицького) Ніжинської округи Чернігівської губернії. До райцентру було 28 верст польовими дорогами, до станції Бобровиця — 4 версти. Село мало свою сільраду та школу, телефону не було.[14]

Спорт[ред. | ред. код]

Перше чемпіонство Фк "Єдність" (Макарівка) в чемпіонаті Бобровицького району з футболу..jpg

В селі Макарівка базується аматорський футбольний клуб "Єдність". Фк ''Єдність'' (Макарівка) є дворазовим чемпіоном Бобровицького району з футболу (2019 та 2020 років), а також володарем кубку Бобровицького району (2017 та 2019 років).

Люди[ред. | ред. код]

В селі народився Гомон Олексій Олександрович (1938—2003) — український артист балету, хореограф і педагог.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 4 травня 2008. 
  2. ПАСПОРТ територіальної громади Бобровицької міської ради. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2015. 
  3. В. О. Романовський. Переписні книги 1666 року. — Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933. — с. 344. [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
  4. Евгений (Болховитинов), митр. Описание Киево-Печерской Лавры с присовокуплением разных грамот и выписок. — Киев, 1826. — Прибавленіе къ описанію. — с. 129. http://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=nyp.33433051578486;view=1up;seq=281
  5. Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 41. https://archive.is/20130417212847/ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798
  6. М. Ткаченко. Наукове розроблення Румянцевської ревізії // «Україна», 1924, кн. 3, с. 40. http://chtyvo.org.ua/authors/Ukraina/1924_Knyha_3/ [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  7. В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 96. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 3 листопада 2016. 
  8. Евгений (Болховитинов), митр. Описаніе Кіевопечерской Лавры съ присовокупленіемъ разныхъ грамотъ и выписокъ. — Кіевъ, 1826. — Прибавленіе къ описанію. — с. 139.
  9. В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 258. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 3 листопада 2016. 
  10. "Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с. 63. http://narod.ru/disk/15142447000/Chernigovskaya_gub-1866.rar.html [Архівовано 12 липня 2013 у Wayback Machine.].
  11. Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — с. 264.
  12. Історія Макарівської школи [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.] // Сайт школи
  13. Україна Інкогніта. Макарівка. http://ukrainaincognita.com/khramy/makarivka [Архівовано 28 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  14. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год  / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 44-45. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]