Запоріжжя (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Запоріжжя
Герб
Братська могила на околиці села, березень 2021
Братська могила на околиці села, березень 2021
Братська могила на околиці села, березень 2021
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Бобровицька міська громада
Основні дані
Засноване 1924
Населення 64 (20.12.2017)[1]
Площа 0,833 км²
Густота населення 76,83 осіб/км²
Поштовий індекс 17451
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°36′39″ пн. ш. 31°46′58″ сх. д. / 50.61083° пн. ш. 31.78278° сх. д. / 50.61083; 31.78278Координати: 50°36′39″ пн. ш. 31°46′58″ сх. д. / 50.61083° пн. ш. 31.78278° сх. д. / 50.61083; 31.78278
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Місцева влада
Адреса ради 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46
Карта
Запоріжжя. Карта розташування: Україна
Запоріжжя
Запоріжжя
Запоріжжя. Карта розташування: Чернігівська область
Запоріжжя
Запоріжжя
Мапа
Мапа

Запорі́жжя — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Село розташоване в південно-східній частині району, відноситься до Гаврилівського старостинського округу. Західна частина села частина межує з Київською областю.

Відстань до села Гаврилівки — 2,5 км, районного центру автомобільними шляхами — 42 км, до обласного центру — 149 км. Село розташоване за 39 км від залізничної станції Кобижча та на автомобільній дорозі Київ-Суми, яка проходить через село.

Історія[ред. | ред. код]

Засновано в 1924 році на городищі стану Загорож, що існував в Київській Русі з X століття для коней княжих гінців «повозу». Село назване ім'ям першого управителя економією Запорожця Сака Яковича, сина козака. Одна третина мешканців села постраждали під час Голодомору 1932—1933 р.р. До 1 грудня 1933 року відносилось до Новобасанського району Чернігівської області, а після скасування району увійшло до адміністративної території Бобровицького району. На антинацистських фронтах Німецько-радянської війни воювало 73 мешканці і загинуло 38. Орденами й медалями було відзначено 66 бійців регулярної армії. До 1996 року на території села існувало друге відділення колгоспу «Зоря», нині створене сільськогосподарське товариство «Зоря», що базується в сусідньому селі Гаврилівка. Зберігся "чугунний" насип від Запоріжжя до Гаврилівки, Українки і Нового Бикова на якому існувала вузкоколійна залізниця для перевезення цукрового буряку з навколишніх сіл і селянських господарств до тоді діючого цукрозаводу у Новому Бикові.

У Запоріжжя, у село, за Биків, На храм, на Петра у святій тиші

Несе вітрець — усім привіт великий

З країни моря — музику душі..

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,25%
російська 1,75%

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Запорожець Сак Якович, один із засновників села, управитель Запорізького відділення Петрівської Економії, замордований НКВС в 1937 р.
  • Проценко Володимир Миколайович[2], у літературі Володимир Чорномор, — український письменник, член Національної Спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України. Автор більше 20 поетичних і прозових книг, 30 пісень. Лауреат премії Кабінету Міністрів «ЗОЛОТЕ ПЕРО УКРАЇНИ», міжнародної літературної премії ім. Івана Багряного, всекримської літературної премії ім. Степана Руданського та премії Військово-Морських Сил України ім. Ярослава Окуневського. Живе і працює в місті Боярка.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 23 травня 2019.
  2. Проценко Владимир Николаевич [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]