Грабянка Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Грабянка
Грабянка Григорій Іванович
[[Файл:|120px|]]
Прапор
Гадяцький полковник
1730 — 1738
 
Професія: письменник
Народження: невідомо
Смерть: 1738(1738)
Громадянство: Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина
Дружина: Євдокія Іванівна Забіла
Діти: Іван

Григорій Іванович Грабянка (*до 1666 — бл. 1738) — український державний та військовий діяч у добу Гетьманщини. Полковник Гадяцького полку, автор одного з відомих козацьких літописів — «Літопису Граб'янки». Зять одного з конфідентів Гетьмана Іоанна Мазепи Івана Забіли.

Автор «Літопису Григорія Грабянки»

Біографія[ред.ред. код]

Походив імовірно з українізованої гілки польського роду Грабянків з Люблінщини, початки якого документально простежуються з 1450 року. З того часу походить згадка про надання королем польським і великим князем литовським Казимиром Ягеллончиком ґрунтів шляхтичеві Пшибиславові Грабянці. Рід був дуже розгалужений, печатався гербом Лещиць[1]

Державна та військова служба[ред.ред. код]

З 1686 перебував на службі в козацькому війську.

Відомостей про точну дату народження Григорія Граб'янки не збереглося — так само, як і факти його біографії, що стосуються раннього періоду його життя.

Перші згадки про нього з'являються на початку 1680-х років, коли він вчився в Києво-Могилянській колегії, опановував польську, латинську і німецьку мови. Пізніше служив у Гадяцькому полку — пройшов шлях від рядового козака до полковника. Більше двадцяти років був одружений з Євдокією Забілою (померла в 1735 під час перебування чоловіка у військовому поході), дітей подружжя не мало.

У 16861701 ‒ рядовий козак Гадяцького полку, 17021717 ‒ полковий хорунжий, гадяцький сотник, полковий осавул, 17171723 ‒ полковий суддя. На посаді полкового судді Григорій Граб'янка мав конфлікти з тодішнім гадяцьким полковником Михайлом Милорадовичем, який, прикриваючись протегуванням високопосадовців російського уряду, «славився» хабарництвом, здирствами і навіть прямими грабунками.

У 1723 у складі делегації козацької старшини на чолі з наказним гетьманом Павлом Полуботком подавав на розгляд російському уряду Коломацькі чолобитні (про скасування Малоросійської колегії та вибори гетьмана) — його підпис «Григорій Гребянка, судія полковий» стоїть найпершим серед старшини Гадяцького полку. За наказом імператора Петра І всі члени делегації, які на той час перебували в Санкт-Петербурзі, були заарештовані. Граб'янку разом з іншими ув'язнили в Петропавлівській фортеці. Лише після смерті Петра І їх звільнили (на початку 1728) і Григорій Граб'янка повернувся додому.

У 17281730 ‒ полковий обозний, з 30 травня 1730 і до своєї смерті в 1738 ‒ полковник Гадяцького полку.

Так описує перебування Григорія Граб'янки на цій посаді історик Олександр Лазаревський:

“как полковник, Грабянка представлял собою личность довольно исключительную между своими товарищами по уряду, которые, пользуясь своим влиянием на полчан, наживали на этих урядах целые богатства. Три предшественника Грабянки, Чорныш, Михайло и Гаврила Милорадовичи, особенно отличались своими насилиями, подробно описанными в целой массе “суплик”. На Грабянку не одной жалобы в архивах мы не встретили: должно быть, он действительно отстаивал интересы своих примученных полчан…”.

У складі козацьких військ Григорій Граб'янка брав участь у походах: Кримських (16871689), Азовських (16951696), Кизи-Керменському і Німанському (1697), у Північній війні 1700‒1721, у російсько-турецькій війні 1735‒1739, де (не раніше кінця квітня і не пізніше 23 липня) 1738 загинув у бою при Гайман-Долині.

Творчість[ред.ред. код]

Грабянка — автор історичного твору літописного характеру «Действия презельной и от начала поляков кровавой небывалой брани Богдана Хмельницкого… с поляками… Року 1710». Твір викладає історію України з давніх часів до 1709. Джерелом для написання твору Грабянки слугували офіційні документи, польські хроніки, «Синопсис», щоденники, розповіді сучасників подій: Кромера, Бєльського, Стрийковського, Гваньїні, Коховського, Пуфендорфа та ін. Головну увагу приділяє історії козацтва та національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—1657. Оригінал твору не зберігся. Відомо близько 20 списків літопису Грабянки. Вперше літопис Грабянки був опублікований ще в 1793 у журналі Федора Туманського «Российский магазин», але цей журнал швидко став бібліографічною рідкістю і тому члени Київської Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, готуючи його в 1853 до видання, не знали про публікацію Туманського і вважали, що вводять літопис Граб'янки в науковий обіг вперше. За останні тридцять років Літопис Граб'янки перевидавався чотири рази, останній раз — в Житомирі в 2001 (з конволюту, що зберігається в Житомирському краєзнавчому музеї).

Праці[ред.ред. код]

  • «Дѣйствія презѣльнои и отъ начала поляковъ крвавшои небывалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана Запорожского зъ поляки… 1710»

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]