Житомирський краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Житомирський краєзнавчий музей
Фасад Житомирського краєзнавчого музею.JPG
Розташування Житомир, майдан Замковий, 1
Засновано 1865 рік
Фонд бл. 130 тис. одиниць
Директор Роман Анатолійович Насонов
Сайт kraymuz.com.ua

Жито́мирський краєзна́вчий музе́й — краєзнавчий музей у місті Житомирі (Україна). Як філії-відділення включає низку інших музейних закладів обласного центру й області.

Заклад розташований у середмісті Житомира, водночас у затишному сквері, за адресою: пл. Замкова, буд. 1, м. Житомир-10014, Україна.

Історія закладу[ред.ред. код]

Магістрат (Житомирський обласний краєзнавчий музей) 3.jpg

Житомирський краєзнавчий музей бере початок від заснованого у жовтні 1865 року музею при Російській публічній бібліотеці в Житомирі. Основу останнього склала приватна колекція місцевих гірських порід і мінералів волинського губернатора М. Черткова, подарована бібліотеці й виставлена для експонування в день її відкриття.

На початку 1900-х рр. зібрання цього закладу передали до новоутвореного Музею Товариства дослідників Волині. В розбудові його діяльності й поповненні колекцій активну участь взяли відомі вчені — члени товариства, зокрема його віце-голова Павло Тутковський, ентомолог Антон Ксєнжопольський.

Від 1911 року музей відомий як Волинський центральний музей.

Від 1914 року існує як самостійний заклад, першим його завідувачем був С. Бржозовський.

Після революційних подій 1917-21 рр. музей поповнився за рахунок окремих колекцій Волинського єпархіального давньосховища, пам'яток із націоналізованих приватних зібрань.

1925 року музей одержує новий статус і, відповідно, назву — Волинський державний науково-дослідний музей, від 1950 року — під сучасною назвою (Житомирський краєзнавчий музей).

Від початку 1928 року мав аспірантуру при відділенні геології та етнографії, яку очолювали С. Бєльський та В. Кравченко.

1954 року Житомирському краєзнавчому музею йому передано колекції Бердичівського краєзнавчого музею.

2016 року на Замковій горі віднайдено багато археологічних знахідок[1].

Фонди музею[ред.ред. код]

Експонат відділу етнографії Полісся

Наприкінці 2000-х років у фондах Житомирського краєзнавчого музею зберігається понад 130 тис. пам'яток, що дають всебічне уявлення про природні особливості, історію та культуру Житомирського краю.

Серед них — одна з найкращих в Україні природничих колекцій, до складу якої входить унікальна таксидермічна збірка фауни (колекція опудал) Житомирщини, зібрана краєзнавцем-зоологом Всеволодом Бруховським. Серед найцінніших збірок музею — археологічні матеріали з розкопок Житомирської стоянки раннього палеоліту, Радомишльської стоянки палеоліту пізнього, Райковецького городища XIIXIII ст.ст., етнографічні пам'ятки Житомирського Полісся, картинна галерея. У 1990-2000-і роки, вже за незалежності України, в рамках музею створені експозиції, присвячені добі УНР і Голодомору в Україні 193233 років.

До складу Житомирського краєзнавчого музею входить низка музейних закладів Житомирщини, як у обласному центрі, так і місцевих, на правах філій-відділень: Музей природи, Літературно-меморіальний музей В. Короленка (обидва у Житомирі), Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в м. Новоград-Волинському, Коростенський краєзнавчий музей, Музей партизанської слави Полісся в с. Словечне Овруцького району, Музей-садиба родини Рильських у с. Романівка Попільнянського району, літературний музей О. де Бальзака у с. Верхівня Ружинського району.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела, література і посилання[ред.ред. код]

Матіас Стомер, «Мадонна зі сцени Благовіщення». Житомир. Картина зі збірок Шодуара