Гренвілл Банток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гренвілл Банток
Granville Bantock.jpg
Основна інформація
Дата народження 7 серпня 1868(1868-08-07)[1][2][…]
Місце народження Лондон, Сполучене Королівство
Дата смерті 16 жовтня 1946(1946-10-16)[4] (78 років)
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Професії композитор, хореограф, диригент
Освіта Бірмінгемський університет і Королівська музична академія
Відомі учні Dorothy Howelld[5]
Жанри опера і симфонія
Нагороди
лицар-бакалавр
CMNS: Файли у Вікісховищі

Сер Гренвілл Рансом Банток (англ. Granville Ransome Bantock; 7 серпня 1868, Лондон, Велика Британія16 жовтня 1946, там само) — британський композитор, диригент, і педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Син видатного шотландського хірурга. Його молодшим братом був драматург і режисер Лідхем Банток. У віці 20 років, коли він почав вивчати рукописи композиторів, в бібліотеці Музею Південного Кенсінґтона, він був залучений до світу музики[6]. Спочатку займався в Тріниті-коледжі в Лондоні, а з 1888 року в Королівській академії музики (професор Фредерік Кордеро, композиція і гармонія). У 1893—1896 роках видавав журнал «New Quarterly Musical Review». У 1897—1901 роках диригент Театру при Новій Брайтонській башті. У 1901—1934 роках професор університету в Бірмінгемі; брав активну участь у створенні Симфонічного оркестру Бірмінгема, який дебютував 5 вересня 1920 року виконанням увертюри «Саул», спеціально написаної Бантоком з цієї нагоди. У своїй творчості нерідко звертався до англійського національного фольклору. Оркестрував і редагував твори англійських вірджинелістів. Обробляв англійські народні мелодії. Банток був посвячений у лицарі в 1930 році. У 1898 році він одружився на Хелені фон Швейцер (1868—1961).

Серед його учнів були Ентоні Бернард і Ерік Фогг.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1947 році засновано Товариство Бантока, першим президентом якого був Ян Сібеліус. Він присвятив Бантокові свою третю симфонію. Йому ж присвятив Марш № 2 ля мінор (1901) зі свого циклу «Урочисті і церемоніальні марші» Едуард Елгар.

Твори[ред. | ред. код]

  • Опера Caedmar (1892)
  • Опера Eugene Aram (1892)
  • Опера «Перлина Ірану» / The Pearl of Iran (1894)
  • Опера «Морська діва» / The Seal Woman (за мотивами кельтського фольклору, 1924)
  • 2 балети
  • 3 симфонії
  • 6 симфонічних поем
  • 2 струнних квартети
  • 3 симфонії для хору a capella:
    • Atalanta in Calydon (1911)
    • Vanity of Vanities (1913)
    • A Pageant of Human Life (1913)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. International Music Score Library Project — 2006.
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. https://www.chandos.net/chanimages/Booklets/CH10981.pdf
  6. James Cuthbert Hadden. FIRST LONDON VISIT—1791-1792 // Haydn. — Cambridge : Cambridge University Press. — С. 75–109. — ISBN 9780511739941.

Література[ред. | ред. код]

  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. - М .: Радянська енциклопедія, 1990. - с. 53 - ISBN 5-85270-033-9

Посилання[ред. | ред. код]