Вірджинел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вірджинел
Вірджинел 1628 року виробництва
Вірджинел 1628 року виробництва
Класифікація клавішний струнний музичний інструмент
Діапазон C2/E2 до C6
Подібні інструменти клавесин, спінет

Вірджинел (англ. virginal, від «virgin» — «дівчина», «панночка») — клавішний струнний музичний інструмент, різновид клавесина. Був поширеним в Англії у XVI—XVII століттях.

Характеристика[ред. | ред. код]

Вірджинал має один набір струн і один мануал. На відміну від мюзелара мануал на вірджиналі зсунутий вліво від центру. В Англії до XVII століття словом virginal (також у множині virginals) називали будь-які клавішні інструменти, оснащені струнами (наприклад, клавесин). В сучасній термінології вірджинал — інструмент зі струнами, розташованими перпендикулярно клавішам (на відміну від клавесина і спінета).

Перша згадка вірджинала знаходиться в трактаті чеського енциклопедиста Павела Празького «Книга про двадцять мистецтв» (близько 1463 р.):

«

Інструмент вірджинал - це різновид клавікорда, з металевими струнами, що видають звук як на клавесині. Він володіє 32 хорами струн, які порушуються натиском пальців на клавіші, і приємно звучить по тонах і півтонах. Незайманим (virginale) він називається тому, що своїм ніжним і приємним звучанням подібний до солодкоголосої діви. [1]

— Paulus Paulirinus de Praga. Liber viginti artium

»

Перша згадка терміну англійською мовою відноситься до 1530 року, коли Генріх VIII купив п'ять таких інструментів. Спочатку на вірджиналі грали, ставлячи його на стіл. Пізніші зразки інструменту оснащувалися власними ніжками. Розквіт популярності вірджинала припадає на другу половину XVI - першу половину XVII століть. В цей час в Англії склалася так звана «школа вірджиналістів», найбільші представники якої — Вільям Берд, Джон Булл, Орландо Гіббонс, Жиль Фарнебі, Томас Томкінс.

Історично найважливіші збірники вірджинальної музики — Вірджинальна книга Фіцвільяма (містить 297 п'єс; складена не пізніше 1625 року), Книга леді Невел (1591), збірка «Партенія» (надруковано близько 1611 року)[2].

У XVIII столітті вірджинал був відомий і в Німеччині.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. лат. Virginale est instrumentum habens formam in modum clavicordii habens cordas metallinas facientes sonoritatem clavicimbali habens choros chordarum triginta duos percussione digittorum in clavos pereminentes et in tonos et semitonia resonans suaviter virginale dictum quod uti virgo dulcorat mitibus et suavissimis vocibus. Електронну публікацію трактату см. в TML.
  2. Повна назва: Parthenia or the Maydenhead of the first musicke that ever was printed for the Virginalls.