Грігол Мгалоблішвілі
| Грігол Зурабович Мгалоблішвілі გრიგოლ ზურაბის ძე მგალობლიშვილი | |
|---|---|
| груз. გრიგოლ ზურაბის ძე მგალობლიშვილი | |
_(A).jpg) გრიგოლ ზურაბის ძე მგალობლიშვილი | |
| Прем'єр-міністр Грузії | |
| 1 листопада 2008 — 6 лютого 2009 | |
| Попередник | Володимир Гургенідзе |
| Наступник | Ніколоз Гілаурі |
| Народився |
7 жовтня 1973 (50 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Громадянство |
 СРСР→ Грузія |
| Національність | грузин |
| Alma mater | Лінкольн коледж, Тбіліський державний університет, Університет Оксфорда і Стамбульський університет |
| Політична партія | безпартійний |
| Релігія | Грузинська православна церква |
| Підпис |
.svg) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Грігол (Григорій) Зурабович Мгалоблішвілі (груз. გრიგოლ ზურაბის ძე მგალობლიშვილი; нар. 7 жовтня 1973, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — державний діяч Грузії.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1995 році закінчив Тбіліський державний університет за спеціальністю «Мови країн Сходу». Навчався також на факультеті дипломатичних відносин Оксфордського університету. З 1996 року — на дипломатичній роботі.
Співробітник апарату міністерства закордонних справ Грузії в 1996–1998, 2002–2004. Працівник посольства Грузії в Туреччині у 1998–2002. У 2004 році призначений послом Грузії в Туреччині, а з 2006 року, після реорганізації дипмісій, одночасно є послом в Албанії і Боснії і Герцеговині.
Займав пост прем'єр-міністра Грузії в недовгий період з листопада 2008 по січень 2009.
В кінці грудня 2008 року, за повідомленням низки ЗМІ, між Мгалоблішвілі і президентом Саакашвілі відбулася сварка, в результаті якої Саакашвілі навіть вдарив прем'єр-міністра і кинув у нього телефоном[1]. Причини інциденту не розголошуються. Як повідомляється, вже тоді Мгалоблішвілі збирався подати у відставку, але президент не прийняв її. Відставка відбулася 30 січня 2009 року[2].
Незабаром після відставки продовжив дипломатичну кар'єру. 26 червня 2009 затверджено грузинським парламентом на посаді Постійного представника Грузії при НАТО[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Georgia President Saakashvili 'punched' prime minister in the face. www.telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ Civil.Ge | PM Mgaloblishvili Resigns. old.civil.ge. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ Civil.Ge | New Ambassadors to NATO, Armenia Approved. old.civil.ge. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
|
