Гр (паровоз)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паровоз серії Гр
Паровоз Гр–286 на Колочавській вузькоколійній залізниці, Україна
Основні дані
Рік будування1947—1956
Країна будуванняНімеччина (НДР)
ВиробникVEB Lokomotivbau Karl Marx Babelsberg
Разом побудовано417
Ширина колії750 мм
Рід службивантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість35 км/год
Осьова формула0–4–0
Робоча маса25,6 т
Порожня маса23,4 т
Зчіпна маса25,6 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
6,4 т/с
Діаметр коліс800 мм
Дотична потужність300 к.с./220 кВт
Запас пального3,0 т *
Запас води5,5 м³ *

Паровоз Гр — вузькоколійний паровоз осьової формули 0–4–0, що поставлявся в СРСР після Другої світової війни з Німеччини. Найпотужніший вузькоколійний паровоз в СРСР.

Історія створення

[ред. | ред. код]

В рахунок післявоєнних репарацій СРСР зобов'язав Німеччину виготовити 400 потужних магістральних вузькоколійних паровозів.

Для їх виробництва був обраний машинобудівний завод «Maschinenbau– und Bahnbedarf AG / Orenstein & Koppel» в Бабельсбергу (передмістя Берліна), який 15 липня 1948 року отримав назву локомотивобудівний заводом імені Карла Маркса («VEB Lokomotivbau Karl Marx Babelsberg»).

Прототипом паровоза стала одна з довоєнних моделей що вироблялась на заводі. Серія нових паровозів отримала маркування ГР (рос."германский репарационный"). Перший дослідний паровоз Гр–001 був побудований 30 квітня 1947 року, і після випробувань, восени 1947 року було розпочато серійне виробництво. Першим серійним паровозом був ГР–002, дослідний локомотив залишився в НДР, а машина під номером 001 була в 1948 році побудована додатково. До 1951 року в Бабельсбергу було побудовано 352 паровози (ГР-001 –352).

З 1951 по 1953 роки через брак матеріалів і комплектуючих, виробництво локомотивів було тимчасово зупинено. У 1953 році було випущено 62 паровози, яким присвоювалися індивідуальні номери в місцях експлуатації. У 1956 році були побудовані ще 5 локомотивів ГР-415-420. Загалом в СРСР було поставлено 417 паровозів серії ГР.[1]

Конструкція і технічні особливості

[ред. | ред. код]

Паровоз Гр був виконаний по колісній формулі 0–4–0. Його було оснащено двоциліндровою паровою машиною простої дії з діаметром циліндрів 370 мм і ходом поршня 400 мм. Топка котла з колосниковими решітками була пристосована для опалення дровами. Котел, оснащений 64 жаровими і 9 димогарними трубами, був обладнаний системою пароперегріву Шмідта.

Котел паровоза виконано з комбінованим з'єднанням швів. Циліндрична частина котла з'єднана з кожухом топки і корпусом сухопарника дворядним клепаним швом, а кожух топки з вогневою коробкою (по топковой рамі) та передня решітка з циліндричною частиною котла з'єднані однорядним клепаним швом. Всі інші з'єднання виконані електрозварюванням.

Паровоз обладнаний паровими та ручними гальмами, які діють на першу і четверту осі. Тендер мав ручне гвинтове гальмо, з дією на всі осі.

Загальна випаровувальна поверхня нагріву складала 24,89 м², поверхня пароперегрівача 18,0 м², тиск пару в котлі сягав 12 атмосфер. Вага паровоза в робочому стані 25,6 т, діаметр коліс 800 мм, міг проходити криві радіусом 40 м.

Невеликий трьохвісний тендер мав контрбудку для захисту локомотивної бригади від негоди і високу дерев'яну огорожу, яка дозволяла вантажити запас дров значно вище стінок паливного бункера. Паровоз був обладнаний електричним парогенератором освітленням та двома пісочницями.

Застосування

[ред. | ред. код]

Основне застосування паровозів ГР призначалося для лісорозробок, цим зумовлена пристосованість топки до роботи на дровах. Також їх застосовували на торф'яних видобутках, цукрових заводах та ін. Паровози були потужні і надійні машини.

До 1970–х років ресурс локомотивів закінчувався і їх поступово зняли з експлуатації. Деяку кількість паровозів Гр було передано на дитячі залізниці.

Станом на 2016 рік, в деяких країнах в робочому стані знаходяться близько 10 локомотивів. Зокрема в Україні: Гр–280 на Гайворонській станції УЖД, Гр–336 на Київській дитячій залізниці.

У вигляді паровоза-пам'ятника збереглись паровози Гр–286 (напівдіючий) на Колочавській вузькоколійній залізниці (село Колочава Закарпатської області), Гр–334 в Миколаєві, в дитячому містечку «Казка».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Horst J. Obermayer: Taschenbuch Deutsche Schmalspur-Dampflokomotiven. Franckh, Stuttgart 1971, ISBN 3-440-03818-1

Література та посилання

[ред. | ред. код]