Гута-Лісівська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гута-Лісівська
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Маневицький район
Рада/громада Лісівська сільська рада
Код КОАТУУ 0723684002
Облікова картка Гута-Лісівська 
Основні дані
Населення 500
Площа 2,131 км²
Густота населення 167,06 осіб/км²
Поштовий індекс 44635
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°15′10″ пн. ш. 25°43′49″ сх. д. / 51.25278° пн. ш. 25.73028° сх. д. / 51.25278; 25.73028Координати: 51°15′10″ пн. ш. 25°43′49″ сх. д. / 51.25278° пн. ш. 25.73028° сх. д. / 51.25278; 25.73028
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Місцева влада
Адреса ради 44635, Волинська обл., Маневицький р-н, с.Лісове, вул.Центральна,1 , тел. 2-13-13
Карта
Гута-Лісівська. Карта розташування: Україна
Гута-Лісівська
Гута-Лісівська
Гута-Лісівська. Карта розташування: Волинська область
Гута-Лісівська
Гута-Лісівська
Мапа

Гута-Лісівська у Вікісховищі?

Гута-Лісівська — село в Україні, в Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 500 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

В давні часи Волинське Полісся стало одним з центрів по виготовленню скла. Для цього був потрібний поташ, який добували, спалюючи дерева, а також кварцовий пісок, крейду і вапно, що залягали на території. Починаючи з XVII ст., на Поліссі з'являється значна кількість невеликих підприємств — гут, де виробляли скло. Одним із власників засновується така Гута поблизу села Лісове. Назва поселення свідчить про давні методи виробництва скла. В 1798 році тут існував місцевий завод (гута), де виготовляли скловироби і продавали мешканцям навколишніх поселень. Місцеві ремісники-скляри виготовляли різноманітні сорти простого, зеленого, синього скла, а також віконне і лампове, кухонний і горілчано- винний посуд.

Лише на середину XIX ст. гутництво, засноване на ручній праці, починає занепадати. Місцеві Гути неспроможні конкурувати з великими механізованими підприємствами. Виробництво скла занепадає, але люди так і залишилися жити в Гуті, що поблизу Лісового

.У наш час с. Гута-Лісівська входить до Лісівської сільської ради із центром у Лісовому. Наприкінці ХІХ ст., за власності князя Германа в поселенні нараховувався 31 дім і проживало 238 жителів, нині в селі налічується 500 осіб. Функціонують початкова школа, клуб, ФАП, є церква та декілька магазинів. Особлива незручність - відсутність у сільській раді бодай одного дитячого садка.[2]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

  • Корнійчук Тетяна.[1]
    Корнійчук(Верхось) Тетяна Ульянівна (нар. 16 серпня 1956, Озденіж, Луцького району, Волинської області) — поетеса. Мати родом із Польщі, батько із села Гута-Лісівська Маневицького району Волинської області. Коли їй було кілька місяців, батьки переїхати в село Гуту-Лісівську, там і пройшло її дитинство та юність. В Сарни переїхали в лютому 1982 року. Вірші писала ще в дитинстві. Перша поезія Тетяни побачила світ в Рівненському часописі «Волинь» у 1995 році. Потім почали друкуватися у  «Сарненських новинах», «Львівському залізничнику», «Новій добі» (Волинь), «Вістях Рівненщини», «Поліському маяку» (Дубровиця). В березні 2000 року вийшла перша поетична збірка «Передзвін Полісся», до якої увійшло сто віршів. В 2003 році Тетяна Корнійчук видала другу збірку з назвою «Пелюстки анемони». В ній залишились незмінними основні лейтмотиви — вірші і пісні пронизані любов'ю до рідного краю, до неньки — України, до родинного гнізда. Остання її збірка — «Калинові корали».
  • Суліковський Юрій.

    Суліковський Юрій Антонович (українець.) (нар. 5 травня 1964, Гута-Лісівська, Волинська область — пом. 3 травня 1984 Афганістан) — радянський солдат у Афганістані. Народився у селянській сім'ї. В 1982 р. відправлений рядовим в [Афганістан] був водієм БТР.. Загинув 3 травня 1984 р.,[1]

  • Закінчив Колківське СПТУ-24.У збройні Сили СРСР призваний 20.05.82 Маневицьким РВК. В Респ. Афганістан. Обставини при яких загинув: відділення на бронетранспортері, який він вів, 3.5.1984 виконувала бойове завдання у складі бронегрупи. При русі по маршруту Баграм — Кабул — Джелалабад вона була атакована противником. Проявивши холоднокровність і витримку, вміло маневруючи, вивів БТР з-під обстрілу. Загинув під час перестрілки. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований на батьківщині в селі Гута-Лісівська..Пам'ять... Сьогодні, як ніколи, нам потрібно, щоб ім'я кожного воїна-афганця було згадане і залишилось в пам'яті сучасних і наступних поколінь. Кожному з нас дається можливість перевірити своє відношення до пам'яті, до тих, хто живе поруч з нами, до тих, кого немає серед нас....Герої не вмирають..[2]

Спорт.[ред. | ред. код]

Ф.К.Гута Лісівська.

Футбольна команда ФК "Гута Лісівська", яка завжди прагне до перемоги!

Хоча стадіон у нас, скажімо так, не легендарний Уемблі, але, як говорять — свої стіни завжди допомагають.

(с) Рома Германюк


Виноски[ред. | ред. код]

  1. Памяти погибшим в Афганской войне. 
  2. Волынская область ((рос.)). ЧЁРНЫЕ ТЮЛЬПАНЫ. 17 лютого 2012. Архів оригіналу за 14 лютий 2015. Процитовано 14 лютого 2015. 

3.ГУТА-ЛІСІВСЬКА.Статті газети Нова Доба."Село і люди"http://nova-doba.at.ua/publ/selo_i_ljudi/guta_lisivska/23-1-0-1363. [1]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ГУСЕНКО, Сергій. ГУТА-ЛІСІВСЬКА.Статті газети Нова Доба."Село і люди".