Маневицький район
Маневицький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
![]() | |||||
Колишній район на карті ![]() | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | ![]() ![]() ![]() | ||||
Область: | ![]() | ||||
Код КОАТУУ: | 0723600000 | ||||
Утворений: | 17 січня 1940 (з 4 січня 1965 року існує у нинішніх межах) | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
Населення: | ▼ 53976 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 2265 км² | ||||
Густота: | 24.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3376 | ||||
Поштові індекси: | 44600—44682 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Маневичі | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 30 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 69 | ||||
![]() | |||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Мельник Анатолій Миколайович | ||||
Голова РДА: | Бурак Андрій Ігорович (перший заступник голови)[2] | ||||
Вебсторінка: | Маневицька РДА Маневицька райрада | ||||
Адреса: | 44600 Волинська обл., Маневицький район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30 | ||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
| |||||
|
Мане́вицький район — адміністративна одиниця на сході Волинської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Маневичі. У 2020 році, внаслідок адміністративної реформи район увійшов до Камінь-Каширського району, один з трьох районів, що сформував новостворений район, найпівденніший із них, південна частина району відійшла до новоствореного Луцького району.
Географія[ред. | ред. код]
Район є одним з найбільших в області, його територія становить 2265 км².
Район розташований у східній частині області, межує на півночі з Камінь-Каширським, на заході — Рожищенським і Ковельським, на півдні — Ківерцівським районами, на сході з Володимирецьким районом Рівненської області.
На території району — 18 озер, протікає — 21 річка, найбільші з яких: Стохід та Стир.
Найбільші озера — Тросне, Охнич, Глибоке, Глинське.
62 % або 137 тис. га території району покриті лісом. Це обумовило розвиток лісового господарства. В районі працюють три державні та один міжгосподарський лісгоспи, державне лісомисливське господарство «Борове».
На початку 2002 року на лісових угіддях району створено Черемський природний заповідник.
Транспорт[ред. | ред. код]
Маневицький район зручно розміщений на перетині залізничного та автомобільних шляхів E373 (Київ — Ковель — Варшава) та Р14 (Луцьк — Пінськ), Т 1802 за 130 км від митного переходу Ягодин на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь.
Залізнична лінія Ковель — Сарни, залізничні станції: Троянівка та Чорторийськ. Також низка зупинних пунктів: 397 км, Ведмежка, Майдан, Польська Гора та Рись.
Історія[ред. | ред. код]
Першу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з'їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ.
До найдавніших в районі належать села Городок (XII ст., у писемних джерелах — Чернечгородок), Колки (перша назва Романів).
Містечко Маневичі виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне). У 30-х роках XX ст. швидко розростається завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського фабриканта Ля Шепеля. Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, котрими володіла сім'я Климчуків.
У часи Другої світової війни на території окупованого Маневицького району цивільні органи управління ОУН діяли в 60 % населених пунктів[3].
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Маневицький район утворено у 1940 році, в сучасних межах функціонує з 1965 року. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Холоневичівську сільраду Маневицького району до складу Ківерцівського району, а Галузійську та Серхівську Володимирецького району Рівненської області — до складу Маневицького району Волинської області.[4]
В районі 69 сіл та 2 селища міського типу Маневичі і Колки, які відповідно до адміністративно-територіального устрою утворюють 30 сільських і 2 селищні ради. Найстаріше поселення — село Старий Чорторийськ в 2000 році відмітило своє 900-річчя.
Кількість рад:
- селищних — 2
- сільських — 30
Населені пункти[ред. | ред. код]
Кількість населених пунктів:
Всього нараховується 71 населений пункт.
Населені пункти з кількістю вище 1 тисячі жителів | ||||||||||||||||||||||||
|
Демографія[ред. | ред. код]
Населення району становить близько 57,4 тис. осіб (станом на 2005 рік), в тому числі міського населення близько 14 тис. Всього в районі налічується 71 населений пункт.
Населення 55,9 тис. чоловік, що становить 5,40 % від населення області, із них міського населення 14,2 тис. чол. (25 %), сільське населення 41,7 тис. чол. (74,5 %), чоловіків 27,4 тис. чол. (48,7 %), жінок 29,4 тис. чол. (52,1 %)
Економіка[ред. | ред. код]
Серед господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності 27, 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га. На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Природні заповідники[ред. | ред. код]
Черемський (загальнодержавного значення).
Ботанічні заказники[ред. | ред. код]
Вовчицький, Колодіївський, Костюхнівський, Маневицький, Софіянівський (загальнодержавного значення), Урочище Суничник (загальнодержавного значення), Череваський.
Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]
Загальнозоологічні заказники[ред. | ред. код]
Городоцький, Лазнища, Локоття, Маневицький, Рись (загальнодержавного значення), Тельчівський, Соф'янівський резерват, Чорторийський.
Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]
Градиський, Граддівський, Кашівський, Красновільський, Кручене озеро (загальнодержавного значення), Майдан, Осницький, Рудниківський, Стохід (загальнодержавного значення), Урочище Джерела (загальнодержавного значення).
Лісові заказники[ред. | ред. код]
Березовий гай, Березово-Вільховий, Граддівська дубина, Дубина, Заріччя, Карасинський, Маневицький, Рудниківський.
Орнітологічні заказники[ред. | ред. код]
Вовча будка, Вовчецький, Чорна долина, Чорний бусел.
Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Болітце, Городоцький ялинник, Дуб звичайний, Дуб звичайний-2, Дуб звичайний-3, Журавичівська, Красний дуб, Криничка, Оконський ялинник, Сосна звичайна, Соснова субір, Чорторийський ялинник.
Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Заповідні урочища[ред. | ред. код]
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маневицького району було створено 78 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,83 % (проголосували 31 576 із 40 570 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,35 % (13 371 виборців); Юлія Тимошенко — 25,94 % (8 190 виборців), Олег Ляшко — 16,01 % (5 055 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (1 808 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[5]
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
Маневицький край належить до цікавих історичних сторінок Волині. В районі нараховується 274 об'єкти культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних — 80, історії та монументального мистецтва — 122, архітектури та містобудування — 24.
Особливе враження складають 48 природно-заповідних об'єктів, з яких 7 набули загальнодержавної ваги.
П'ять об'єктів архітектури та містобудування занесено до Державного реєстру:
- Домініканський костел (1639 р.), нині діючий Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир — с. Старий Чорторийськ;
- Михайлівський храм (1691 р.) — с. Карасин;
- Преображенський храм (1600 р.) — с. Четвертня;
- Дзвіниця Преображенського храму — с. Четвертня;
- Дзвіниця храму Різдва — с. Троянівка.
Інші[ред. | ред. код]
- Костел Преображення Господнього (1934), Маневичі
- Залізничний вокзал (1905), Маневичі
- Оконські джерела, Оконськ
- Польська гора та військовий цвинтар польських легіонерів, Костюхнівка
- Городище (ХІ-ХІІІ ст.), Старий Чорторийськ
- Черемський природний заповідник, Замостя
- Майстерня народних умільців по ткацтву, с. Велика Яблунька. Керівник — Гладун Ніна Данилівна
Музеї[ред. | ред. код]
- Маневицький краєзнавчий музей, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 22
- Музейна кімната в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів селища Колки.
В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села.
Персоналії[ред. | ред. код]
Світлини[ред. | ред. код]
Оконські джерела
Залізничний вокзал у Маневичах
Вітряк у Карасині
Римо-католицький костел у Маневичах
Городище в Старому Чорторийську
Колишній домініканський костел в Старому Чорторийську
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 23 серпня 2019 року № 277/2019-рп «Про звільнення А.Линдюка з посади голови Маневицької районної державної адміністрації Волинської області»
- ↑ Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Маневицький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.517-557, 526-527
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маневицький район |
- Маневицький район [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019] (укр.)
- Поштові індекси населених пунктів району [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
- Сайт Маневицької районної державної адміністрації [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Інформація про район на Українському видавничому порталі
- Прогноз погоди на Маневичі [Архівовано 12 травня 2008 у Wayback Machine.]
Камінь-Каширський район | Любешівський район | |
Ковельський район | ![]() |
Рівненська область (Володимирецький район, Вараш, Костопільський район) |
Рожищенський район | Ківерцівський район |
|
|