Оконськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оконськ
Оконські джерела
Оконські джерела
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Маневицький
Рада Оконська сільська рада
Код КОАТУУ 0723685301
Основні дані
Населення 1285
Площа 2,35 км²
Густота населення 522,98 осіб/км²
Поштовий індекс 44603
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°15′07″ пн. ш. 25°31′24″ сх. д. / 51.25194° пн. ш. 25.52333° сх. д. / 51.25194; 25.52333Координати: 51°15′07″ пн. ш. 25°31′24″ сх. д. / 51.25194° пн. ш. 25.52333° сх. д. / 51.25194; 25.52333
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Водойми р. Оконка
Місцева влада
Адреса ради 44603, Волинська обл., Маневицький р-н, с. Оконськ, вул. Молодіжна, 3а, тел. 9-64-21
Карта
Оконськ. Карта розташування: Україна
Оконськ
Оконськ
Оконськ. Карта розташування: Волинська область
Оконськ
Оконськ
Мапа

CMNS: Оконськ у Вікісховищі

Око́нськ — село в Україні, у Маневицькому районі Волинської області.

Історія[ред. | ред. код]

Оконськ має давню історію. Перша згадка, не підтверджена документально, вказує (кінець XIV — початок XV ст.) на існування м. Новоставки, залишки древнього городища якого розташовані на південно-західній околиці села, на піщаних пагорбах в урочищі «Окниско». Поселення є попередником села, що було засноване на одному із сухопутних відгалужень торгового шляху, відомого з часів Київської Держави.

Легенди[ред. | ред. код]

Біля озера паслися корови. Пастушок погнав їх до водопою. Корови скаламутили прибережні води. Як на те з лісу набігли вовки. Худоба кинулась на середину озера і потопилась. Ходив берегом пастушок і не знав що робити, боявся повернутися без стада. Не дочекавшись корів, люди прийшли ввечері на пасовище. Пастушок розповів про лихо. Зажурились всі, а хтось розпачливо вигукнув: — Бодай воно пропало, це озеро! — Не кляніть його, — сказав старий дідок. — Хіба ж то причина в ньому? Одна біда другу веде… Худоба спорожнила джерело. А вранці на місці озера була глибока порожня яма. Ціле літо жили селяни без джерела. Аж одного разу біжить пастушок вулицею, радісно гукає: «Джерело знайшлось! Воно б'є в іншому місці — за шляхом!» Прийшли люди туди, а озерце хвилями грає. Було воно чистим і прозорим, як око. Відтоді село і джерело Оконським стали звати.[1]

…Невеличке озерце у двох місцях помітно нуртує колоподібними хвилями, що здіймаються над плесом. Це б'ють із дна два потужних потоки, які дають до 200 л/сек чистої джерельної води. Її температура постійно становить 9°С, тому влітку вона холодна, а взимку — тепла.

Численні відомості про Оконські джерела зібрав, змістовно і поетично описав у книзі «Біля джерел» (Львів. «Каменяр». 1980) рівненський журналіст і літератор, знавець поліського краю Григорій Дем'янчук. З його нарису, зокрема, дізнаємося, що перші письмові свідчення про Оконські джерела залишив відомий польський поет і природознавець Г.Жовчинський ще в 1721 році. Вже тоді місцеві жителі називали їх «безоднею».

А от як писав про них польський письменник Ю. І. Крашевський, який у першій половині XIX ст. багато років провівши на Волині, побував тут: «Неподалік поштового гостинця, у невеликому оцямруванні, — незглибиме вікно, з якого… витікає вода і приводить у рух млин… Те вікно посеред болота, дно піщане, глибину виміряти не можна…». У 1867 році, як стверджує мандрівник, вода з джерел піднімалась на висоту півтора сажня (до 4 метрів). За чисту воду й незміряну глибину джерела його називали «оком». Звідси, мабуть, походить назва села Оконськ. [2]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1113 осіб, з яких 507 чоловіків та 606 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1230 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,35 %
російська 0,57 %
білоруська 0,08 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Архітектурна пам'ятка — Свято-Успенська церква (1752), богослужіння ніколи не припинялося. Церква занесена до Державного реєстру пам'яток дерев'яної церковної архітектури.

У селі розташована гідрологічна пам'ятка природи — Оконські джерела, на північ від села ботанічний заказник загальнодержавного значення — Софіянівський заказник.

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рідний край — Луцьк. Надстир'я. 1994 р.
  2. Незаймана краса Волині/ Вовк В. П., Терлецький В. К., Ященко П. Т. — Львів. «Каменяр» 1989.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]